Справа № 537/6300/21 Номер провадження 22-ц/814/4519/22Головуючий у 1-й інстанції Дядечко І.І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
03 листопада 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:головуючого судді: Чумак О.В.
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
розглянула у письмовому провадженні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.07.2022, повний текст рішення складено 12.07.2022, по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з позовом до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ 31207/АГ від 08.12.2021 про відсторонення його від роботи слюсаря з ремонту рухомого складу 5-го розряду дільниці технічного обслуговування тепловозів за програмою ТО-3, зобов'язати АТ «Українська залізниця» виплатити йому невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення його від виконання посадових обов'язків слюсаря з ремонту рухомого складу 5-го розряду дільниці технічного обслуговування тепловозів за програмою ТО-3 з 09.12.2021 по день поновлення його на роботі з урахуванням, що година його праці коштує 81 грн 80 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що з 14.04.1985 працює помічником машиніста тепловозу цеху експлуатації, з 17.07.1987 переведений машиністом тепловозу того ж цеху, з 17.04.2013 переведений слюсарем з ремонту рухового складу 3-го розряду дільниці технічного обслуговування тепловозів за програмою То-3, з 16.03.2017 переведений слюсарем з ремонту рухомого складу 5-го розряду дільниці технічного обслуговування тепловозів за програмою ТО-3 у Виробничому підрозділі «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця». Чесно і добросовісно виконував свої професійні обов'язки, як це передбачено ст. 139 КЗпП України. За активну участь у відстоюванні своїх соціально-економічних прав та інтересів, а також колег, його було обрано до виборного профспілкового комітету Вільної профспілки машиністів Локомотивного депо Кременчук членом профспілкового комітету.
24.11.2021 представник роботодавця надав йому повідомлення, про те що наказом МОЗ №2393 від 01.11.2021 до керівництва підрозділу був доведений нібито Перелік професій, для яких щеплення проти COVID-19 є обов'язковим. До зазначеного нібито переліку входить АТ «Укрзалізниця», а професією визнано - залізничник, і тому, дія вищезазначеного наказу МОЗ поширюється на всіх співробітників товариства. Наказ МОЗ набирає чинності 09.12.2021. Тому його повідомлено, що у разі відмови або ухилення від обов'язкового проведення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 09.12.2021, буде відсторонено від роботи на строк до усунення причин, що зумовили дане відсторонення, згідно ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». А також, у разі наявності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, просили надати копію висновку лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 (форма №028-1/о).
Позивач звертає увагу суду на той факт, що AT «Укрзалізниця» - це не професія, а підприємство. В жодному наказі чи розпорядженні його професії, слюсаря з ремонту рухомого складу 5-го розряду дільниці технічного обслуговування тепловозів за програмою ТО-3 , щодо обов'язкового щеплення від COVID-19 або відсторонення, не має. При цьому роботодавець не побажав надати йому можливість повторно пройти медичний огляд, із збереженням середньомісячної заробітної плати та місця роботи, згідно якого лікарська комісія визначилася б чи необхідно йому проводити вакцинацію та ревакцинацію за станом здоров'я та у зв'язку із перенесенням захворювання на COVID-19. Тому він змушений був написати на керівника Виробничого підрозділу «Локомотивне депо Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» заяву - заперечення.
Профком Вільної профспілки Південної залізниці звернувся з відкритим листом до Голови правління AT «Українська залізниці» Камишіна О.М. та Кабінету Міністрів України, в якому намагалися обґрунтувати можливі протизаконні дії та пропонували провести в найкоротший термін засідання з представниками усіх профспілок та вирішити це питання в законний спосіб на підставі діючого законодавства, а до вирішення цього питання, діяти в межах ст. 60 Конституції України.
10.12.2021 йому надали наказ №1207/АГ від 08.12.2021 про відсторонення його від роботи без збереження заробітної плати. Не зважаючи на той факт, що трудові спори носять індивідуальний характер та той факт, що даний наказ він буде оскаржувати в суді, роботодавець не побажав надати наказ особисто на нього, а видав наказ №1207/АГ 08.12.2021 на всіх працівників, яких він побажав відсторонити від роботи у зв'язку з тим, що вони не побажали взяти участь в клінічному експерименті по випробуванню та наслідкам нібито профілактичних щеплень від COVID-19. Ці дії роботодавця стали причиною звернення до суду.
