Провадження № 1-кп/932/423/21
Справа № 200/7661/17
10 листопада 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
представника потерпілого - ОСОБА_7
обвинуваченої - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12017040640000661, за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, заміжньої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
08 березня 2017 року близько о 22 год. 00 хв., ОСОБА_8 знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , у ході сварки зі своїм братом ОСОБА_10 , виниклої на ґрунті особистих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне спричинення смерті іншій людині, утримуючи в правій руці кухонний ніж, який вона взяла зі столу в своїй спальні у вищевказаній квартирі та визнала його знаряддям злочину, умисно завдала потерпілому ОСОБА_10 три удари вищевказаним ножем в область грудної клітини, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_10 тілесне ушкодження у вигляді:
-проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини, ліворуч, з ушкодженням ребра та серця з послідуючою кровотечею у порожнину перикарду (серцевої сорочки);
-сліпих непроникаючих колото-різаних поранень передньої поверхні грудної клітини праворуч.
Заподіяні ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих сліпих колото-різаних поранень передньої поверхні грудної клітини, праворуч відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості та у зв'язку з настанням смерті не знаходяться. Тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини, ліворуч, з ушкодженням ребра та серця відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості та знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_10 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер близько о 01 год. 00 хв. 09.03.2018 року.
Вищезазначені умисні дії ОСОБА_8 , які виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України.
Колегія суддів вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.
Показами представника потерпілого ОСОБА_7 , який в суді пояснив про те, що обвинувачена ОСОБА_11 його рідна сестра, ОСОБА_12 його рідний брат.
ОСОБА_8 мешкала з батьком, донькою, онукою, а також братом ОСОБА_12 та його сином. В квартирі три кімнати, у ОСОБА_13 та батька окремі кімнати, в залі відпочивали всі інші. Ванна, кухня, а також балкон були в загальному користуванні. Він проживав окремо від сім'ї.
Вказав, що між сестрою ОСОБА_8 та братом ОСОБА_12 завжди були складні відносини. Брат вживав наркотики, у зв'язку із чим перебував на обліку, вживав алкоголь, не працював, проживав на пенсію батька. Також, приводив до помешкання незнайомих осіб, наркоманів, йому робили зауваження, й через це виникали конфлікти зі ОСОБА_14 .
Траплялись випадки, що брат завдавав сестрі тілесних ушкоджень, сварився з ним. Були випадки, що брат хапався за ніж, якщо не міг вирішити проблему бійкою. Коли випивав, брат не тримав себе в руках, був запальною людиною, «кидався» на всіх вдома та на вулиці, а міг і тверезим накинутися на нього та сестру, завдати шкоди здоров'ю. В його присутності брат не кидався з ножем на ОСОБА_11 , тільки погрожував, і ці погрози були реальні, так як ОСОБА_15 раніше бив людей. Бачив неодноразово, що ОСОБА_15 застосовував силу до ОСОБА_8 , у неї залишалися синці, але вона не зверталась в поліцію.
08 березня 2017 року вдома були ОСОБА_13 , ОСОБА_15 і батько, а всіх інших не було вдома.
Після 08 березня він вийшов на роботу, йому подзвонив батько і сказав, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_15 стався конфлікт, і ОСОБА_15 потрапив до лікарні. Потім йому зателефонувала племінниця і повідомила, що ОСОБА_15 помер. В подальшому дізнався, що ОСОБА_13 , з метою самооборони, вбила брата. Коли він сам побачив ОСОБА_13 , то у неї на обличчі була велика гематома. ОСОБА_13 йому нічого не розповідала, лише сказала, що ОСОБА_15 став її бити і вона схопила зброю.
Показами свідка ОСОБА_16 , який у суді пояснив, що обвинувачена його донька, а померлий ОСОБА_10 - син. З сином виникали конфлікти, які той розпочинав перший, й декілька разів вони викликали робітників поліції. Він завжди намагався заспокоїти сина. Під час конфліктів, син його не бив. ОСОБА_8 часто говорила ОСОБА_10 , чому він не йде працювати. До подій 08.03.2017 року, син іноді бив ОСОБА_8 , але до поліції вони не звертались.
08 березня 2017 року до сина прийшов знайомий, вони з ним випивали, потім він прогнав цього товариша, й залишився сам із сином на кухні десь з 20.00 год. до 21.30 год., слухаючи музику. Потім він сказав сину йти спати й пішов до своєї кімнати. Однак, через деякий час почув якийсь шум, вийшов із кімнати та побачив, як син наносить удари ОСОБА_8 по обличчю. При цьому, в руках у ОСОБА_8 ножа не було. Він їх розборонив та розігнав, ОСОБА_8 пішла до своєї кімнати, син -на кухню, випивати. Він повернувся до своєї кімнати.
Потім, хвилин через 2-3, до його кімнати зайшла ОСОБА_8 із ножем, сіла біля нього та сказала, що буде захищатися. В цей час до кімнати забіг син та накинувся на ОСОБА_8 , став її душити, навалившись на неї, прижав до стіни. ОСОБА_8 не могла вирватися від нього. Побачив це, він їй допоміг та схопив сина за плечі і відштовхнув його від ОСОБА_8 , й той впав в коридорі. Якби він не допоміг доньці, син би продовжив її душити, так як в стані сп'яніння себе не контролював, в нього нема «стопів». Він не бачив, як ОСОБА_8 вдарила сина ножем, крові не бачив. Потім ОСОБА_8 попрохала його викликати швидку допомогу. По приїзду швидка підняла у сина светр, де він побачив поранення, однак син ще був живий.
Вказав, що бачив як ОСОБА_8 кинула ніж під шафу.
Показами свідка ОСОБА_17 , яка в суді пояснила, що обвинувачена ОСОБА_8 - її мати, стосунки сімейні, померлий ОСОБА_10 - її дядько. Вона мешкає разом з матір'ю, своєю донькою та дідусем. Станом на березень 2017 року, у матері та дідуся були окремі кімнати, які зачинялись на замок, вона з донькою займали велику кімнату (залу). Також з ними дану кімнату до 08.03.2017 року займав й ОСОБА_10 . Ключі від квартири були у всіх. Двері зсередини закривались на ключ, ще одні двері- на замок.
З ОСОБА_10 в неї часто виникали сварки, у матері також не складались відносини з ОСОБА_10 . Був випадок, коли ОСОБА_10 розбив у матері на голові музичний центр, іноді бив матір так, що та знепритомніла, й продовжував її бити по тубулу, в обличчя, вона з дідусем відтягували його від матері. ОСОБА_10 постійно вчиняв конфлікти не тільки в сім'ї, а й на вулиці, з сусідами. Він також бив і її, постійно кричав на дідуся. Коли ОСОБА_10 перебував в стані сп'яніння, його агресія збільшувалась.
08 березня 2017 року вона зі своєю донькою перебували у подруги, десь о 23.00 год. їй подзвонила мати і повідомила, що вона порізала дядька ОСОБА_12 . Вона спочатку не повірила, а потім відразу поїхала до матері. Приїхавши, побачила, що ОСОБА_10 вже вдома не було, а мати була в оточенні поліції. Вона звернула увагу на побої на обличчі матері, у неї була кров. Потім мати забрали до поліції.
Згодом мати їй повідомила, що ОСОБА_10 її душив, вона схопила ніж та вдарила його, після чого викликала швидку допомогу. Цей ніж вона потім бачила на підлозі, це кухонний ніж довжиною 15 см.
До подій 08.03.2017 року, тілесних ушкоджень на матері та ОСОБА_10 не було. Напередодні, 06.03.2017 року та 07.03.2017 року бійок не було. Зі слів матері, 08.03.2017 року ОСОБА_10 прийшов додому в нетверезому стані та йому щось не сподобалося й виникла сварка.
Показами експерта ОСОБА_18 , яка в суді підтримала висновки проведеної експертизи та вказала, що при проведенні судово-медичної експертизи, експерт повністю оглядає обстеженого та всі виявлені тілесні ушкодження заносяться лаборантом до протоколу, а потім відображаються у висновку експерта. Також, експертом зазначається мінімальна кількість механічних дій для отримання тілесних ушкоджень. При огляді ОСОБА_8 , остання скаржилась на головний біль, при цьому тілесних ушкоджень в області шиї в неї виявлено не було. Усі виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження відображені у висновку експерта. При проведенні огляду ОСОБА_8 не робила зауважень.
Показами експерта ОСОБА_19 , який у суді підтримав висновки проведеної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.
Вказав, що в мотивувальній частині висновку зазначено про те, що ОСОБА_8 була змушена захищатися в конфліктній ситуації, а тому була в стані емоційного стресу. Однак, цей стрес не був тим станом, який істотно вплинув на її свідомість і поведінку.
Посилаючись на дослідницьку частину висновку, ОСОБА_8 змушена була захищатися, відчувала загрозу, але загроза життю може лише бути передумовою настання значущого емоційного стану, який і настав. Тому, відчуваючи загрозу, будучи в конфлікті, чинячи опір потерпілому, намагаючись довести свою правоту в цьому конфлікті, обвинувачена перебувала у стресі, але не перебувала у фізіологічному афекті або іншому особливому емоційному стані. ОСОБА_8 сприймала загрозу в цьому конфлікті, однак під час своїх дій, в неї не настало фізіологічного афекту або іншого особливого емоційного стану.
Вказав, що відповідно до дослідницької частини висновку, у обвинуваченої неодноразово виникали конфлікти з потерпілим, не викликаючи у неї значного накопичення невідреагованого афективного заряду. Про те, що емоційний стан ОСОБА_8 під час її агресивних дій не настав суб'єктивно несподівано - це критерій особливо емоційних станів.
Якщо виникла суб'єктивно несподівана емоційна розрядка під час агресивних дій, повинно відбутися істотне звуження свідомості, порушення контролю вольових дій. Але ОСОБА_8 повно сприймаючи навколишню ситуацію, ухилялась, ховалась від ударів потерпілого, а потім догнала та стала битись з потерпілим за те, що останній її побив, і завдала йому поранення ножем. Тобто, ОСОБА_8 в залежності від ситуації, що змінювалася, змінювала і свої дії. Це вказує на достатнє повне сприйняття нею навколишньої ситуації та своїх дій.
Крім того, протягом конфлікту ОСОБА_8 намагалась знайти телефон та викликати поліцію. Це є досить складною дією, тобто ОСОБА_8 шукала інших способів розв'язання конфлікту, і це показує про достатнє та повне сприйняття нею навколишньої ситуації та розуміння того, що відбувається, та свідчить про відсутність різкого звуження свідомості.
Коли ОСОБА_8 поранила потерпілого й після даного криміналу, у неї не було ознак фізичної та психічної астенії, яка б свідчила про критичну втрату енергії. ОСОБА_8 швидко зрозумівши, що потерпілий поранений, викликала з телефону батька швидку, а потім знайшовши свій телефон, викликала поліцію. Тобто, ОСОБА_8 хотіла зарадити цій ситуації, була активної, а не пасивною та слабкою, вона діяла адекватно ситуації, цілком цілеспрямовано та усвідомлено. Дане свідчить про відсутність обов'язкового аспекту - розшукуваних емоційних станів. Замість астенії була активна поведінка.
А також дослідженими матеріали кримінального провадження:
Довідкою Комунального закладу «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16» ДОР від 09.03.2017 року щодо надходження ОСОБА_10 до відділення хірургії з діагнозом: колото-різане поранення грудної клітини ( том 1 а.с.7).
Протоколом огляду місця події від 08.03.2017 року, згідно до якого оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_2 . В ході огляду, в коридорі на лінолеумі виявлені розмазані плями буро-червоного кольору, змиви яких вилучені на марлевий тампон. Також, в коридорі під шафою виявлено та вилучено кухонний ніж з дерев'яною рукояткою бежевого кольору, на якому маються сліди речовини бурого кольору, що визнаний речовим доказом ( том 1 а.с.22) Загальна довжина ножа складає 29,5 см, довжина леза- 17,5 см, довжина рукоятки -12 см. На кухні виявлені порожні склянки з -під коньяку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та горілки «Плакуча Іва», з яких відкопійовані три сліди пальців рук, вилучений змив-зразок води на марлевий тампон ( том 1 а.с.10-14), з план - схемою ( том 1 а.с.21) та фототаблицею ( том 1 а.с.19) .
Протоколом огляду від 09.03.2017 року, відповідно до якого оглянуті речі ОСОБА_10 , а саме: штани синтетичні чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, шкарпетки чорного кольору, футболка синтетична чорного кольору з трьома скрізними отворами - розрізами по центру футболки, светр синтетичний світло-бежевого кольору з трьома поблизу розташованими один до одного розрізами розміром близько 1,5 см, які розташовані по центру светра. Дані речі мають плями речовини бурого кольору ( том 1 а.с.15), що визнані речовими доказами ( том 1 а.с.22).
Протоколом огляду від 09.03.2017 року, відповідно до якого оглянуті речі, що належать ОСОБА_8 , а саме: жіночий халат, на якому маються плями речовини бурого кольору, гумові черевики, які також мають плями речовини бурого кольору ( том 1 а.с.16), що визнані речовими доказами ( том 1 а.с.22).
Протоколом огляду від 09.03.2017 року з фототаблицею, згідно до якого в торакальному відділенні КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16», оглянуто труп ОСОБА_10 , в ході якого виявлено: верхні кінцівки зігнуті в ліктьових суглобах, складені на грудній клітини, зап'ястя верхніх кінцівок зв'язані бинтом, нижні кінцівки випрямлені вздовж осі тіла, стопи зв'язані бинтом. Голова повернута у правий бік, у ротовій порожнині знаходиться пластикова трубка з позначками до 26 см І.D. 7.5, кінець якої виходить наружу. Трубка зафіксована до голови за допомогою бинту. В районі лівої ключиці знаходиться медичний шприц ємкістю 10 мл, який приєднаний до полімерної трубки, яка приєднана до трупу, в районі лівої ключиці. Понад лівим і правим сосками виявлені шви медичні з нитками розмірами близько 0,5 см та 2 см, відповідно. В районі лівого соска знаходиться медичний шов з нитками довжиною близько 17 см. На шостому правому ребрі, під соском ліворуч, знаходиться медичний шов з нитками довжиною близько 2 см. Кожні покрови на дотик теплі, вкриті речовиною бурого кольору. Трупі плями відсутні, трупне заклякання не виражене. На трупі виявлені татуювання. Кістки верхніх та нижніх кінцівок, склепіння черепу, кістки носу на дотик цілі. Вилучено зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, мікрооб'єкти з лівої та правої руки, посмертна дактилокарта (том 1 а.с. 17-18, 20).
