Справа № 932/10566/21
Провадження № 2/932/983/22
08 серпня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі - Коваленко А.Д.
розглянувши в залі суду в м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, -
09.12.2021 року позивач ТОВ «Внутрішньобудинкові системи» звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по оплаті за послуги по управлінню багатоквартирним будинком за період з 01 серпня 2019 року по 01 серпня 2021 року у розмірі 7 908 грн. 00 коп.; судові витрати покласти на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.06.2017 року між Товариством та відповідачами - уповноваженими співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 був укладений Типовий договір №2/6-17 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Протягом часу з 30.06.2017 року по 01.08.2021 року Товариство виконувало визначені п. 3.4 Договору обов'язки по утриманню спільного майна будинку. Ціна та порядок оплати послуг з управління нерухомим майном визначена в п.1.3 Договору та складала до квітня 2018 року - 1,35 грн. за 1 кв.м., після 27.04.2018 року складає 5 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири у будинку. У відповідності до п.2.1 Договору платежі вносятся не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом. Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , вони протягом тривалого часу з 01.08.2019 року по 01.08.2021 року не виконують обов'язки, передбачені Договором №2/6-17 по сплаті за послуги з управління нерухомим майном, у зв'язку з чим утворився борг у розмірі 7 908 грн. 00 коп., який відповідачі в добровільному порядку не сплачують, тому позивач звернувся до суду з позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду цієї справи.
Ухвалою судді від 11.05.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачам надсилалась копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками до неї, яка ними була отримана 20.07.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, відповідачі є такими, що належним чином повідомлені про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористалися, про причини неявки суду не повідомили.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є власниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю на адвокатський запит за вих.№13803 від 13.10.2021 року, наданий КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації».
Згідно з копією виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 07.03.2013 було зареєстровано ТОВ «Внутрішньобудинкові системи».
16.12.2016 на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 було обрано уповноважених осіб співвласників під час укладання та внесення змін до договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням, якими обрано: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
30.06.2017 між ТОВ «Внутрішньобудинкові системи» та уповноваженими представниками власників квартир у будинку АДРЕСА_1 було укладено Типовий договір №2/6-17 про надання послуг з управління будинком.
Відповідно до п.1.3 Договору розмір щомісячної плати за надану послугу, згідно з рішенням ОСОБА_8 , складається з вартості послуг (до яких входить вартість управління будинком: витрати на утримання апарату управління Виконавця, накладні витрати, податки, тощо) та складала до квітня 2018 року - 1,35 грн. за 1 кв.м. помножена на загальну площу квартири, після 27.04.2018 року складає 5 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири у будинку. У відповідності до п.2.1 Договору платежі вносятся не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.
Відповідно до розрахунку позивача, у відповідачів перед Товариством існує заборгованість, яка за період з 01.08.2019 року по 01.08.2021 року становить 7 908 грн. 00 коп.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до вимог ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (в тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Статтею 385 ЦК України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», власник квартири зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. ТОВ «Внутрішньобудинкові системи» надавалися послуги з управління (утримання) будинком, у якому розташована квартира, яка належить на праві власності відповідачам. Відповідачі, як споживачі цих послуг, а також власники нерухомого майна і співвласники приміщень загального користування, у повному обсязі не оплачують вартість фактично наданих послуг, чим порушують права позивача на отримання плати задля забезпечення статутної діяльності. Товариство має право вимагати стягнення заборгованості з відповідачів, і реалізувало це право, звернувшись до суду з цим позовом. З цих підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України також слід стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 2 270,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 203-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи» (ЄДРПОУ 38599401) заборгованість по оплаті за послуги по управлінню багатоквартирним будинком за період з 01 серпня 2019 року по 01 серпня 2021 року у розмірі 7 908 грн. 00 коп. та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн., а всього 10 178 (десять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачами протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Т.О. Кудрявцева