Звертає увагу суду на те, що щоб надати медичну довідку про щеплення чи про медвідвід, він повинен був пройти додатковий медичний огляд та комісійно отримати дозвіл на щеплення або медичний відвід. Роботодавець повинен був діяти в межах п. 3.2.23 Галузевої угоди, а саме: - «За працівником, зобов'язаним проходити обов'язкове медичне обстеження, на час проходження такого обстеження, зберігати робоче місце і середній заробіток». Роботодавець не надав йому можливості пройти додаткове обстеження та вирішити питання, стосовно щеплень від COVID-19 чи отримати після медичного огляду медичну довідку форми №028-О, а натомість 10.12.2021 вручив наказ №1207/АГ про відсторонення його від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2. Також вказує, що ні в трудовому договорі, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між ним та відповідачем, такого зобов'язання з боку позивача немає, так само, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення позивача від роботи з підстав відсутності вищезгаданого щеплення. За викладених обставин вважає, що даний наказ незаконний та такий, що підлягає скасуванню. В результаті протизаконних дій представника роботодавця він втратив можливість заробляти собі на життя працею, вести установлений спосіб життя, повноцінно харчуватися щоденно, щоб його організм мав можливість захищатися від зараження на COVID-19.
Згідно розрахункових листів заробітної плати слюсаря з ремонту рухомого складу 5-го розряду з жовтня 2021 року по листопад 2021 року йому було нарахована 27405 грн 98 коп., при цьому КМУ встановлено щомісячну норму годин: в жовтня 2021 164 години, в листопаді 174 години. За викладених обставин вартість години його праці дорівнює 81 грн 08 коп. повний розрахунок не нарахованої та втраченої заробітної плати, по вині роботодавця, зобов'язався надати на день винесення рішення.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08.07.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», за участю третьої особи Вільної профспілки машиністів локомотивного депо Кременчук про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення невиплаченого заробітку задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано Наказ №1207/АГ від 08 грудня 2021 року "Про відсторонення від роботи працівників дільниць ПР-1, ТО-3" в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 - слюсаря з ремонту рухомого складу 5-го розряду дільниці технічного обслуговування тепловозів за програмою ТО-3.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з відстороненням від роботи,за період з 09.12.2021року по 01.03.2022 року, в розмірі 36 780 (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят) грн 87 коп.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 (850 грн 85 коп. (вісімсот п'ятдесят грн 85 коп.) сплаченого судового збору.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач АТ «Укрзалізниця», та подав на рішення апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині задоволених вимог.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі, враховуючи наступне.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року справа № 130/3548/21 (провадження № 61-4479св22) за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Направляючи справу № 130/3548/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказував, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для формування єдиної правозастосовчої практики у справах про відсторонення працівників від роботи з підстав їх відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19 для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також задля запобігання судових помилок, які у подальшому не могли б бути виправлені відповідно до процесуального законодавства внаслідок неможливості касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах.
Зокрема колегія суддів зазначила, що національне законодавство з питань відсторонення від роботи у зв'язку з ухиленням від профілактичних щеплень та запроваджене підзаконними актами регулювання відсторонення від роботи працівників які відмовляються або ухиляються від проведення обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 нечітке та взаємосуперечливе:
- стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлює загальне правило, що у разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт, але водночас допускає, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань;
- при цьому, відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень працівники відсторонюються від виконання робіт у порядку, встановленому законом;
- абзац шостий частини першої статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затверджена наказом МОЗ від 14 квітня 1995 року № 66 вимагають наявності подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби для того, щоби «усунути» від роботи працівника, який ухиляється від обов'язкового щеплення;
- підпункт 2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» встановлює, що відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров'я, тобто допускається відсторонення працівника без такого подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби і виключає застосування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
- відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» від 29 березня 2017 року № 348 Державну санітарно-епідеміологічну службу ліквідовано, але не всі її повноваження перейшли до Державної установи «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України», Державної служби України з питань праці чи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Посилаючись на викладене, з урахуванням: абзацу другого пункту 3.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020, недостатнього рівня якості національного законодавства щодо спірного питання, того, що з моменту запровадження карантину орган законодавчої влади чи Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який наділений правом законодавчої ініціативи, не вжили заходів щодо прийняття відповідного якісного закону, що передбачав би, в тому числі, підстави та порядок відсторонення працівників у зв'язку з ухиленням від обов'язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (що свідчить про відсутність інших механізмів вирішення правової проблеми та неефективність гарантій реалізації, охорони та захисту фундаментального права на працю, яке гарантоване в статті 43 Конституції України при відстороненні працівників від роботи), неприпустимості в Державі Україна, як правовій державі, протиправного обмеження конституційних прав людини, незалежно від запровадження карантину, воєнного стану чи інших обставин, колегія суддів вважала за можливе звернулася до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року справу № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) прийнято та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 09 листопада 2022 р.
Судове рішення у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, та судове рішення у справі, яка передана на розгляд Великою Палатою Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі).
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 61-4479св22).
Керуючись ст. ст. 252, 253, 260 ЦПК України, колегія суддів
Зупинити апеляційне провадження у справі 537/6300/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку, - до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 61-4479св22).
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: О.В.Чумак
Судді: Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук