Справа № 357/9319/22
3/357/5342/22
09.11.2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О. Л. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП « ОСОБА_2 » пакувальник, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 303053 25.09.2022 оку о 19 год. 30 хв. в м. Біла Церква вул. Росьова, 19 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук .поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності свідків у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України», за що відповідальність передбачена за ст.130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, про те що того дня його зупинив наряд поліції, і знайшли в нього амфетамін, який він знайшов раніше і просто поклав його до багажнику свого автомобіля, на момент того, як він керував автомобілем наркотики не вживав, просив протокол закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію відеозапису, актом огляд, а також іншими документами.
Розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.
Вважаю, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме вина ОСОБА_1 доведена матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №303053, направленням від 25.09.2022 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння до КНП БМР « Білоцерківська лікарня №4», актом огляду на стан наркотичного сп'яніння, поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , копією акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, рапортом поліцейського взводу ОСОБА_5 , додатком до протоколу серії ДПР 18 № 303053 від 25.09.2022 року диск з відеозаписом з нагрудної камери.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 303053 зазначено, що 25.09.2022 року о 19 год. 30 хв. в м. Біла Церква вул. Росьова, 19 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркорьичного сп'яніння.
Згідно рапорту поліцейського інспектора взводу тор Коржакова В. зазачено, що під час несення служби 25.09.2022 року у складі екіпажу Комета №1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 юуло зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР України. Пілд час спілкування із водієм, у останнього було виявлено явні ознаки наркотичного спянінння.На вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у визначеному законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарклога водій відмовився в присутності двох свідків.
Згідно направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП БМР « Білоцерківська міська лікарня №4» від 25.09.2022 року медичний огляд не проводився.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У п. п.2, 4 розділу 1 Інструкції вказано, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.6 розділу 1 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У п. 12 розділу 2 Інструкції говориться, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З огляду на вказане, протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч.2 ст. 130 КУпАП, складений відповідно до положень вищезазначених Інструкції, порядку та вимог ст. 266 КУпАП.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення був складений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.
Враховуючи зазначене, пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні, пояснення та доводи оцінюються судом, як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Суддя зазначає, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено умисно та є грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що обране стягнення буде мірою відповідальності, поваги до правил співжиття, та у майбутньому зможе забезпечити запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Отже суддя вважає, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, статтями 130 ч.1 , 221, 284, 40-1 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. в дохід держави
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО. Л. Гавенко