Справа № 991/2030/22
Провадження № 1-кп/991/31/22
4 листопада 2022 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_14 (головуючий), ОСОБА_15, ОСОБА_12,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_16,
прокурора ОСОБА_17,
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,
представників потерпілих ОСОБА_24, ОСОБА_25,
розглянула у підготовчому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_12 від розгляду кримінального провадження № 52019000000000522 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 344 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 351-2 КК України.
(1)Зміст поданої заяви
Під час проведення підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 звернувся з заявою про відвід судді ОСОБА_12 від участі у цьому кримінальному провадженні.
Свою заяву обґрунтовував тим, що відповідно до загальновідомої інформації, яка неодноразово висвітлювалась у ЗМІ, 23.12.2020 суддя ОСОБА_12 була присутня на неформальному заході у приміщенні Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія». На цьому ж заході був також присутнім голова Окружного адміністративного суду міста Києва - обвинувачений ОСОБА_7 . Цього ж дня, стосовно ОСОБА_7 проводилися слідчі дії працівниками НАБУ.
На думку обвинуваченого, суддя під час розгляду цієї справи може «мститися» її учасникам за окреслений випадок, що вплине на її об'єктивність та безсторонність.
Додатковою обставиною для відводу ОСОБА_1 вважав інформацію, яку розкрила сама суддя ОСОБА_12 щодо її особистого знайомства із обвинуваченим ОСОБА_6 . Суддя повідомила, що неодноразово спілкувалась із обвинуваченим з робочих питань, позаяк вона обіймала адміністративну посаду - голови Вищого антикорупційного суду, а ОСОБА_6 був головою Державної судової адміністрації України.
Водночас, на думку обвинуваченого ОСОБА_1 , інформація суддею розкрита не повністю, адже з огляду на передбачені законом широкі повноваження голови Державної судової адміністрації України можна зробити висновок про певною мірою залежність факту запуску Вищого антикорупційного суду від дій обвинуваченого ОСОБА_13 .
Таким чином, обвинувачений наполягав на тому, що у судді ОСОБА_12 наявний конфлікт інтересів, який вона мала б вирішити шляхом самовідводу. Однак, з огляду на те, що суддя таких заходів не вжила, обвинувачений заявив їй відвід за наявності таких обставин, які викликають сумнів у її неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
(2) Позиції учасників провадження
У порядку, передбаченому ч. 3 ст. 81 КПК, суддя ОСОБА_12 пояснила, що особисто знайома із обвинуваченим ОСОБА_6 , проте, їхнє спілкування завжди носило винятково офіційно-діловий характер, було чітко регламентоване законом, зумовлювалось виконанням адміністративних повноважень голови суду та очільника ДСА України. Що стосується відвідування суддею у 2020 році вищого навчального закладу - Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» - у той самий проміжок часу, коли там перебував обвинувачений ОСОБА_7 , суддя зазначила, що на окресленому заході будь-яких подій, які могли б викликати сумнів у її об'єктивності по відношенню до учасників провадження, не відбулось. Із обвинуваченим ОСОБА_7 суддя особисто не знайома, а відтак не перебуває із ним у дружніх, приятельських або неприязних стосунках.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву про відвід та просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_28 зазначив, що можливо, на заході, на якому був присутній ОСОБА_7 , суддя та обвинувачений дійсно не спілкувались. Водночас, сам факт висвітлення цієї події в ЗМІ може вплинути на безсторонність судді, яка з метою «відбілювання» своєї репутації буде ухвалювати упереджені рішення по відношенню до учасників провадження.
Захисник ОСОБА_29, висловлюючи спільну позицію сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_13 , підтвердила пояснення судді ОСОБА_12 щодо відкритої нею інформації, та не вважала висвітлені факти підставою для відводу судді.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлений відвід, оскільки у стороннього спостерігача можуть виникати сумніви у неупередженості судді ОСОБА_12
Захисник ОСОБА_27 також підтримав подану заяву про відвід. На його думку, щоб не підривати довіру у суспільства загалом до Вищого антикорупційного суду, з огляду на попередні публікації у ЗМІ, доцільно задовольнити подану заяву. Обвинувачений ОСОБА_2 також підтримав заяву обвинуваченого ОСОБА_1 .
Прокурор заперечував проти задоволення відводу судді ОСОБА_12 Представник потерпілого ОСОБА_26 також заперечував проти відводу судді, оскільки у заяві не наведено жодних дійсних та об'єктивних фактів її упередженості.
(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні заяви
Заслухавши заявника, особу, якій заявлено про відвід, та думку інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд дійшов до такого висновку - у заяві обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_12 від розгляду кримінального провадження слід відмовити.
У кожному кримінальному провадженні незалежність і об'єктивність судді забезпечується, серед іншого, закріпленням загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Згідно з частинами першою та другою статті 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Суддя не може брати участь у справі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними нормами КПК.
Сам факт перебування судді на одному заході із обвинуваченим ОСОБА_7 , що відбувався у Київському інституті інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», не може зумовлювати відвід судді.
Очевидно, що адміністративні повноваження голови вищого спеціалізованого суду зумовлюють необхідність його/її частої участі у значній кількості професійних заходів (круглих столах, конференціях, фахових дискусіях, лекціях тощо), організації таких заходів тощо. Випадкова присутність судді та одного із обвинувачених у справі на заході, що мав місце у будівлі вищого навчального закладу, при цьому без особистісного спілкування між ними, не є обставиною, що може бути витлумачена як така, що свідчить про упередженість чи необ'єктивність судді при розгляді цього кримінального провадження та ухваленні справедливих рішень у ньому.
Суду не надано будь-яких фактичних даних, що суддя ОСОБА_12 із обвинуваченим ОСОБА_7 особисто знайома або ж перебуває із ним у дружніх, приятельських або навпаки неприязних стосунках.
Твердження про те, що суддя буде навмисно ухвалювати упереджені рішення по відношенню до учасників справи задля «відбілювання» своєї репутації, є вочевидь надуманими.
Відвід заявлено на стадії підготовчого засідання. На цей час колегією не ухвалено жодного рішення по суті справи. При цьому, будь-яких конкретних доказів проявів упередженості, що існують на цей час чи мали уже місце при розгляді цього провадження, учасниками не надано.
Заяви захисту про те, що суддя ОСОБА_12 повинна заявити самовідвід від справи, щоб не підривати довіру суспільства до Вищого антикорупційного суду як до судової інституції в цілому, теж є безпідставними.
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Водночас, наведені у заяві обставини, а саме перебування судді та обвинуваченого в одному приміщенні впродовж певного часу, а також висвітлення цього факту у ЗМІ не може розцінюватись як достатнє обґрунтування особистої заінтересованості судді в результатах розгляду кримінального провадження щодо цього обвинуваченого.
Судова гілка влади, зокрема, судді особисто, спосіб їх життя, поведінка та ухвалені ними рішення часто стають предметом публічного обговорення, зокрема, у засобах масової інформації. Увага до професійної діяльності та життєвого побуту суддів Вищого антикорупційного суду є навіть більш прискіпливою з огляду на значний суспільний резонанс справ, що перебувають у провадженні цього суду.
Проте, здійснення правосуддя у будь-якому суді було б нескладно заблокувати, якби упередженість суддів презюмувалась щоразу, коли надходить заява про їх відвід, а судді підлягали б автоматичному відводу лише через висловлення оціночних суджень щодо них або їх діяльності у медіа-просторі, де сюжети доволі часто засновані на здогадках, припущеннях, повідомленнях від анонімних джерел тощо.
Отже, доводи заяви про відвід у цій частині суд відхиляє.
Що стосується наступної обставини, яка зазначена у заяві про відвід, - особисте знайомство судді ОСОБА_12 із обвинуваченим ОСОБА_6 , то ця обставина також не є підставою для відводу судді з огляду на таке.
Як суддя ОСОБА_12, так і захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_29 зазначили, що комунікація між суддею та обвинуваченим відбувалась лише з питань організації роботи новоствореної судової установи - Вищого антикорупційного суду - та ніколи не виходила за межі офіційно-ділового спілкування. Така комунікація зумовлювалась виключно виконанням обов'язків, що були покладені законом на осіб, які обіймають адміністративні посади, - голови Вищого антикорупційного суду та очільника Державної судової адміністрації України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Державна судова адміністрація України, яку очолював обвинувачений, є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Повноваження Голови Державної судової адміністрації України чітко окреслені у статті 153 наведеного Закону.
Тоді як, Вищий антикорупційний суд є юридичною особою, здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління та є головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення його діяльності (ч. 1 ст. 1 та ч.1 ст.14 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»). Повноваження голови вищого спеціалізованого суду визначені у статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Роздруківки із ЗМІ, надані обвинуваченим ОСОБА_1 як додаток до заяви про відвід, не містять інформації про наявність між суддею ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_6 приятельських відносин чи конфліктів особистісного характеру. Надані публікації не фіксують будь-яких висловлювань судді ОСОБА_12 по відношенню до обвинуваченого, наведення нею його характеристики або демонстрації її ставлення до останнього, зокрема й в світлі кримінального провадження, у якому наразі триває підготовче судове засідання.
Отже, судом не встановлено реальних та об'єктивних підстав для відводу судді ОСОБА_12, передбачених нормами кримінального процесуального закону. Тому у задоволенні такої заяви належить відмовити.
На підставі викладеного, суд постановив:
-у заяві обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_12 від розгляду кримінального провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_30 ОСОБА_31 ОСОБА_32