Справа № 487/2489/19
Провадження № 4-с/487/21/22
08.11.2022 року
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Паралєвої Світлани Сергіївни
16.02.2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Паралєвої Світлани Сергіївни.
В обґрунтування скарги зазначила, що рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 22 липня 2019 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітної плати щомісяця, але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.04.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
За вказаним рішенням суду видано виконавчий лист, який прийнято до виконання державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та по ньому відкрито виконавче провадження № 60937466(постанова від 26.12.2019року).
У грудні 2021року вона отримала розрахунок заборгованості по аліментам, складений державним виконавцем Паралєвою С.С. , відповідно до якого переплата боржника по аліментам складає , станом на 01.12.2021року - 4483 ,07 грн.
Із вказаним розрахунком вона не погоджується, оскільки вважає, що державним виконавцем неправомірно зараховано в рахунок погашення заборгованості суми, коли боржник ОСОБА_2 добровільно перераховував грошові кошти в рахунок сплати аліментів , тому заборгованість ОСОБА_2 повинна складати 19707 грн.41 коп., без врахування добровільного перерахування грошових коштів.
Посилаючись на вищезазначене просила задовольнити скаргу.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з'явилась, про дату розгляду справи була повідомлена належним чином.
Боржник та представник Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)також в судове засідання не з'явились.
За вказаних обставин, судом, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги ОСОБА_1 , визнано можливим її розгляд у її відсутність , відсутності боржника та представника Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
При цьому , суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляд справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвала суду вказаним положенням закону відповідає в повній мірі.
Положенням статті 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутись до суду із скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, якщо вони вважають, що таким рішенням, дією або бездіяльністю порушено їх права чи свободи.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Провиконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Дійсно, ефективне і своєчасне виконання судових рішень неможливе без надання виконавцеві повноважень щодо застосування санкцій до боржників, які умисно не виконують судові рішення й законні вимоги виконавця.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця. Вказана норма про щомісячне обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів діє з 05 жовтня 2016 року (із набранням чинності Закону України від 02 червня 2016 року № 14040-VІІ "Про виконавче провадження"). Аналогічна позиція викладена в ухвалі від 01.04.2019 по справі № 708026/18 Касаційного цивільного суду Верховного Суду.
Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Тобто, саме державний виконавець наділений повноваженнями на обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів. В разі, якщо сторона виконавчого провадження фактично не погоджується з розміром заборгованості, визначеним державним виконавцем, між сторонами виконавчого провадження існує спір щодо розміру заборгованості, який вирішується в судовому порядку.
Згідно з роз'ясненнями пункту 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07 лютого 2014 року № 6, спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, або у позовному провадженні.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 22 липня 2019 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітної плати щомісяця, але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.04.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
За вказаним рішенням суду видано виконавчий лист, який прийнято до виконання державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та по ньому відкрито виконавче провадження № 60937466(постанова від 26.12.2019року).
У грудні 2021року ОСОБА_1 отримала розрахунок заборгованості по аліментам, складений державним виконавцем Паралєвою С.С. , відповідно до якого переплата боржника по аліментам складає, станом на 01.12.2021року 4483 ,07 грн.
Із цього розрахунку вбачається, що боржник протягом усього періоду виконання цього виконавчого листа сплачує стягувачу аліменти регулярно. Всього нараховано аліментів на 01.12.2021р. - 77900 грн.57 коп. , а сплачено боржником 82383 грн.64 коп. Тобто за боржником рахується переплата в сумі 4483 грн.07 коп.
Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_5 посилалась на те, що вона не згодна з розрахунком заборгованості по аліментам та просила його скасувати, оскільки під час розрахунку заборгованості державним виконавцем враховано добровільне перерахування грошових коштів , навіть у більшому розмірі, чим нараховано.
За приписами ст.195 СК України , заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до п.4 розділу ХУІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом №512/2 від 02 квітня 2012 року Міністерства юстиції ( далі- Інструкція) виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбаченихчастиною четвертоюстатті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (абоїх копій) про перерахування аліментів,наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Більш того, відповідно до п.3 розділу ХУІ Інструкції, у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.
Отже, надання доказів сплати аліментів є обов'язком боржника.
А відтак, твердження ОСОБА_1 про те, що державний виконавець провів розрахунок заборгованості не вірно, не заслуговує на увагу.
Таким чином , суд вважає, що державним виконавцем не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», норм ст.195 СК України, відповідно дії державного виконавця у виконавчому провадженні були законними та правомірними, а тому підстави для задоволення скарги з цих підстав відсутні.
Керуючись ст. ст. 447 - 451 ЦПК України, суд,-
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Паралєвої Світлани Сергіївни відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її винесення.
Головуючий суддя Ж.П.Павлова