Висновком судово-медичної експертизи №366 від 31.03.2017 року, відповідно до якого, при серологічному дослідженні зразка крові потерпілого ОСОБА_10 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти- В, основним групоспецифічним антигеном якої є антиген Н ізгосерологічної системи АВ0. При серологічному дослідженні зразка крові ОСОБА_8 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, основним групоспецифічним антигеном якої є антиген Н ізосерологічної системи АВ0.
В піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_10 встановлено наявність крові, виявлені клітини середнього і глибокого шарів епідермісу, та виявлений білок людини. Статева належність крові в об'єктах не встановлена, через відсутність в препаратах формених елементів крові. При цитологічному дослідженні клітин в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_10 виявлений У-хроматин, що вказує на їх належність особі чоловічої генетичної статі. При встановлені групової належності крові та клітин в об'єктах був виявлений тільки антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Отримані результати дослідження не виключають походження крові від особи (осіб), а клітин від чоловіка (чоловіків), крові яких властивий виявлений антиген Н як основний, у тому числі не виключається походження крові як від потерпілого ОСОБА_10 , так (або) від ОСОБА_8 , а походження клітин можливе від самого потерпілого ОСОБА_10 і виключається їх походження від ОСОБА_8 ( том 1 а.с.67-70).
Висновком експерта №394 від 27.03.2017 року, в слідах на халаті ОСОБА_8 (об'єкти №1,2), в слідах на її парі гумових тапок ( об'єкти №3,4,6,7) встановлено наявність крові людини. В одному сліді на тапку на ліву ногу кров не знайдена. При серологічному дослідженні слідів крові об'єктів №№1-4, 6,7, в них виявлений антиген Н, а в об'єкті №2 що й ізгогемаглютинін анти -А і анти-В, що не виключає можливість утворення всіх вказаний слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти- А і анти- В за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки сліди об'єктів №№1-4, 6,7 могли бути утворені кров'ю особи (осіб) з групою 0 з ізогемаглютинінами анти -А і анти -В за ізосерологічної системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх як за рахунок крові потерпілого ОСОБА_10 , так і за рахунок крові ОСОБА_8 , оскільки кров їх обох належить саме до вказаної групи. Крім того, не виключена також можливість суміші їх крові в цих слідах ( том 1 а.с.75-78).
Висновком судово-медичної експертизи №489 від 06.04.2017 року, відповідно до висновку якого, при експертизі трупа виявлено: ушкодження стінки серця, зі свіжими інфільтруючими крововиливами по краям ушкодження. Прижиттєві, свіжі інфільтруючі крововили м'яких тканин передньої поверхні грудної клітини ліворуч та праворуч. Ділянки емфіземи, дистелектази та крововиливи у легенях. Нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів. Персистуючий гепатит. Аденоматоз наднирників. Ліпоматоз та внутрішньочасточковий склероз підшлункової залози. Паренхіматозна дистрофія печінки. Глибоке садно (прижиттєве) з внутрішньошкіряним, свіжим вогнищевим крововиливом тильної поверхні правої кисті. Морфологічних даних за специфічне запалення у легенях не знайдено. Нестенозуючий коронаросклероз; гіпертрофію міокарду; атеросклероз судин мозку, аорти. Крапкові крововиливи під плеврою легень та епікардом серця; рідкий стан крові. У порожнинах серця та великих судин темно-червона рідка кров.
При експертизі трупа виявлено: на передній поверхні грудної клітини, ліворуч, у проекції навколососкового кружка, у верхній його третині, над соском, колото-різану рану, умовно пронумерована як рана № 1. Від країв рани умовно пронумерованої №1, яка розташована на передній поверхні грудної клітини ліворуч розташований рановий канал, зліва-направо, дещо зверху-вниз, спереду-назад, довжиною близько 9,5-10 см, який розташований у товщі м'яких тканин грудної клітини, в товщі лівого 5-го ребра ліворуч, «серцевої сорочки» перикарду та сліпо закінчується у товщі лівого шлуночка серця у проекції його верхівки без проникнення у порожнину шлуночка. На передній поверхні грудної клітини, праворуч , у середній третині, непроникаючу колото-різану рану умовно пронумеровану №2. Від країв зазначеної рани розташований рановий канал незначно спереду-назад, незначно зверху-вниз, довжиною близько 1,5 см, який не проникає у плевральну порожнину, сліпо закінчується у товщі м'яких тканин грудної клітини на передній поверхні ребра. На передній поверхні грудної клітини, праворуч, на відстані 8,2 см від лівого кінця вищеописаної рани, непроникаючу колото-різану рану умовно пронумеровану №3. Від країв рани, умовно пронумерованої №3, яка розташована на передній поверхні грудної клітини, праворуч , розташований рановий канал, незначно спереду-назад, незначно зверху-вниз, довжиною близько 1 см, який не проникає у плевральну порожнину, сліпо закінчується у товщі м'яких тканин грудної клітини. Ушкодження стінки серця, зі свіжими інфільтруючими крововиливами по краям ушкодження. Крововиливи по ходу ранових каналів у товщі м'яких тканин: прижиттєві, свіжі інфільтруючі крововиливи м'яких тканин передньої поверхні грудної клітини ліворуч та праворуч. Ділянки емфіземи, дистелектази та крововиливи у легенях. Нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів. В лобній ділянці, праворуч та ліворуч , садна . В лобній ділянці, посередині, у міжбрівній ділянці переривчасте садно. На бічній поверхні крила носу, ліворуч та праворуч, садна. В виличній ділянці, праворуч, садно. У проекції правої щоки, правого кута ротового отвору та навколо вушній ділянці спереду вушної раковини, праворуч, 5(п'ять) саден. У лобній ділянці, ліворуч , синець. У правій надключичній ділянці садно. В правій підключичній ділянці садно. На внутрішній бічній поверхні правого променево-зап'ястного суглобу, задній поверхні правої кисті та внутрішній бічній її поверхні 2 (два) синця, на тлі одного з вищезазначених синців, який має більші розміри, 3(три) садна. На тильній поверхні правої стопи, біля основи 1-го пальця садно.
Виявлене при експертизі трупа тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини, ліворуч, з ушкодженням ребра та серця прижиттєві, є колото-різаною раною і заподіяні плоским колюче-ріжучим предметом (предметами), із шириною клинка (клинків) протягом поринулої частини не більш 18,7 мм, 19,5 мм, 11,4 мм і 7,0 мм відповідно, маючого гостре лезо й обух (обухи), товщиною близько 1,0-1,5 мм. При цьому, ширинка клинка (клинків) і товщина обуха (обухів) проведені без урахування скорочувальних властивостей шкіри; відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню та знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.
Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих сліпих колото-різаних поранень передньої поверхні грудної клітини, праворуч, прижиттєві; є колото-різаними ранами і заподіяні плоским колюче-ріжучим предметом (предметами), із шириною клинка (клинків) протягом поринулої частини не більш 18,7 мм, 19,5 мм, 11,4 мм і 7,0 мм відповідно, маючого гостре лезо й обух (обухи), товщиною близько 1,0-1,5 мм. При цьому, ширина клинка(клинків) і товщина обуха (обухів) проведені без урахування скорочувальних властивостей шкіри; виникли за деякий час до настання смерті відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню та у зв'язку з настанням смерті не стоять.
Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на голові тулубі, кінцівках прижиттєві, виникли за деякий час до настання смерті від тупого твердого предмету (предметів), або при ударі об такий (такі), відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню та у зв'язку з настанням смерті не стоять.
Смерть наступила від проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини , ліворуч, з ушкодженням ребра та серця з послідуючою кровотечею у порожнину перикарду (серцевої сорочки) і ускладнилася шоком , що стверджується даними судово-медичної експертизи трупа.
Враховуючи локалізацію та характеристику виявлених при експертизі трупа тілесних ушкоджень, було спричинено дві механічні дії (удара) у проекцію передньої поверхні грудної клітини праворуч та одна механічна дія (удар) у проекцію передньої поверхні грудної клітини ліворуч.
Експертні дані які вказували на виникнення нанесених тілесних ушкоджень у різний проміжок часу відсутні.
Виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження прижиттєві, виникли за деякий час до настання смерті потерпілого.
Виявлене при експертизі трупа тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини, ліворуч, з ушкодженням ребра та серця прижиттєві, відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню та знаходиться у причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого і є небезпечним для життя і здоров'я у момент спричинення.
Враховуючи характеристику та локалізацію виявлених при експертизі трупа тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини, ліворуч, з ушкодженням ребра та серця з послідуючою кровотечею у порожнин перикарду (серцевої сорочки), яка ускладнилися шоком, малоімовірно, що після отриманих зазначених тілесних ушкоджень, до втрати свідомості, потерпілий міг самостійно пересуватись, здійснювати інші активні дії.
При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа виявлено етиловий спирт у концентрації 1,82%о, що стосовно до живих осіб відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння. Не виявлені метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти ( том 1 а.с.83-92).
Висновком експерта №392 від 24.03.2017 року, відповідно до якого, на двох марлевий тампонах зі змивами з обох рук громадянки ОСОБА_8 знайдена кров, видова приналежність якої не встановлена, внаслідок чого групова приналежність її не визначалась. Таким чином, висловитися за рахунок чиєї саме крові можуть бути утворені вказані сліди виявилось не можливим ( том 1 а.с.97-98).
Висновком експерта №365 від 31.03.2017 року, згідно до якого, в слідах на клинку ножа (об'єкт №1), вилученому в ході огляду місці події, встановлено наявність крові та виявлений білок людини, в цитологічних препаратах з об'єкту №1 клітини з ядрами не виявлені. На іншій поверхні клинка (об'єкт №2) кров, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. На поверхні рукоятки ножа (об'єкт №3), вилученому в ході огляду місця події, наявність крові не встановлено , в цитологічних препаратах з об'єкту №3 виявлені клітини епітелію з ядрами та білок людини.
Встановити статеву належність крові в об'єкті №1 та клітин в об'єкті №3 не виявляється можливим через непридатність для цитологічному обліку форменних елементів крові та ядер виявлених клітин. При встановлені групової належності крові в об'єкті №1 та клітин в об'єкті №3 був виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0.
Отримані результати дослідження не виключають походження знайденої крові на клинку ножа та клітин на рукоятці ножа від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти -В ізосерологічної системи АВ0, в тому числі, від потерпілого ОСОБА_10 та (або) від ОСОБА_8 , беручи до уваги групову належність їх крові.
На поверхні рукоятки ножа (об'єкт №3), вилученому в ході огляду місця події, встановлено наявність поту, при серологічному дослідженні якого виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0.
Отриманий результат дослідження не виключає походження поту від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти- А і анти-В ізосерологічної системи АВ0, у тому числі, і від ОСОБА_8 , беручи до уваги групову належність її крові ( том 1 а.с.103-107).
Висновком експерта №364 від 31.03.2017 року, відповідно до якого, в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_8 (об'єкт №1) встановлено наявність крові та виявлений білок людини; клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини в об'єкті №1 не виявлені. В піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_8 (об'єкт №2) наявність крові не встановлено; виявлені клітини середнього і глибокого шарів епідермісу та виявлений білок людини.
Встановити статеву належність крові в об'єкті №1 та клітин в об'єкті №2 не виявляється можливим через відсутність в препаратах форменних елементів крові та непридатність для цитологічного обліку ядер клітин епітелію. При встановлені групової належності крові та клітин в даних об'єктах був виявлений тільки антиген Н ізосерологічної системи АВ0.
Враховуючи дані серологічного дослідження крові в піднігтьовому вмісті правої руки та клітин в піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_8 , можна висловитись про їх походження від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0,у тому числі від потерпілого ОСОБА_10 та ( або) від самої ОСОБА_8 , беручи до уваги групову належність їх крові ( том 1 а.с. 112-115).
Висновком експерта №393 від 27.03.2018 року, згідно до якого в змиві, вилученому на марлевий тампон з підлоги (об'єкт №1) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні сліду крові об'єкта №1, в ньому виявлений антиген Н, що не виключає можливості утворення вказаного сліду за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Оскільки слід об'єкта №1 міг бути утворений кров'ю особи (осіб) з групою 0 з ізогемаглютинінами анти -А і анти -В за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення його як за рахунок крові потерпілого ОСОБА_10 , так і за рахунок крові ОСОБА_8 , оскільки кров їх обох належить саме до вказаної групи. Крім того, не виключена також можливість суміші їх крові в цьому сліді ( том 1 а.с. 120-123).
Висновком експерта №408 від 28.03.2017 року, згідно до якого, в слідах на светрі потерпілого ОСОБА_20 (об'єкти №№1-9), названому в постанові кофтою, встановлено наявність крові людини.
При серологічному дослідженні слідів крові об'єктів №№1-9, в них виявлений антиген Н, а в об'єктах №№1,8,9 - ще й ізогемаглютинін анти А і анти-В, що не виключає можливості утворення всіх вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Оскільки сліди об'єктів №№1-9 могли бути утворені кров'ю особи (осіб) з групою 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх як за рахунок крові потерпілого ОСОБА_10 , так і за рахунок крові ОСОБА_8 , оскільки кров їх обох належить саме до вказаної групи. Крім того, не виключена також можливість суміші їх крові в цих слідах ( том 1 а.с. 128-131).
Висновком судово-психіатричної експертизи №85 від 27.04.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_8 в період часу, який відноситься до скоєння інкримінованого їй злочину, хронічними психічними захворюваннями, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом психіки, не страждала.
За своїм психічним станом під час інкримінованого їй діяння, вона могла віддавати звіт своїм діям (бездіяльності) та керувати ними.
На теперішній час ОСОБА_8 будь-якими психічними захворюваннями також не страждає.
За своїм психічним станом на теперішній час вона може віддавати звіт своїм діям (бездіяльності) та керувати ними, може сприймати обставини, які мають значення по справі, та може надавати правильні покази.
В застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( том 1 а.с.173-175).
Висновком судово-психіатричного експерта №111 від 07.06.2018 року, згідно до якого ОСОБА_8 в період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждала і в теперішній час не страждає.
