Справа № 536/972/22
Провадження № 6/524/136/22
12.09.2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука
в складі головуючого - судді: Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Лапік К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за поданням державного виконавця Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Бакуліної А.В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, що не зареєстровано у встановленому законом порядку,
Державний виконавець Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Бакуліна А.В. звернулась із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, що не зареєстровано у встановленому законом порядку.
В обґрунтування подання зазначає, що у відділі на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 46147863 з виконання виконавчого листа № 2-1711/06, виданого 28.09.2010 року Автозаводським районним судом м.Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Згідно відповідей з Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ, встановлено, що боржник заробітну плату, пенсію та інших виплат не отримує. Зареєстровані транспортні засоби за боржником не значаться. Встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 боржник не проживає, у зв'язку з позбавленням волі та відбуванням покарання. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перереєстрації чи зміна часток між власниками будинку не здійснювалась. Згідно відповіді Піщанської сільської ради від 12.07.2021 року в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . Згідно договору дарування б/н від 08.09.2000 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 подарували, а ОСОБА_1 прийняв в дар 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . З урахуванням наведеного, виконавець просить звернути стягнення на нерухоме майно боржника - будинок АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.
Відповідно до ч.10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна; при цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.
За змістом ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.
Отже, як убачається з аналізу ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 440 ЦПК України, умовами звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В матеріалах подання відсутні будь-які докази на підтвердження наявності або відсутності у боржника рухомого майна, коштів та цінностей, на які можливо звернути стягнення.
За вказаних обставин, виходячи з обсягу долучених до подання доказів, суд не дійшов висновку про неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна, а отже звернення державного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника є передчасним заходом.
Крім того, державний виконавець просить звернути стягнення на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 , проте як вбачається з договору дарування від 08.09.2000 року боржник ОСОБА_1 фактично є власником 1/2 частини вказаного будинку.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, що не зареєстровано у встановленому законом порядку, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 354, 440 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Бакуліної А.В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, що не зареєстровано у встановленому законом порядку - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.С.Предоляк