Справа № 201/8706/22
Провадження № 1-кс/201/3212/2022
09 листопада 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв'язку), захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв'язку), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання вказаного прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022132580000074 від 25.05.2022 року, -
Короткий виклад клопотання.
Прокурор звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42022132580000074, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, до прокурора за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, оголошений у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, вважаючи його необґрунтованим, пославшись на відсутність достатніх доказів причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також на необґрунтованість підозри і неналежне її вручення. Крім того він зазначив, що не мав конфіденційної бесіди із своїм підзахисним, що позбавляє наразі висловити спільну правову позицію.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і на теперішній час триває.
У зв'язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, на початку березня 2022 року захоплено селище міського типу Новопсков , у зв'язку із чим, на підтвердження контролю над селищем, на будівлі Новопсковської селищної ради, розташованої за адресою: провулок Історичний, 1 смт. Новопсков Луганської області незаконними збройними формуваннями встановлено прапор так званої «лнр».
Також, так званий «голова луганської народної республіки пасечник л.і.» підписав указ від 03.03.2022 № УГ-125/22 про створення зокрема «Адміністрації Новопсковського району так званої луганської народної республіки» та внесено зміни у п. 1 до Указу від 15.08.2019 № УГ-552/19, виклавши його в наступній редакції (мовою оригіналу): «Установить, что Глава луганской народной республики осуществляет руководство деятельностью следующих исполнительных органов государственной власти луганской народной республики (в частности): Администрация Новопсковского района луганской народной республики».
У період часу, не пізніше травня 2022 року, більш точний час встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 4 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території селища міського типу Новопсков Луганської області діючи умисно, протиправно, достеменно знаючи про те, що окупаційні війська, так званої «луганської народної республіки», є незаконними і провадять свою діяльність на території України всупереч нормам чинного законодавства України та міжнародних договорів при невстановлених органом досудового слідства обставинах, під час воєнного стану, маючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, добровільно зайняв посаду - «начальника відділу забезпечення життєдіяльності с. Кам'янка адміністрації Новопсковського району луганської народної республіки», тобто посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора - «адміністрації Новопсковського району лнр», що діє на території Новопсковської селищної ради Старобільського району Луганської області.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо належного повідомлення про підозру.
15 вересня 2022 року в газеті «Урядовий кур'єр» №199 (7320), яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_5 до СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 20.09.2022 об 11 год., на 21.09.2022 об 11 год., на 22.09.2022 об 11 год., для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_5 не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії, або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, прокурором 24.09.2022, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 24.09.2022 та в газеті «Урядовий кур'єр» № 206 (7327) від 24.09.2022, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином 24.09.2022 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Після повідомлення ОСОБА_5 про підозру в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» № 206 (7327) від 24.09.2022, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_5 до СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (фактична адреса на період військового стану зазначена у повістці) на 28.09.2022 о 11 год., на 29.09.2022 о 11 год., на 30.09.2022 о 11 год., для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_5 знову не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.
Щодо ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1,2,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину, може спонукати його залишити місце проживання та виїхати за межі України або переховуватися на тимчасово окупованій території (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Також на підтвердження того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що він жодного разу не з'явився і не повідомив про причини неявки до прокурора та органу досудового розслідування на неодноразові виклики для проведення з ним процесуальних дій.
Вказані обставини можуть бути враховані судом при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки відповідно до §76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000 при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 вже умисно переховується та в подальшому може умисно переховуватися від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Луганської області з метою унеможливлення проведення з ним необхідних процесуальних та слідчих дій, направлених на виконання основного завдання кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування і подальшого судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, і щоби до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В ході досудового розслідування існує необхідність проведення комплексу слідчих дій, спрямованих на відшукання доказів вини підозрюваного та встановлення обставин, які мають значення, тому існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, пов'язаний із можливістю знищити, сховати або спотворити ОСОБА_5 будь-яку із речей чи документів (статутні, реєстраційні документи, накази, кадрова документація, функціональні обов'язки, посадові інструкції) «відділу забезпечення життєдіяльності с. Кам'янка адміністрації Новопсковського району луганської народної республіки», створеній на тимчасово окупованій території Старобільського району Луганської області, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_5 з моменту набуття статусу підозрюваного має можливість ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження особисто, або через залученого ним захисника, та йому таким чином стануть відомі свідки вчинення злочину, у якому він підозрюється, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку ОСОБА_5 незаконно впливати в майбутньому на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та їх родичів, які залишилися на тимчасово окупованій території, у тому числі і за допомогою можливості залучення ним як представником окупаційної адміністрації, представників незаконних збройних формувань та військовослужбовців російської федерації.
Також, існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином та ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення (зокрема організація і проведення псевдо референдуму на території с. Кам'янка) чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки ОСОБА_5 і на цей час обіймає посаду «начальника відділу забезпечення життєдіяльності с. Кам'янка адміністрації Новопсковського району лнр» та фактично продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, що випливає із виконання ним своїх службових обов'язків у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
Враховуючи факт переховування ОСОБА_5 від слідства, а також те, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, беручи до уваги його тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні інкримінованого злочину йому може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк до десяти років, дані про особу підозрюваного, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 є тримання під вартою.
Щодо перебування підозрюваного на окупованій території.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 червня 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 24 червня 2022 року № 134) Новопсковська територіальна громада Луганської області є тимчасово окупованою територією України.
Таким чином, факт тимчасової окупації території Новопсковської територіальної громади Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_5 переховується від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із чим його місцезнаходження слідству невідоме, крім того наявні відомості про перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України у селі Кам'янка Старобільського району Луганської області.
Щодо розшуку.
Постановою від 30.09.2022 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Висновки.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Щодо застави.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Інші питання.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Посилання захисника на відсутність достатніх доказів причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також на необґрунтованість підозри та неналежне її вручення спростовані встановленими слідчим суддею обставинами і дослідженими доказами.
Посилання захисника на те, що він не мав конфіденційної бесіди із своїм підзахисним, що позбавляє наразі висловити спільну правову позицію, слідчим суддею не враховується, оскільки при обранні підозрюваному запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, участь захисника не передбачена, втім, аби не порушувати право на захист, захисник взяв участь у судовому засіданні, йому не створювались перешкоди для прибуття у судове засідання з метою реалізації права на захист. При цьому, у випадку затримання підозрюваного згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після його затримання і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід. В такому разі до початку такого розгляду захисник має право на конфіденційну бесіду із своїм підзахисним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022132580000074 від 25.05.2022 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1