За своїм психічним станом під час інкримінованого їй діяння вона могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
За своїм психічним станом в теперішній час вона може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Індивідуально-психологічні особливості іспитованої істотно не вплинули на її свідомість і поведінку під час криміналу.
Іспитована в досліджуваній ситуації в стані фізіологічного афекту або іншому емоційному стані, що істотно вплинув на свідомість і поведінку, не перебувала.
Іспитована була в стані емоційного стресу, який істотно не вплинув на її свідомість і поведінку в досліджуваній ситуації.
Колегія суддів вважає вину ОСОБА_8 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищевказані докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Обвинувачена ОСОБА_8 провину у скоєнні даного злочину визнала частково та пояснила, що потерпілий ОСОБА_10 її старший брат, стосунки між ним склалися складні, брат був агресивний, випивав, бив її, від нього страждала вона, всі родичі та сусіди, додому неодноразово викликали працівників поліції. До подій, що відбулись 08 березня 2017 року, брат ОСОБА_10 бив її кулаками, топив у ванній, однак її прохали не писати заяв до поліції. Брат проживав на кошти батька, нічого не купував додому, не платив за квартиру. Одного разу вона не впускала його додому дві доби через те, що він погрожував її життю та здоров'ю по телефону.
Брат ОСОБА_10 досить часто брав ніж та погрожував родині, й вони могли лише всі разом його заспокоїти, його погрози вони сприймали як реальні для загрози їх життю, однак з відповідними заявами в поліцію вони не звертались.
Станом на 08.03.2017 в квартирі АДРЕСА_2 , мешкала вона, її батько, донька та онучка, за декілька днів до цього мешкав також його син.
08 березня 2017 року десь о 14.00 год. її донька з онукою поїхали, брат ОСОБА_10 був вдома із товаришем, до неї прийшла сусідка. Коли остання пішла, брат провів і свого товариша, після чого покликав батька й вони разом пішли на кухню. В її кімнаті були два ножі, де вона ними нарізала та чистила продукти, в кухню виходила тільки до плити. Десь о 21.30 год. батько пішов до кімнати, вона вже збиралася лягати спати. Потім, приблизно о 21.55 год. вона почула, що брат пішов до батька, однак той сказав, щоб йому не заважали. Потім брат, який перебував у стані сп'яніння, прийшов до неї в кімнату та запитав, чому вона його ігнорує, на що вона йому сказала досить випивати, й вказала на те, що він не працює. Вона не встигла договорити, як брат одразу став її бити по потилиці, в область обличчя, в лобну частину голови разів десять. Вона намагалася відвести удари, а тому скотилася з дивану, відчула кров на обличчі. Далі вона піднялась та стала шукати телефон, щоб подзвонити, однак не знайшла. Далі вона сказала, що його посадять до в'язниці, і в цей час брат вдарив її ногою по спині, після чого вийшов із кімнати. Потім, вона піднялась та стала йти до коридору, щоб знайти міський телефон, однак брат перехватив її та схопив лівою рукою за халат, не давав вийти з квартири, а іншою рукою штовхнув до стіни та став бити її кулаком в область обличчя, говорив, що вб'є її, казав «замовкни та помри». В цей час батько вийшов з кімнати, став хватати брата за руки, вона вирвалася та побігла до кімнати, щоб знайти телефон та викликати поліцію, звідки чула, як брат щось кричав нецензурно, погрожуючи їй, «що зараз їй ще влаштує, зараз вона отримає від нього». Вона злякалась. ОСОБА_21 вона не знайшла. В цей момент вона побачила на столі в кімнаті ніж 25 см з рукояткою, з лезом приблизно 15 см. Взяв цей ніж, вона вибігла до кімнати батька, щоб подзвонити, брата не було, вона подумала, що брат пішов на кухню за ножем, як це робив завжди. В цей момент батько побачив в руках в неї ніж та запитав, для чого вона його взяла. Вона відповіла, що, якщо він(брат) буде її бити, вона буде захищатись. В цей час брат забіг до кімнати, накинувся на неї, став її душити за шию. Вона не встигла покласти ніж, оскільки брат коли забіг, накинувся на неї, та став душити. Вона розуміла, що брат не зупиниться, що задушить її. Вона стала відбиватися від нього, одною рукою намагалася прибрати його руку, а іншою рукою, де був ніж, била його в тулуб, куди точно та як саме, сказати не може. Брат, в цей час, кричав нецензурно та казав, що задушить її. Вона не може сказати, скільки ударів нанесла брату, однак від цього в нього руки послабіли, батько відштовхнув брата від неї до стіни, і той упав. Потім вона побачила у брата в області грудної клітини поранення, а в неї в руках ніж, який вона одразу кинула. Не може пояснити, яким чином завдала ножові поранення брату. Вона завдала брату тілесні ушкодження, так як боялась за своє життя. Після чого вона з телефону батька викликала швидку допомогу, а потім зі свого - поліцію.
В цей день брат загалом наніс їй приблизно 20 ударів, коли він душив її, вона боялась за своє життя, не могла кричати.
Вказала, що двері до її кімнати зачиняються на замок. Однак не може пояснити, чому вона не зачинилася в кімнаті від брата, коли повернулася за телефоном. За допомогою до сусідів не зверталася.
Під час проведення експертизи, тілесні ушкодження на її шиї не оглядались, лише її обличчя, руки та грудна клітина. Під час огляду вона була одягнена у светр з коміром, його під час огляду не знімали.
Позицію обвинуваченої ОСОБА_8 , колегія суддів розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, вважає такі покази суперечливими та непереконливими, при цьому її провина повністю знайшла своє підтвердження дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами щодо встановлених судом фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення.
Так, під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_8 не заперечувала того факту, що саме вона під час конфлікту з братом ОСОБА_10 08 березня 2017 року, приблизно о 22.00 год., за місцем їх мешкання в квартирі АДРЕСА_2 нанесла йому декілька ударів ножем, однак умислу на вбивство ОСОБА_10 не мала, оскільки в цей момент захищалась від дій брата, який її бив та душив за шию.
Однак, судова колегія вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_8 носили цілеспрямований характер на умисне позбавлення життя ОСОБА_10 .
Так, відповідно протоколу огляду від 08.03.2017 (том 1 а.с.10-14), з місця події вилучено кухонний ніж з дерев'яною рукояткою бежевого кольору, на якому виявлені сліди речовини бурого кольору, а також вилучено змиви з підлоги в коридорі із слідами речовини бурого кольору.
З висновку експерта №365 від 31.03.2017 ( том 1 а.с. 103-107) вбачається, що в слідах на клинку ножа , вилученому в ході огляду місці події, встановлено наявність крові та виявлений білок людини. При цьому, не виключено походження знайденої крові на клинку ножа та клітин на рукоятці ножа від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти- В ізосерологічної системи АВ0, тобто і від потерпілого ОСОБА_10 , та (або) від обвинуваченої ОСОБА_8 , враховуючи, що їх кров належать саме до вказаної групи.
Також, на рукоятці цього ножа встановлено наявність поту від особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти- В ізосерологічної системи АВ0, що не виключає його походження від обвинуваченої ОСОБА_8 , беручи до уваги групову належність її крові.
