Справа № 357/9462/22
3/357/5401/22
07.11.2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши в режимі відеоконференції з Христинівським районним судом Черкаської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області БПП у м. Біла Церква відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,
за ч. 1 ст. 130, ст. 185, ст. 173 КУпАП
28 вересня 2022 року о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 105 км., керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO LT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився в КНП Ставищенська ЦРЛ, згідно висновку лікаря ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
28 вересня 2022 року о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 105 км., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, справляв природні потреби посеред дороги поряд з проїжджаючими транспортними засобами, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
28 вересня 2022 року о 15 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 105 км., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, справляв природні потреби посеред дороги, на закону вимогу працівника поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 припинити адміністративне правопорушення не реагував, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , будучи присутнім в режимі відеоконференції, вину визнав, пояснив, що дійсно 28.09.2022 року він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, так як напередодні перебував на поминках, де вживав спиртне. Крім того зазначив, що висловлювався нецензурною лайкою, а також вчинив злісну непокору законним вимогам працівника поліції, так як перебував в стані алкогольного сп'яніння, в скоєному розкаявся, просив суворо не карати. Запевнив, що більше такі дії не повторяться.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ст. 173 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У диспозиції ст. 185 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Оголосивши протоколи про адміністративні правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, які додані до протоколів, а саме: протокол про адміністративне затримання, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 28.09.2022 року № 34, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копію акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , рапорти працівників поліції, копію паспорта ОСОБА_1 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 173, ст.185 КУпАП
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи встановлені фактичні обставини адміністративних правопорушень, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 173, ст. 185 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів. Відповідно довідки до акта огляду МСЕК, ОСОБА_1 має інвалідність 2-ї групи загального захворювання.
Керуючись ч. 1 ст. 130, 173, 185, ст. 221, ст. 284 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173, 185, та ч. 1 ст. 130 КУпАП та, із урахуванням ст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяС. І. Дорошенко