Справа № 541/1426/22
Провадження № 1-кп/541/182/2022
10 листопада 2022 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 11.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170550000254 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень кваліфікованих по ч.2 ст. 127, ст. 128, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України, та ОСОБА_9 по ч. 2 ст. 127 КК України,
У зв'язку із оголошенням перерви в судовому розгляді, прокурор подав письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 ..
Клопотання мотивоване наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливістю переховуватися обвинуваченими від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, вчиняти інші дії з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Адвокат ОСОБА_7 просила відмовити у задоволенні клопотання, застосувати більш м'які запобіжні заходи. Свої заперечення вона мотивували тим, що ризики, на які посилається прокурор, не доведені, її підзахисний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання. Окрім того адвокат вказувала на необґрунтованості позиції обвинувачення щодо неможливості застосувати інші більш м'які запобіжні заходи.
Обвинувачений ОСОБА_9 просив не продовжувати дію тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, що забезпечить йому можливість побачити його новонароджену дитину та приймати участь в його догляді. Даний захід в повній мірі забезпечить виконання обов'язків покладених на нього Кримінальним процесуальним кодексом та судом.
З'ясувавши думку учасників провадження щодо заявленого клопотання, вивчивши матеріали провадження у межах заявлених клопотань, суд приходить до наступного.
Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування..
З обвинувального акту вбачається, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відповідно до класифікації передбаченої статтею 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, покарання за які Кримінальним кодексом України передбачено у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі. Окрім того злочини які інкриміновані обвинуваченим мають підвищену суспільну небезпеку, так як вчинялись шляхом посягання на здоров'я та життя людей.
Суд при прийнятті рішення бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини, згідно з яким суворість передбаченого покарання та наявність судимостей є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, та те що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Згідно інформації вказаної в обвинувальному акті обвинувачений ОСОБА_10 є судимими і інкриміноване йому правопорушення вчинене в період іспитового строку встановленого вироком Миргородського міськрайонного суду від 07.04.2022 .
Оцінивши в сукупності вказані обставини, суд вважає, що обвинувачені можуть переховуватись від суду з метою уникнути постановлення остаточного рішення по справі, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть бути спів мірними з метою усунення даного ризику. В зв'язку із тим, що в ході судового провадження не допитані всі свідки, що вказує на наявність ризику впливу будь-кого з обвинувачених на вказаних осіб, що може істотно вплинути на об'єктивність встановлення обставин судом. Тому суд приходить до переконання про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи мету застосування запобіжного заходу, яка полягає в забезпеченні виконанні обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, встановлення судом існування ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченим, суд приходить до переконання, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, буде недостатнім. Тому вважає що підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м'який немає, отже необхідно продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора.
Одночасно з продовженням запобіжного заходу у виді триманням під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , суд вважає за можливе визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід, в порядку ч. 3, 4 ст. 182 КПК України, встановивши її в розмірі достатньому, у співставленні з існуючими ризиками та даними про обвинуваченого, а саме : грошову суму в розмірі двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 331 КПК України,
Задовольнити клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому строку тримання під ватрою.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів з дня постановлення даної ухвали до 09.01.2023 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 25 (двадцяти п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65000 (шістдесят п'ять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області ЄДРПОУ: 26304855; МФО:820172 Банк: Державна казначейська служба України м. Києва; Рахунок у форматі IBAN р/р UA398201720355289002000015950)
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно.
СуддяОСОБА_1