Крім того, на змиві, вилученому на марлевий тампон з підлоги на місці події, встановлено наявність крові, яка могла бути утвореною особою, особами з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти- В ізосерологічної системи АВ0 . Тобто не виключена можливість її утворення як за рахунок крові потерпілого ОСОБА_10 , так і за рахунок крові обвинуваченої ОСОБА_8 ( том 1 а.с. 120-123).
Відповідно до проведених оглядів від 09.03.2017 ( том 1 а.с.15, 16), на одязі потерпілого ОСОБА_10 , окрім плям бурого кольору, на футболці та светрі виявлені наскрізні розрізи по центру. На жіночому халаті, гумових черевиках, що належать ОСОБА_8 , також виявлені плями речовини бурого кольору.
Відповідно до проведених досліджень ( том 1 а.с.75-78, том 1 а.с. 128-131), виявлені на вказаних речах сліди крові, які могли бути утворені особою (особами) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти- В ізосерологічної системи АВ0. А тому не виключена можливість їх утворення як за рахунок крові потерпілого ОСОБА_10 , так і за рахунок крові обвинуваченої ОСОБА_8 , оскільки їх кров належать саме до вказаної групи.
За висновком судово- медичної експертизи №489 від 06.04.207 у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодженняу вигляді: одного проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини, ліворуч, з ушкодженням ребра та серця з послідуючою кровотечею у порожнину перикарду (серцевої сорочки); двох непроникаючих колото-різаних поранень передньої поверхні грудної клітини праворуч, а також синці та садна на голові, тулубі, кінцівках.
Смерть ОСОБА_10 настала від проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини, ліворуч, з ушкодженням ребра та серця з послідуючою кровотечею у порожнину перикарду (серцевої сорочки), яке є прижиттєвим, заподіяне плоским колюче-ріжучим предметом та відноситься до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню та знаходиться у причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого і є небезпечним для життя і здоров'я у момент спричинення.
Інші виявлені у потерпілого тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих сліпих колото-різаних поранень передньої поверхні грудної клітини, праворуч, прижиттєві, і також є колото-різаними ранами, що заподіяні плоским колюче-ріжучим предметом, що виникли за деякий час до настання смерті.
Відповідно до проведеного дослідження, враховуючи локалізацію та характеристику виявлених при експертизі тілесних ушкоджень, було встановлено спричинення двох механічних дій (удара) у проекцію передньої поверхні грудної клітини праворуч та одна механічна дія ( удар) у проекцію передньої поверхні грудної клітини ліворуч.
Таким чином, судом встановлено, що обвинуваченою ОСОБА_8 було завдано ОСОБА_10 три удари ножем в область грудної клітини, в тому числі в життєво-важливі органи передньої поверхні грудної клітини ліворуч, з ушкодженням ребра та серця з послідуючою кровотечею у порожнину перикардру ( серцеву сорочку), внаслідок чого настала смерть ОСОБА_10 .
Посилання обвинуваченої на те, що умислу на вбивство ОСОБА_10 вона не мала, завдала ножових поранень брату в той час, як той душив її, тобто захищалась від нього, судом не приймаються, оскільки з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, дії обвинуваченої ОСОБА_8 носили цілеспрямований характер, направлені на умисне позбавлення життя ОСОБА_10 .
Так, згідно із ст. 115 КК України умисне вбивство з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб'єктивної сторони умисною формою вини, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.
Під час судового розгляду обвинувачена, представник потерпілого, котрий є братом ОСОБА_8 , свідок ОСОБА_16 , який є батьком обвинуваченої та її доньки - ОСОБА_17 вказували, що загиблий ОСОБА_10 зловживав спиртними напоями, в стані сп'яніння не контролював свої дії, між ним та обвинуваченою тривалий час існували неприязні відносини, неодноразово виникали конфлікти та суперечки, в ході яких ОСОБА_10 бив обвинувачену.
В ході розгляду справи встановлено, що в день вчинення кримінального правопорушення, між обвинуваченою та ОСОБА_10 виник черговий конфлікт, в результаті якого останній спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження.
Про дані обставини свідчать висновки судово-медичної експертизи, відповідно до якої у ОСОБА_8 встановлена наявність легких тілесних ушкоджень, спричинених не менш як від 4-х механічний дій тупого твердого (предмету) предметів, що діяв (діяли) в область голови, обличчя та грудної клітини.
Також, дані обставини підтвердила не тільки обвинувачена, а й допитаний свідок ОСОБА_16 .
ОСОБА_16 вказував, що перебуваючи в своїй кімнаті, почув шум. Вийшовши з кімнати побачив, як ОСОБА_10 б'є по обличчю ОСОБА_8 , при цьому в руках у ОСОБА_8 ножа не було. Він їх розборонив, ОСОБА_8 направилась до своєї кімнати, яка з показів обвинуваченої та свідків зачинялась на замок, а потерпілий ОСОБА_10 на кухню.
Потім, ОСОБА_8 , перебуваючи в своїй кімнаті, взяла зі столу ніж й тримаючи його в руках, направилась до кімнати батька та сказала йому, що буде захищатися від ОСОБА_10 . Далі, коли до кімнати батька прийшов ОСОБА_10 , обвинувачена спричинила йому три удари ножем саме в область грудної клітини, де розташовані життєво важливі органи.
При цьому, в цей час в руках у потерпілого були відсутні будь-які предмети, які б могли завдати шкоди обвинуваченій, а в кімнаті, крім неї, перебував і батько, котрий до цього зупинив конфлікт, та зі слів свідка ОСОБА_22 " розігнав ОСОБА_8 та ОСОБА_10 по різних кімнатах", у зв'язку із чим, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_10 , за своїми об'єктивними ознаками, не могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди обвинуваченій, які б у зв'язку з цим викликали невідкладну необхідність у нанесенні обвинуваченою трьох ножових поранень.
Тобто, така поведінка ОСОБА_8 свідчить саме про наявність у неї умислу на вбивство ОСОБА_10 , оскільки обвинувачена усвідомлюючи, що відсутня загроза продовження неправомірних дій з боку потерпілого у вигляді нападу на неї, при цьому вона не перебувала у безвихідному стані , мала реальну можливість припинити конфлікт, викликати поліцію, або взагалі залишити квартиру, де їх ніхто насильно не утримував, вчинила інші дії - покинув безпечне місце - кімнату, яка зачиняється на замок, взяла знаряддя злочину - ніж і тримаючи в руці, направилася до кімнати батька саме з метою продовження з"ясування стосунків з ОСОБА_10 , розвитку конфлікту та нанесення ножових ударів .
Посилання обвинуваченої про те, що вона спричинила ОСОБА_10 удари ножем, оскільки він напав на неї, погрожував задушити, а потім в кімнаті батька став душити , судом не приймаються, оскільки відповідно до проведеного судово-медичного дослідження, тілесних ушкоджень в області шиї обвинуваченої виявлено не було ( том 1 а.с.52-53).
При цьому, опитана у суді експерт ОСОБА_18 , що проводила огляд та судово-медичну експертизу ОСОБА_8 вказала, що завжди оглядається все тіло особи, яка роздягається до спідньої білизни. Експерт наполягала, що при огляді обвинуваченої, тілесних ушкоджень в області шиї виявлено не було.
Також, колегією суддів не приймаються покази свідка ОСОБА_16 про те, що потерпілий душив ОСОБА_8 , оскільки даний свідок є батьком обвинуваченої, тобто зацікавленою особою і може надавати дані покази саме в інтересах обвинуваченої.
Колегія суддів критично відноситься до пояснень обвинуваченої про спричинення їй близько двадцяти ударів потерпілим ОСОБА_10 в день конфлікту, тобто 08.03.2017 року, оскільки вищевказані ствердження обвинуваченої спростовуються висновками судово-медичного дослідження (том 1 а.с.52-53), відповідно до якого, у неї виявлені тілесні ушкодження в області голови, обличчя та грудної клітини, що спричинені від не менш як 4-х механічних дій тупого твердого предмет ( предметів), що діяв (діяли) в область голови, обличчя та грудної клітини, яким могла бути і рука або інші предмети з аналогічними властивостями та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачена захищалась від нападу ОСОБА_10 та діяла в стані необхідної оборони або з перевищенням її меж, судом не приймаються.
Так, за змістом статті 36 КК України необхідна оборона - це правомірний захист охоронюваних законом прав та інтересів особи, суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, необхідної і достатньої в даній обстановці шкоди, що відповідає небезпеці посягання й обстановці захисту.
Право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього певних умов, визначених законом. Такими, відповідно до частини першої статті 36 КК України, є будь-які дії особи, які безпосередньо спрямовані на заподіяння негайної і невідворотної істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам особи, яка захищається, та у зв'язку з цим вимагають свого негайного відвернення або припинення. А така необхідність виникає тоді, коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди тому, хто посягає, загрожує негайною і невідворотною шкодою для охоронюваних законом прав та інтересів.
В основі розмежування умисного вбивства (частина перша статті 115 КК) та умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 118 КК) перебуває мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
Під час судового розгляду встановлено, що мотивом для позбавлення життя ОСОБА_10 слугувала суперечка між ним та обвинуваченою саме на ґрунті особистих неприязних стосунків, які раптово виникли під час цієї суперечки. При цьому, згідно з показаннями свідків між ними часто виникали конфлікти, суперечки, а також бійки.
Також, судом встановлено, що в момент нанесення ОСОБА_10 ножових поранень, небезпечного посягання на життя обвинуваченої з боку ОСОБА_10 не було, в його руках були відсутні будь-які предмети, що могли завдати шкоду обвинуваченій.
При цьому, на переконання колегії суддів, характер та послідовність дій, вчинених обвинуваченою, які передували скоєнню нею злочину, у своїй сукупності свідчать про те, що вона мала прямий умисел на позбавлення життя потерпілого, заздалегідь приготувавши знаряддя злочину - ніж, застосування якого призводить до смерті та про відсутність у даній ситуації як суспільно небезпечного посягання, яке вимагало свого негайного відвернення чи припинення, а тому перебування ОСОБА_8 у стані необхідної оборони або у стані перевищення меж необхідної оборони виключається.
Про наявність у обвинуваченої прямого умислу на вбивство ОСОБА_10 також свідчить знаряддя скоєння злочину - ніж, який об'єктивно може спричинити смерть, механізм та спосіб завдання потерпілому тілесних ушкоджень, саме в область грудної клітини, де розташовані життєво-важливі органи, в тому числі, в ліву частину, де розташоване серце, із значним прикладанням сили, про що свідчить довжина раньового каналу 9,5 - 10 см.
А тому, колегія суддів вважає, що обвинувачена ОСОБА_8 усвідомлювала характер своїх дій, можливі наслідки в результаті таких дій та свідомо бажала їх настання, що вказує на те, що обвинувачена мала умисел саме на позбавлення життя потерпілого .
Також, з урахуванням наведених обставин, на думку колегії суддів є безпідставними твердження обвинуваченої про те, що вона не мала наміру вбивати потерпілого, й не усвідомлювала, що відбувається, оскільки перебувала в стані сильного душевного хвилювання.
Сильне душевне хвилювання - це таке сильне психічне напруження всіх сил людини, яке не може бути тривалим.
Втім, під час судового розгляду не встановлена раптовість виникнення стану сильного душевного хвилювання, що є обов'язковим елементом для таких дій.
Під час судового розгляду встановлено, що між подіями, які відбувалися в коридорі квартири, а потім в кімнаті батька обвинуваченої, де й вчинено злочин, пройшов тривалий час.
Встановлено, що після суперечки між обвинуваченою та потерпілим, й спричинення останнім їй тілесних ушкоджень, подальший конфлікт припинився, оскільки свідок ОСОБА_16 розборонив їх, ОСОБА_8 перебувала в своїй кімнаті деякий час.
Однак, замість того, щоб не покидати її, ОСОБА_8 взяла зі столу в своїй кімнаті ніж, з яким направилася до кімнати батька, куди в подальшому прийшов потерпілий.
Такі дії обвинуваченої спростовують її твердження щодо перебування у стані сильного душевного хвилювання, оскільки між конфліктом, що виник між нею та потерпілим та моментом завдання удару потерпілому у грудну клітину, пройшов певний проміжок часу.
В той же час, у обвинуваченої не було жодної підстави побоюватися за своє життя, оскільки в руках у потерпілого не було жодного предмету, яким би він міг заподіяти шкоду обвинуваченій, а у випадку, якщо б обвинувачена вважала, що така загроза для її життя існує, остання могла б скористатися допомогою батька, який також перебував з ними в одній кімнаті. Однак, незважаючи на викладене, обвинувачена ОСОБА_8 стала наносити удари ножем потерпілому саме в область грудної клітини, переслідуючи одну лише мету - позбавити життя потерпілого.
Також, дані посилання обвинуваченої спростовуються даними висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №111 від 07.06.2018, відповідно до якого в період часу до яких відноситься інкриміноване діяння, ОСОБА_8 не знаходилася у стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, що істотно вплинув на її свідомість та поведінку під час криміналу, тобто вона могла усвідомлювати та керувати своїми діями.
У висновку зазначено, що під час бійки з потерпілим та захисту від нього, у обвинуваченої не було ознак різкого звуження свідомості, фрагментованості сприйняття, порушеного вольового контролю поведінки. Вона, сприймаючи навколишню ситуацію, ухилялась, ховалась від ударів потерпілого, а потім догнала і стала битися з потерпілим за те, що він її побив, завдавши йому поранення ножем. Протягом конфлікту, обвинувачена, зберігаючи повноту сприйняття, намагалась знайти телефон і викликати поліцію. При цьому, щоб захиститися від потерпілого, швидко зрозуміла, серйозність ситуації.
Також, даним висновком встановлено, що коли обвинувачена зрозуміла, що потерпілий поранений, одразу викликала з батькового телефону швидку допомогу, а потім, знайшовши свій телефон, викликала поліцію.
Дані висновки комплексної судової психолого-психіатричної експертизи підтвердив і опитаний в суді експерт ОСОБА_19 , та зауважив, що обвинувачена перебувала у стані емоційного стресу, який не був тим станом, який істотно вплинув на її свідомість та поведінку. При цьому, під час цих подій ОСОБА_8 в залежності від ситуації, що змінювалася, змінювала і свої дії . Це вказує на достатнє повне сприйняття нею навколишньої ситуації та своїх дій.
