Справа № 201/8744/22
Провадження 1-кс/201/3222/2022
Іменем України
08 листопада 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 4202213580000085 від 27.06.2022р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42022132580000085, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України за фактом вчинення колабораційної діяльності громадянином України, шляхом добровільного зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Старобільська Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, 05.03.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ЛНР», які незаконно створені на тимчасово окупованих територіях Луганської області, що є частиною окупаційної адміністрації РФ, здійснили тимчасову окупацію території м. Старобільська Старобільського району Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.10.2022 № 233 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та викладено нову редакцію переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Згідно зазначеного переліку Старобільська міська територіальна громада Старобільського району Луганської області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф та незаконного збройного формування, так званої «лнр».
Так, у червні 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, з метою зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме у «Старобільському районному відділі внутрішніх справ» т.зв. «міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки», який розташований у м. Старобільськ, Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області, маючи злочинний умисел на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі - структурному підрозділі т.зв. «міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки», реалізуючи вказаний злочинний умисел, погодився співпрацювати з представниками окупаційної влади рф та отримавши від них пропозицію зайняти посаду «тимчасово виконуючого обов'язки начальника Старобільського районного відділу внутрішніх спав міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки», в порушення вимог Конституції України та Законів України добровільно, погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 в червні 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на території м. Старобільська Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області зі своїх особистих мотивів та бажання зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр» умисно, добровільно зайняв посаду - «тимчасово виконуючого обов'язки начальника Старобільського районного відділу внутрішніх справ міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки» - у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Старобільськ Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, у зв'язку із чим 29.09.2022 йому заочно повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, передбачено, що завданням арешту майна є запобігання його відчуження та слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Окрім цього, п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено можливість накладення арешту на майно з метою конфіскації майна як виду покарання.
Майно ОСОБА_5 , на яке слід накласти арешт, а саме: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування реєстр №1-78, зареєстрованого 02.02.2004 Шостою Луганською державною нотаріальною конторою, підлягає конфіскації майна, як виду покарання за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та відповідно положень ст. 170 КПК України майно ОСОБА_5 необхідно арештувати з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Право володіння підозрюваного ОСОБА_5 зазначеним нерухомим майном підтверджується інформаційною довідкою №304388855 від 06.07.2022 сформованою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Враховуючи, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може стати наслідком його відчуження підозрюваним ОСОБА_5 на користь третіх осіб, що відповідно унеможливить застосування до останнього конфіскації майна у межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, просив накласти арешт із забороною відчуження на майно, яке належне підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування, реєстр №1-78, зареєстрованого 02.02.2004 Шостою Луганською державною нотаріальною конторою.
З метою забезпечення арешту вищевказаного майна, просив розглянути дане клопотання без участі його власника.
Прокурор в судовому засідання вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Як свідчать матеріали клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, 05.03.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ЛНР», які незаконно створені на тимчасово окупованих територіях Луганської області, що є частиною окупаційної адміністрації РФ, здійснили тимчасову окупацію території м. Старобільська Старобільського району Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.10.2022 № 233 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та викладено нову редакцію переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Згідно зазначеного переліку Старобільська міська територіальна громада Старобільського району Луганської області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф та незаконного збройного формування, так званої «лнр».
Так, у червні 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, з метою зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме у «Старобільському районному відділі внутрішніх справ» т.зв. «міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки», який розташований у м. Старобільськ, Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області, маючи злочинний умисел на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі - структурному підрозділі т.зв. «міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки», реалізуючи вказаний злочинний умисел, погодився співпрацювати з представниками окупаційної влади рф та отримавши від них пропозицію зайняти посаду «тимчасово виконуючого обов'язки начальника Старобільського районного відділу внутрішніх спав міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки», в порушення вимог Конституції України та Законів України добровільно, погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 в червні 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на території м. Старобільська Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області зі своїх особистих мотивів та бажання зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр» умисно, добровільно зайняв посаду - «тимчасово виконуючого обов'язки начальника Старобільського районного відділу внутрішніх справ міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки» - у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Старобільськ Старобільської міської територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, у зв'язку із чим 29.09.2022 йому заочно повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкті нерухомого майна підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування реєстр №1-78, зареєстрованого 02.02.2004 Шостою Луганською державною нотаріальною конторою.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч.2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Частина 7 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Окрім того, згідно із п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню клопотання про накладення арешту на земельну ділянку, яка належить підозрюваному з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч.2 ст. 170 КПК України) із забороною користування, розпорядження та відчуження майна.
Керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, суддя слідчий,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження на нерухоме майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а саме:
-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,6 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування, реєстр №1-78, зареєстрованого 02.02.2004 Шостою Луганською державною нотаріальною конторою.
Заборонити здійснення будь-яких операцій пов'язаних із розпорядженням і відчуженням вказаного майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Повний текст ухвали оголошений 09 листопада 2022 року о 17 год. 10 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1