Провадження № 22-ц/803/6084/22 Справа № 206/606/22 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О.П. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
09 листопада 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2022 року, -
15 лютого 2022 року АТ КБ “ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. В обґрунтування свої вимог представник посилається на те, що 07.10.2011 року між банком та ОСОБА_3 була підписана заява №б/н з метою отримання банківських послуг. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Позичальнику було відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у Довідці довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а позичальнику надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 8000,00 грн. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов'язувався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору. Позичальник зобов'язувався здійснювати погашення кредиту та процентів внесеним грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу. Однак, позичальник не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер. Спадкоємці позичальника мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 12.03.2019 року по 12.09.2019 року. Спадкоємцями, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.03.2021 року позивачем направлена претензія кредитора до Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори та 02.04.2021 року отримана відповідь в якій зазначалось, що спадкоємця померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». Відповідачі прийняли спадщину до складу якої входять в тому числі і кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовилися від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. 22.07.2021 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №б/н від 07.10.2011 року становить - 5951,31 грн., яка складається: 5951,31 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту. Просить суд стягнути із відповідачів на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 5951,31 грн. за кредитним договором №б/н від 07.10.2011 року, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2022 року в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовлено (а.с.118-122).
Не погодившись із рішенням суду, АТ КБ "ПриватБанк", подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.129-133), посилаючись на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що кредит був наданий, а вони при зверненні до суду із позовом довели наявність заборгованості за кредитним договором, надавши відповідні докази, відповідачі, як спадкоємці позичальника, повинні погасити допущену спадкодавцем заборгованість. Обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводитися спадкоємцем, а не Банком.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.10.2011 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 була підписана заява №б/н з метою отримання банківських послуг (а.с.56).
Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №б/н від 07.10.2011 року становить - 5951,31 грн., з яких: 5951,31 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту (а.с.10-18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 13.03.2019 року (а.с.34).
20.03.2021 року позивачем направлена претензія кредитора до Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори та 02.04.2021 року отримана відповідь в якій зазначалось, що спадкова справа №15/2021 після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк» (а.с.35-37).
22.07.2021 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено листи-претензії, згідно яких банк пред'явив свої вимоги (а.с.38-42).
Спадкова справа №15/2021 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита на підставі претензії кредитора АТ КБ «Приватбанк», при цьому, ніхто зі спадкоємців померлої до нотаріуса із заявами про прийняття або відмову від спадщини не звертався (а.с.92-117).
В позовній заяві представник позивача посилається на ті обставини, що 07.10.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 була підписана заява №б/н з метою отримання банківських послуг та відповідачі є спадкоємцями за зобов'язаннями померлого позичальника, а тому з них підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом у розмірі 5951,31 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності родинного зв'язку між померлим ОСОБА_3 та відповідачами, тобто факту, що відповідачі є спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 . Відсутні також докази наявності спадкового майна, його обсягу та вартості, що з урахуванням положень ч.1 ст.1282 ЦК України не дає суду можливості встановити обсяг відповідальності спадкоємців перед кредитором.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Згідно з приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, суду для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Так, із матеріалів справи судом встановлено, що ні відповідач, ні будь-які інші спадкоємці не звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини після померлого ОСОБА_3 .
Доводи АТ КБ "ПриватБанк" щодо спільного проживання відповідачів зі спадкодавцем на час відкриття спадщини після смерті останньої, що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано достовірних та належних доказів проживання спадкодавця на час смерті разом з відповідачем, а сама по собі відмітка в паспорті щодо місця реєстрації, не є належним доказом фактичного прийнчттч спадщини відповідачами.
Таким чином, не підлягає застосуванню ч. 3 ст. 1268 ЦК України під час вирішення питання про встановлення кола спадкоємців у даній справі.
Інформація про інші заяви про прийняття спадщини, як зазначалось вище, відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, що у відповідачів відсутній обов'язок задовольняти вимоги кредитора відповідно до ст. 1282 ЦК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення.
Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: