Справа № 544/1055/22
№ 2/544/281/2022
іменем України
07 листопада 2022 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої - судді Сайко О.О.,
за участю секретаря Ралець О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборна, 41 справу за позовомпредставника позивача- адвоката Гордієнка Юрія Петровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,
Представник позивача - адвокат Гордієнко Ю.П. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час у будинку, крім ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_7 , зареєстровані сини: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , невістка - ОСОБА_4 , онука - ОСОБА_3 . Сини, невістка та онука ОСОБА_1 родинних відносин ні з ним, ні з ОСОБА_7 не підтримують, фактичні місця їх проживання ОСОБА_1 не відомі. До цього часу відповідачі залишаються зареєстрованими у будинку, однак комунальні послуги не сплачують, інших витрат по утриманню будинку не несуть. Таким чином, реєстрація місця проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у будинку створює ОСОБА_1 як власнику будинку перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном, в тому числі: перешкоджає користуватися та розпоряджатися будинком на власний розсуд, отримати субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та інше. Зазначає, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом є належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 . Тому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житлом.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Гордієнко Ю.П. просив розглядати справу без участі ОСОБА_1 та без його участі. Позов просить задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, шляхом опублікування на офіційному вебсайті судової влади України тексту оголошення про їх виклик. Причини неявки суду відповідачі не повідомили, заяв про відкладення слухання справи від них до суду не надійшло. Відповідачам надано строк для подачі відзиву, однак останні своїм правом не скористалися, відзиву до суду не надіслали.
Суд, з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2000, зареєстрованого в реєстрі за № 2290 (а. с.6).
Згідно рішення четвертої сесії сьомого скликання Березоворудської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 17.02.2016 вулиця Жовтнева після перейменування отримала назву - Грушевського (а.с.7).
У відповідності до довідки №16-09/277 від 09.09.2022, виданої виконавчим комітетом Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_1 дійсно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має склад сім'ї : дружина - ОСОБА_7 , син ОСОБА_6 , невістка ОСОБА_4 та онука ОСОБА_3 (не проживають з 01.03.2007); син ОСОБА_5 (не проживає з 16.06.2000); син ОСОБА_4 (не проживає з 26.06.2019) (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є власниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 150 Житлового кодексу (далі - ЖК України), громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 34 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Відповідно до частини 1статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються житловим приміщенням в обсязі, визначеному власником.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.
Пунктом 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК України). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК України. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК України. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
Таким чином, оскільки відповідачі більше трьох років не проживають у будинку, що належить позивачу на праві власності, їх реєстрація заважає позивачу у повній мірі володіти та користуватися належним йому житлом, враховуючи відсутність заперечень відповідачів проти позову, позовні вимоги щодо визнання відповідачів такими, що втратили право на користування жилим приміщення, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.6-13, 81, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд
Позов представника позивача- адвоката Гордієнка Юрія Петровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча - О. О. Сайко