Крім того, протягом конфлікту ОСОБА_8 намагалась знайти телефон та викликати поліцію. Це є досить складною дією, тобто ОСОБА_8 шукала інших способів розв'язання конфлікту, і це показує про достатнє та повне сприйняття нею навколишньої ситуації та розуміння того, що відбувається, та свідчить про відсутність різкого звуження свідомості.
Коли ОСОБА_8 поранила потерпілого й після даного криміналу, у неї не було ознак фізичної та психічної астенії, яка б свідчила про критичну втрату енергії. ОСОБА_8 швидко зрозумівши, що потерпілий поранений, викликала з телефону батька швидку, а потім знайшовши свій телефон, викликала поліцію. Тобто, ОСОБА_8 хотіла зарадити цій ситуації, була активної, а не пасивною та слабкою, вона діяла адекватно ситуації, цілком цілеспрямовано та усвідомлено. Дане свідчить про відсутність обов'язкового аспекту - розшукуваних емоційних станів. Замість астенії була активна поведінка.
Тобто, вказані вище обставини в сукупності свідчать про те, що обвинувачена усвідомлювала наслідки своїх протиправних дій у виді смерті ОСОБА_10 та свідомо їх бажала, вона діяла виключно на ґрунті особистих неприязнених стосунків та направила свої дії на умисне позбавлення життя ОСОБА_10 , а не на захист від посягань потерпілого на своє життя, що в свою чергу колегією суддів не може бути розцінено, як перебування ОСОБА_8 в стані сильного душевного хвилювання.
Під час досудового розслідування з обвинуваченою ОСОБА_8 був проведений слідчий експеримент ( том 1 а.с.158-163), в ході якого вона пояснила та продемонструвала куди та яким чином вона спричиняла удари ОСОБА_10 , а також механізм та кількість ударів ножем в грудну клітину ОСОБА_10 .
За результатами слідчого експерименту була проведена судово-медична експертиза 489/69-Ед від 05.05.2017, відповідно до якої локалізація тілесних ушкоджень у вигляді трьох ран на грудній клітини не суперечить локалізації , на яку вказує ОСОБА_8 , але більш детально зазначити локалізацію тілесних ушкоджень не можливо, оскільки вона не була вказана та пояснена ОСОБА_8 в ході проведення слідчого експерименту. Механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 у вигляді синців та саден на голові, тулубі та кінцівках, в ході проведення слідчого експерименту з ОСОБА_8 не був вказаним та поясненим ( том 1 а.с.180-181).
Під час судового розгляду обвинувачена заявила, що взагалі під час нанесення ОСОБА_10 ударів ножем, вона не усвідомлювала, що відбувається,куди точно била ножем та як саме, сказати не може.
Відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, покази учасників кримінального провадженнясуд отримує усно.
Таким чином, з урахуванням норм чинного законодавства, досліджених в суді доказів та отриманих показів обвинуваченої, судом не приймається, як доказ винуватості ОСОБА_8 , протокол слідчого експерименту з її участю ( том 1 а.с.158-163), а також висновок судово-медичної експертизи 489/69-Ед від 05.05.2017 року за наслідками проведеного слідчого експерименту в частині відповідності показів обвинуваченої ОСОБА_8 про локалізацію та механізм нанесення ушкоджень ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, встановлених при експертизі трупа ОСОБА_10 ( том 1 а.с.180-181).
Крім того, отримані дані під час слідчого експерименту з участю обвинуваченої ОСОБА_8 ( том 1 а.с.158-163), та зазначений висновок експертизи щодо відповідності її показів на слідчому експерименті, не впливають на жодний доказ винуватості обвинуваченої ОСОБА_8 в умисному вбивстві ОСОБА_10 ( том 1 а.с.180-181).
Також, під час судового розгляду кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_8 вказала, що її покази під час слідчого експерименту були вимушеними. Так, слідчий та прокурор повідомляли їй про необхідність слідчого експерименту і вона повинна показати так ножові удари, як бажають прокурор та слідчий, інакше їй змінять запобіжний захід на тримання під вартою та направлять у слідчий ізолятор. Вона вказувала, що не пам"ятає, як це відбувалось, слідчий Шевченківського ВП ДВП ГУНП наполягав, демонстрував їй фото з розташуванням ран на тілі загиблого, наполягав, що вона повинна показати ці місця ударів. Вона перелякалась і на слідчому експерименті в присутності понятих та свого адвоката, показала, як начебто вона наносила ці удари ножем, хоча вона цього не пам"ятає. Зі скаргами на такі дії прокурора та слідчого не зверталась, оскільки не вбачала в цьому потреби, прізвищ не знає. Фізичного тиску не було.
Окрім усної заяви, будь-які об"єктивні докази психологичного тиску на обвинувачену під час слідчого експерименту, відсутні. Дана заява судом була отримана від сторони захисту лише під час судових дебатів по справі 12.12.2019 року, внаслідок чого було відновлено з"ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами.
За даними заявами обвинуваченої, судом було винесені ухвали про перевірку заяв обвинуваченої ОСОБА_8 , по яким неодноразово приймались рішення щодо закриття кримінального провадження щодо заяв обвинуваченої по кримінальному провадженню .
Крім того, під час судового розгляду обвинувачена заявила, що взагалі під час нанесення ОСОБА_10 ударів ножем, вона не усвідомлювала, що відбувається,куди точно била ножем та як саме, сказати не може.
Відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, покази учасників кримінального провадження суд отримує усно, внаслідок чого судом не прийнятий, як доказ винуватості ОСОБА_8 , протокол слідчого експерименту з її участю ( том 1 а.с.158-163), а також висновок судово-медичної експертизи 489/69-Ед від 05.05.2017 року за наслідками проведеного слідчого експерименту в частині відповідності показів обвинуваченої ОСОБА_8 виявленим тілесним ушкодженням при експертизі трупа ОСОБА_10 ( том 1 а.с.180-181).
Крім того, отримані дані під час слідчого експерименту з участю обвинуваченої ОСОБА_8 ( том 1 а.с.158-163), та зазначений висновок експертизи щодо відповідності її показів на слідчому експерименті, не впливають на жодний доказ винуватості обвинуваченої ОСОБА_8 в умисному вбивстві ОСОБА_10 ( том 1 а.с.180-181).
Враховуючи наведене, колегія суддів визнає обвинувачену ОСОБА_8 винною у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а її умисні дії, які виразилися у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_8 покарання, колегія суддів враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до особливо тяжкого ступеню тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання.
У відповідності до ст.66 КК України колегією суддів не встановлено обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій - колегію суддів не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність скоєного злочину, те, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.1 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_8 не можливо без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
Обґрунтованих підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України судом не встановлено.
Дане покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нових злочинів.
Долю речових доказів суд вирішує, виходячи з положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373-376 КПК України, колегія суддів -
ОСОБА_23 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_24 - домашній арешт - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_24 обчислювати з моменту фактичного затримання.
Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_11 термін перебування під вартою з 09 березня 2017 року по 10 березня 2017 року, включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речові докази - гумові капці, халат, змиви з долоней рук, ніж зі слідами речовини бурого кольору, одяг ОСОБА_10 ( том 1 а.с.22-23), ти сліди пальця рук, мікрооб'єкти з обох рук ОСОБА_10 , посмертну дактилокартку та одяг ОСОБА_10 ( том 1 а.с.164-165) - знищити.
На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2