Справа № 761/1855/22
Провадження № 2-а/761/392/2022
07 листопада 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тур Олександра Олеговича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
18 січня 2022 року до суду надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просить:
-скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ №0000954846 від 21.12.2021 року щодо транспортного засобу НОМЕР_1 , винесеної головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Туром О.О. про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 21.12.2021 року головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Туром О.О. була винесена постанова серії 1КІ №0000954846, яку позивач вважає такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що відсутня його вина, а відтак склад адміністративного правопорушення - не надано доказів на якій відстані від прилеглої території було зупинено транспортний засіб та не надано доказів, що автомобіль чинив перешкоди дорожньому руху або загрожував безпеці руху.
Ухвалою суду від 01.07.2022 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
23 серпня 2022 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП та відповідно не спростовано правомірність дій інспектора з паркування при винесенні постанови. Представник зазначає, що з матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що транспортний засіб розташований ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території.
Крім того, варто зазначити, що представник наполягає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 15.9 (и) ПДР України.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Так як справа розглядалась в порядку спрощеного провадження сторони в судове засідання не викликались.
Сторони не звертались до суду з клопотанням про слухання справи з викликом сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом, 21.12.2021 року Головний інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тур Олександр Олегович склав постанову про накладення адміністративного стягнення, по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) Серія 1КІ №0000954846 за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Як зазначено в постанові, транспортний засіб Honda Civic, номерний знак НОМЕР_1 21.12.2021 року о 13 год 16 хв на вул.Богдана Хмельницького,44 в м.Києві зупинено ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушено пункт 15.9, ж) ПДР України.
Крім того, в постанові зазначено, що технічним засобом, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: Термінал РаrkUР. Адреса вебсайту в мережі інтернет з матеріалами kyiv.digital/penalty/check, ідентифікатор для доступу до інформації на веб сайті - номер постанови.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов'язків водія, є також Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Згідно з п. 1.1 ПДР відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 15.9 (ж) ПДР визначено, що зупинка забороняється у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився.
З фотоматеріалів, які надані суду вбачається, що автомобіль Honda Civic, номерний знак НОМЕР_1 розміщений на тротуарі, однак з фото карток не вбачається, що він зупинено в місці де буде неможливий зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу що зупинився - на фото не зафіксовано відповідні перешкоди чи труднощі.
Крім того, варто зауважити, що в постанові інспектор зазначив про ту обставину, що автомобіль зупинено ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, але згідно з ПДР України, це є порушенням пункту 15.9 и) ПДР України. В той же час ОСОБА_1 кваліфіковано порушення пункту 15.9 (ж) ПДР України.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з приміткою до статті, суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Стаття 14-2 КУпАП визначає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Згідно п.1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За таких обставин, суд зазначає, що об'єктивна сторона правопорушення, яка описана в постанові про порушення правил зупинки, не відповідають відповідному пункту ПДР України кваліфікованому ОСОБА_1 ; наявні у матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля Honda Civic, номерний знак НОМЕР_1 не є належним доказом порушення позивачем п. 15.9 (ж) ПДР України, оскільки не містить інформацію щодо предмету доказування, матеріали фотофіксації не містять інформацію про обставини події та не підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Зокрема, з даних копій фотофіксації не вбачається, що автомобіль позивача розміщений у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним порушення ПДР відповідними доказами.
Тому, суд, приходить до висновку, що вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем.
Згідно положень ст.286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тур Олександра Олеговича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову від 21 грудня 2021 року серії 1КІ №0000954846 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.122 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Г.Притула