Провадження № 33/803/1270/22 Справа № 204/6115/22 Суддя у 1-й інстанції - Некрасов О. О. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
08 листопада 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 так його представника - адвоката Присенко О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Присенко О.Г. на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2022 року, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ТОВ «Вірьтек» інженер-механік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 06 (шість) місяців.
Також, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, 06 серпня 2022 року о 06 годині 10 хвилин в м. Дніпро, Криворізьке шосе, буд. 17 «а», водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Rogue, номерний знак НОМЕР_1 , не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , який перебував під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого транспортний засіб Daewoo Lanos, номерний знак НОМЕР_2 , здійснив некерований рух, у результаті якого трапилося зіткнення з транспортним засобом ГАЗ 330202, номерний знак НОМЕР_3 , який перебував під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався попереду в попутному напрямку. У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Травмованих не має, чим порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Окрім цього, 06 серпня 2022 року о 06 годині 10 хвилин в м. Дніпро, Чечелівський район, Криворізьке шосе, буд. 17 «а», водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Nissan Rogue, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Драгер зі згоди водія у встановленому законом порядку. Результат 1.90 ‰. Подію зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 470335, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляції:
- адвокат Присенко О.Г. просить скасувати постанову судді в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також адвокат, не оскаржуючи доведеність винуватості ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, просить змінити постанову судді в частині накладення адміністративного стягнення за цією кваліфікацією та накласти на нього більш м'яке стягнення, не пов'язане з позбавленням права керувати транспортними засобами.
В обґрунтування необхідності скасування постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказує на недопустимість такого доказу, як диск, на якому зафіксовані фрагменти відеозапису з бодікамери, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про фіксацію правопорушення на бодікамеру 470335, однак до матеріалів справи долучений відеозапис з бодікамери 473346. Також захисник вказує, що диск з відеозаписом не містить безперервності ведення зйомки.
Окрім цього вказує, що ОСОБА_1 просив поліцейських проїхати до закладу охорони здоров'я, оскільки не погодився із результатом алкотестеру “Драгер”, проте поліцейські йому відмовили та не доставили його до медичного закладу.
Зазначає, що суддя не з'ясував належним чином усі обставини справи та не надав юридичної оцінки показам свідка ОСОБА_4 .
Також захисник вважає, що суд, при визначенні виду і розміру покарання за ст. 124 КУпАП, не врахував в повній мірі характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також пом'якшуючі обставини. Не врахував, що ОСОБА_1 визнав свою провину, щиро розкаявся, відшкодував потерпілим збитки, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, має постійне місце роботи та необґрунтовано наклав найсуворіший вид стягнення у виді 6 місяців позбавлення права керування транспортними засобами.
Заслухавши ОСОБА_1 та його адвоката, які підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, вважаю відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення і правильної кваліфікації дій водія ОСОБА_1 за ч.1 ст. 124 КУпАП в апеляційній скарзі адвоката не оскаржуються, то в цій частині оскаржувана постанова судді не перевіряється.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП , є безпідставними і необґрунтованими з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративні правопорушення серії ААД № 090730 від 06 серпня 2022 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено результат огляду ОСОБА_1 - 1.90 ‰, і який підписаний особисто останнім з зазначенням, що він згоден з таким результатом; роздруківкою приладу “Драгер” від 06 серпня 2022 року, відповідно до якого результат тестування ОСОБА_1 склав 1.90 ‰, який також підписаний останнім; рапортом поліцейського старшого сержанта поліції Яремака В. від 06 серпня 2022 року, відповідно до якого, 06 серпня 2022 року, водій ОСОБА_1 , знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова і хода. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що водій погодився. Стан сп'яніння проводився за допомогою приладу “Драгер”, який показав результат 1.90 ‰; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського № 473346, де зафіксовано факт добровільного проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу “Драгер”, результат якого ОСОБА_1 оголошено і з його боку заперечень не слідує.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, в тому числі керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Доводи адвоката на недопустимість відеозапису з бодікамери, переглянутого судом першої інстанції з посиланням на те, що номер цього запису відрізняється від номеру відеозапису який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, не є прийнятними.
Так, в протоколі про адміністративні правопорушення серії ААД № 090730 від 06 серпня 2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП дійсно зазначений нагрудний відеорегістратор 470335.
При цьому, долучений до цього протоколу відеозапис, який переглянутий у суді першої інстанції і покладений в основу оскаржуваної постанови як доказ винуватості ОСОБА_1 , має інший номер НОМЕР_4 .
Однак, саме на цьому відеозапису 473346, чітко зафіксований момент добровільного проходження останнім огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу “Драгер” , в ході якого ОСОБА_1 повідомляється про результат цього огляду - 1.90‰.
Дані обставини зафіксовані на вказаному відеозапису не спростовані і не заперечуються стороною захисту.
А отже у даному випадку визначальним є саме факт здійснення фіксування проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та відображення вказаної події, що повністю узгоджується з вимогами ст. 266 КупАП, якою передбачено порядок проведення такого огляду.
А тому, за наведених обставин, зазначення помилково в протоколі про адміністративне правопорушення номеру, який не співпадає з дійсним номером долученого відеозапису, вважаю не є таким недоліком, який є підставою для визнання цього відеозапису недопустимим доказом з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
Отже, відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення і покладений в основу оскаржуваної постанови є в розумінні ст. 251 КУпАП, допустимим і належним доказом.
Посилання в апеляції на непослідовність відеозапису, і ствердження, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатами свого огляду і прохав направити його до медичної установи також є неспроможними і такими, що спростовується окрім зазначеного вище відеозапису, де відсутня фіксація факту явної незгоди ОСОБА_1 з результатом його огляду на стан сп'яніння після його оголошення йому працівниками поліції, також іншими дослідженими у суді першої інстанції доказами, а саме актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено результат огляду ОСОБА_1 - позитивний 1.90 ‰, і з яким останній згоден, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у відповідній графі цього акту.
Також слід врахувати, що і сам протокол про адміністративне правопорушення, який особисто підписаний водієм ОСОБА_1 не містить будь-яких заперечень з його боку щодо викладених в ньому обставин за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так само особисто підписана і ним роздруківка приладу “Драгер” від 06 серпня 2022 року, з результатом його тестування - 1.90 ‰.
Таким чином, зазначені вище докази не містять незгоди ОСОБА_1 з висновком алкотестеру “Драгер”, а також не містять інформації стосовно вимоги останнього доставити його до медичного закладу, для проходження огляду в закладі охорони здоров'я, а отже, матеріали справи не містять даних щодо обмеження права ОСОБА_1 на захист, а також порушення положень ст. 266 КУпАП.
Отже, ствердження адвоката в апеляції про відмову поліцейських доставити ОСОБА_1 до медичного закладу, оскільки останній не погодився із результатом “Драгеру”, не знайшли свого підтвердження.
Що стосується зауважень стосовно того, що суддя не надав юридичної оцінки показам свідка ОСОБА_4 , на підтвердження вимоги ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, то вони є безпідставними, оскільки суддя належним чином надав оцінку поясненням цього свідка та дійшов вмотивованого висновку, що вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Таким чином, з огляду на вищенаведене при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а тому винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним цього інкримінованого адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.
Стосовно доводів і вимог в апеляції про пом'якшення накладеного судом стягнення на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, то вони не є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Так, при призначенні покарання судом першої інстанції була врахована поведінка ОСОБА_1 під час руху безпосередньо перед ДТП, а саме те, що останній, нехтуючи Правилами дорожнього руху України, замість виконання вимог п. 12.3, не зменшуючи швидкість руху, навпаки при наявності перешкоди для руху сигналив фарами попереду їдучому автомобілю, вимагаючи уступити йому дорогу, що свідчить про грубе нехтування вимогами Правил дорожнього руху України.
При цьому, суд також врахував і обставину, яка обтяжує вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , а саме перебування за кермом в стані алкогольного сп'яніння.
За наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке з урахуванням наведених вище обставин, не є занадто суворим, як на це вказує адвокат в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, накладені на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і їх розмір визначений в межах санкцій як ст. 124 так і ч. 1 ст. 130 КУпАП, з застосуванням вимог ст. 36 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Присенко О.Г., - залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2022 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко