Справа № 301/1265/20
про надання дозволу на затримання
та про застосування запобіжного заходу
"08" листопада 2022 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному 05 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070100000400 відносно
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довге, Іршавського району, мешканця АДРЕСА_1 , із базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 05 травня 2020 року близько 15 години 30 хвилин, будучи самовпевненим та самонадіяним, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії та навиків водіння автомобілем, керуючи технічно-справним транспортним засобом, а саме: автомобілем марки «Mercedes-Benz», моделі «E 320 CDI», реєстраційний номер Словацької Республіки « НОМЕР_1 », в салоні якого на передньому пасажирському сидінні сидів пасажир ОСОБА_7 , заїжджаючи в населений пункт м. Іршава, зі сторони с. Сільце, Іршавського району, та рухаючись по вулиці Шевченка у напрямку центру м. Іршава, Закарпатської області, діючи всупереч вимогам п. 1.3.; 1.5.; 1.10.; 2.3. б), д); 12.1.; 12.3.; 12.4.; 12.9.б); 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, та її зміни, нехтуючи особистою безпекою та безпекою свого пасажира, рухаючись зі швидкістю 168…180 км/год., що значно перевищує максимально допустиму швидкість у межах населеного пункту, при виборі безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, чим не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вживав заходів для зменшення швидкості, що привело до втрати керування автомобілем при проїзді заокругленості дороги ліворуч по ходу свого руху, не дотримався безпечного інтервалу та будучи у боковому заносі допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який у той час рухався по правому краю проїзної частини смуги руху водія ОСОБА_4 , біля узбіччя, у зустрічному напрямку, тримаючись обома руками за кермо двоколісного велосипеда марки «Дорожник», вів його праворуч від себе, а у момент наїзду на нього автомобіля зупинився та знаходився у нерухомому стані.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 . На час настання смерті ОСОБА_8 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 1.3.; 1.5.; 1.10.; 2.3.б), д); 12.1.; 12.3.; 12.4.; 12.9.б); 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з наслідками, зокрема отримання ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою його смерть.
Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу №10/205 від 28.05.2020 року, на момент експертного дослідження система рульового керування та робоча гальмівна система автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «E 320 CDI», реєстраційний номер Словацької Республіки « НОМЕР_1 », знаходились у працездатному стані та могли виконувати функції, що передбачені конструкцією.
Згідно висновку судової авто-технічної експертизи №90/05 від 06.05.2020 року, з технічної точки зору, умовами настання даної дорожньо-транспортної пригоди є обставини, пов'язані з тим, що водій автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «E 320 CDI», реєстраційний номер Словацької Республіки « НОМЕР_1 », ОСОБА_4 , рухаючись з перевищенням допустимої швидкості руху, зі швидкістю 168…180 км/год. (яка значно перевищує максимально допустиму швидкість на даній ділянці дороги 50 км/год.), заздалегідь поставив себе в ситуацію, при якій вже не мав технічної можливості уникнути наїзду у випадку виникнення небезпеки для руху, тому невідповідність дій водія автомобіля марки «Mercedes-Benz», моделі «E 320 CDI», реєстраційний номер Словацької Республіки « НОМЕР_1 », ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактом настання ДТП та її наслідками.
В судове засідання, призначене на 17.10.2022 року на 10.30 годин обвинувачений ОСОБА_4 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив.
Ухвалою Іршавського районного суду від 17.10.2022 року до ОСОБА_4 застосовано привід на 03.11.2022 року на 14.00 годин, виконання якого доручено Відділенню поліції №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області.
Ухвала про привід від 17.10.2022 року не виконана.
03 листопада 2022 року в судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці та клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивував тим, що в ході досудового розслідування відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчої судді Іршавського районного суду від 08.05.2020 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів до 06 липня 2020 року включно. 23 червня 2020 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України скерований на розгляд в Іршавський районний суд. На даний час обвинувачений ухиляється від явки до суду, у зв'язку з чим судом неодноразово виносилися ухвали щодо його приводу, які залишаються не виконаними, так як ОСОБА_4 постійно переховується, по місцю проживання не з'являється, чим перешкоджає суду ухвалити кінцеве об'єктивне рішення у кримінальному провадженні вже тривалий час. Окрім цього ОСОБА_4 перебуваючи на волі, усвідомлюючи неминучість покарання, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України або на непідконтрольну Україні територію, тим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
08 листопада 2022 року захисник ОСОБА_5 подав заперечення на клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно якого просив відмовити у задоволенні клопотання. Заперечення мотивував тим, що станом на 03.11.2022 року, тобто на день звернення із зазначеним клопотанням, відсутні будь-які підстави для обрання такого запобіжного заходу, оскільки будь-яких обов'язків щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено, а термін тих, які були встановлені, давно сплив. Із застосуванням чи покладенням на ОСОБА_4 обов'язків під час судового розгляду прокурор або будь-хто із групи прокурорів не звертався.
З приводу твердження прокурора про переховування обвинуваченого від суду, то таке є надуманим і не відповідає дійсності та фактичним обставинам. Так згідно вимог статті 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є, зокрема, обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини). Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05.30 годин 24 лютого 2022 року в Україні діє правовий режим воєнного стану, який станом на 03.11.2022 року не відмінено. Дана обставина є обставиною непереборної сили і є поважною причиною неприбуття особи в судове засідання за викликом суду і додаткового пояснення не потребує, оскільки прямо передбачена процесуальним законом.
Вважав, що ризики відповідно до ст.177 КПК України щодо ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні відсутні, а доводи прокурора не містять належного обґрунтування та будь-якого підґрунтя. Тоді як настання таких ризиків має бути належним чином обґрунтоване прокурором, який звертається до суду із таким клопотанням. Твердження про те, що обвинувачений ОСОБА_4 постійно переховується від суду та уникає явки в судові засідання не підтверджується жодним належним доказом, оскільки обвинувачений неодноразово був присутній у судових засіданнях, в той час коли представник прокуратури у таких засіданнях був відсутній. Твердження про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи неминучість покарання з метою переховування від органів досудового розслідування може переховуватися за кордоном не має під собою будь-якого підґрунтя, оскільки досудове розслідування у даній справі закінчено давно і справа з 23.06.2020 року перебуває у провадженні Іршавського районного суду. А та обставина, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду на непідконтрольній Україні території нічим не підтверджена, оскільки доказів того, що обвинувачений здійснював спроби виїхати за межі України чи непідконтрольну їй територію прокурором не наведено та не подано.
Звертаючись до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор має викласти, зокрема, обставини, які свідчать про те, що з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Натомість як встановлено у одному із судових засідань під час допиту свідків обвинувачення, жоден із свідків не надав суду доказів про те, що у момент ДТП за кермом автомобіля перебував саме обвинувачений ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив залишити без розгляду клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений з'явився в дане судове засідання. Клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, у зв'язку з порушенням обвинуваченим без поважних причин процесуальних обов'язків та ухиленням від суду, просив таке задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, він не ухилявся від явки до суду, всі неявки в судові засідання були з поважних причин.
Захисник ОСОБА_5 вважав, що підстав для задоволення клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, які давали б підставу для обрання вказаного запобіжного заходу. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Представник потерпілого ОСОБА_6 вважав, що клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є передчасним, оскільки не підтверджено, що обвинувачений не з'являвся до суду без поважних причин.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, подав заяву про подальший розгляд справи без його участі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо заявлених клопотань, суд приходить до таких висновків.
В порушення вимог ст.42 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання, призначене на 10.30 год. на 17.10.2022 року, не з'явився, поважність неявки не підтвердив (том 3 а.с. 123).
Ухвалою Іршавського районного суду від 17.10.2022 року до ОСОБА_4 застосовано привід на 03.11.2022 року на 14.00 годин, виконання якого доручено Відділенню поліції №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області (том 3 а.с.132).
Ухвала про привід від 17.10.2022 року не виконана. У судове засідання 03.11.2022 року обвинувачений ОСОБА_4 не з'явився.
Згідно листа Відділення поліції №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області №8711/106/28-1-22 від 03.11.2022 року, до якого долучено письмові пояснення сестри обвинуваченого - ОСОБА_10 від 02.11.2022 року (том 3 а.с. 137, 138), ОСОБА_4 знаходився на роботі в м. Ужгород, про розгляд кримінального провадження 03.11.2022 року о 14.00 годині він повідомлений та зобов'язується прибути в судове засідання.
В судовому засіданні 03.11.2022 року прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
Відповідно до вимог ст. 188 КПК України прокурором одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подано клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Клопотання мотивовані тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, не з'являється у судові засіданні без поважних причин, постійно переховується, по місцю проживання не з'являється, чим перешкоджає суду ухвалити кінцеве об'єктивне рішення у кримінальному провадженні вже тривалий час. Окрім цього ОСОБА_4 перебуваючи на волі, усвідомлюючи неминучість покарання, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України або на непідконтрольну Україні територію, тим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судове засідання, призначене на 08.11.2022 року на 14.30 годин, обвинувачений ОСОБА_4 з'явився.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив залишити без розгляду клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений з'явився в дане судове засідання.
Враховуючи наведене, суд вважає залишити без розгляду клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з ст.183 ч.2 п.4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, який відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкція вказаної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Отже, обвинувачений ОСОБА_4 є особою, до якої відповідно до вимог ст. 183 ч.2 ч.4 КПК України може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження ухвалою слідчої судді Іршавського районного суду від 08.05.2020 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів до 06 липня 2020 року включно.
Ухвалою Іршавського районного суду від 02.07.2020 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів без визначення розміру застави, визначено строк дії ухвали до 31.08.2020 року включно.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 27.07.2020 року ухвалу Іршавського районного суду від 02.07.2020 року скасовано, обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби з 22 год. по 06 год. наступного дня до 31.08.2020 року включно. Заборонено обвинуваченому ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22 год. по 06 год. наступної доби без дозволу суду та покладено обов'язок прибувати до суду за першою вимогою.
Строк дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчився, а новий запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Однак, відповідно до вимог ст. 42 ч.7 п.1 КПК України, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
В порушення вимог ст. 42 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 не з'явився в судові засідання 15.07.2021 року, 02.08.2021 року, 06.09.2021 року, 04.11.2021 року, 03.12.2021 року, 09.03.2022 року, 03.06.2022 року, 30.06.2022 року, 14.07.2022 року, 31.08.2022 року, 17.10.2022 року та 03.11.2022 року.
При цьому, обвинуваченим подано до суду тільки докази про поважність неявки у судове засідання 14.07.2022 року. Поважність неявки в інші судові засідання обвинуваченим не підтверджено та про неможливість прибути у судові засідання обвинувачений суд жодного разу заздалегідь не повідомив.
У зв'язку з неявкою обвинуваченого у судові засідання без поважних причин та не повідомлення ним суду про причини неявки, до обвинуваченого ухвалами Іршавського райсуду від 02.08.2021 року, 06.09.2021 року, 04.11.2021 року, 03.12.2021 року, 09.03.2022 року, 03.06.2022 року , 30.06.2022 року, 14.07.2022 року, 17.10.2022 року застосовано приводи у судові засідання.
Ухвалами Іршавського райсуду від 04.11.2021 року, 09.03.2022 року, 30.06.2022 року у зв'язку з неявкою обвинуваченого у судові засідання без поважних причин та не повідомлення ним суду про причини неявки на обвинуваченого накладено грошові стягнення.
Систематичні неявки обвинуваченого в суд без поважних причин свідчать про порушення ним своїх процесуальних обов' язків та про наявність ризиків, що обвинувачений може ухилитися від суду і таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Однак, доказів того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, прокурором не надано.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, сім'ю та міцні соціальні зв'язки.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України суд вважає застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні. На думку суду, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених п. 1-3, 8 ч.5 ст.194 КПК України, забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов'язків в суді.
Обвинувачений має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , там же і зареєстрований.
Посилання обвинуваченого та його захисника на те, що ОСОБА_4 працює в м. Ужгороді, у зв'язку з чим є необхідність його проживання в м. Ужгороді, не підтверджено жодними доказами.
Керуючись ст. 177-178, 181, 196, 331 КПК України,
Клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без розгляду.
У задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довге, Іршавського району, мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 21.00 години вечора до 06.00 години ранку без застосування електронних засобів контролю строком на два місяці.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
1) з'являтися до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Хустського району Закарпатської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до Іршавського відділу ГУ ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Строк дії ухвали до 08 січня 2023 року включно.
Виконання ухвали доручити Відділенню поліції №1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом внутрішніх справ.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуюча : ОСОБА_1