Справа № 761/22897/22
Провадження №1-кп/761/3190/2022
іменем України
07 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого:
судді ОСОБА_3, секретар судового засідання ОСОБА_4,
номер кримінального провадження 220 220 000 000 005 48, внесеного 13.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новосвітлівка, Краснодонського району, Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрований на тимчасово окупованій території України за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого на тимчасово окупованій території України за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відео конференції з ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід1» зазначене кримінальне провадження,
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі - АР Крим), області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, Російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань РФ, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, а також за допомогою окупаційної адміністрації РФ, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні РФ самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VІП від 18.01.2018, діяльність збройних формувань РФ та окупаційної адміністрації РФ у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який акт виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Боротьба з іноземною окупацією, відповідно до пункту 4 статті 1 частини І Додаткового протоколу (Протокол I), від 08.06.1977 до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 12.08.1949, є формою збройного конфлікту.
Збройна агресія РФ на території Донецької та Луганської областей здійснювалася шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької та Луганської областях та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).
Самопроголошеним головою «ЛНР» 07.10.2014 виданий указ № 15, згідно із яким, створене незаконне збройне формування так званої «ЛНР» - «народна міліція». Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та мають загальну координацію та кураторів з РФ.
Встановлено, що до складу «нм «ЛНР» входить структурний підрозділ - «батальйон патрульної поліції «мвд «ЛНР» та «4 окрема мотострілкова бригада», які складаються з батальйонів та окремих підрозділів забезпечення.
Проте, обвинувачений ОСОБА_1 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.
Так, обвинувачений ОСОБА_1 , у жовтні 2017 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області України добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - 2 гвардійської мотострілкової бригади «нм «ЛНР» (військова частина № НОМЕР_1 ), де прослужив до квітня 2019 року на посаді номера розрахунку гармати МТ12.
19.02.2022 головою «лнр» підписано указ № УТ-98/22 «Про проведення загальної мобілізації», та оголошено повну мобілізацію.
В свою чергу, 23 лютого 2022 року, обвинувачений ОСОБА_1 , добровільно прибув до пункту збору мобілізованих «ЛНР», чим надав згоду на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого РФ- «нм «ЛНР».
У періоди з жовтня 2017 року по квітень 2019 року та з 23 лютого 2022 року по 21 вересня 2022 року, обвинувачений ОСОБА_1 забезпечував виконання обов'язків військової служби у незаконних збройних формувань окупаційної адміністрації РФ, а саме:
- бути вірним військовій присязі, дотримуватися конституції і законів «ЛНР» та інше.
В подальшому, політичне та військове керівництво РФ, діючи всупереч вимогам пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам частини 4 статті 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України.
22.02.2022 Президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24.02.2022 приблизно о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
24.02.2022, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
14 березня 2022 Указом Президента України № 133/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
18 квітня 2022 Указом Президента України № 259/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
17 травня 2022 Указом Президента України № 342/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб.
12 серпня 2022 Указом Президента України № 573/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_1 , на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України, на посаді номера розрахунку гармати МТ12 у складі збройних сил російської федерації, а саме незаконного збройного формування так званої «нм «лнр» - 202 стрілецького полку 2 батальйону 4 роти протитанкового взводу, виконував бойові завдання пов'язані із військовим захопленням території України.
Так, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в складі незаконних збройних формувань так званої «нм «лнр» - 202 стрілецького полку 2 батальйону 4 роти протитанкового взводу, на посаді номера розрахунку гармати МТ12, у період з 23 лютого 2022 року до 21 вересня 2022 року, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, із закріпленою зброю (АК-74 калібру 5,45 мм) та боєкомплектом у кількості одного спорядженого магазину у кількості 30 патронів, керуючись статутами збройних сил російської федерації та «нм «лнр», виконував обов'язки «гарматника-стрільця» в різних видах бою та формах його забезпечення, а саме брав участь у гарматних та стрілецьких боях, а також забезпечував облаштування та безпеку контрольних пропускних пунктів, перевірку документів мешканців населених пунктів, які захоплені збройними силами російської федерації під час повномасштабного вторгнення, на предмет виявлення військовослужбовців Збройних Сил України.
Злочинна діяльність обвинуваченого ОСОБА_1 була припинена 21 вересня 2022 року військовослужбовцями Збройних Сил України неподалік села Степок Барвінківського району Харківської області.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив державну зраду, а саме: діяння, умисно скоєне громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України.
Крім того, своїми умисними протиправними діями, які виразились в участі в терористичній організації, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.
А також обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, які виразились в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України визнав у повному обсязі.
Надав показання в яких підтвердив обставини, викладенні в обвинуваченні, зазначив, що він є громадянином України, від громадянства України не відмовлявся. Проживав на непідконтрольній території Луганської області, уклав контракт для проходження військової служби та був мобілізований до складу військового формування «НМ «ЛНР» - 202 стрілецького полку 2 батальйону 4 роти протитанкового взводу, на посаді номера розрахунку гармати МТ12, де приймав участь у військових діях у період з 23 лютого 2022 року до 21 вересня 2022 року. Після чого потрапив у полон на території Харківської області.
З урахуванням позиції обвинуваченого, думки інших учасників кримінального провадження, вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються; щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, встановлена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.206 КК України.
Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч.1 ст.111, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України як вчинення державної зради, участь в терористичній організації, та участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
Отже суд, допитавши обвинуваченого, який підтвердив обставини вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні державної зради, в участі в терористичній організації, та в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування повністю доведена.
За вчинення даних злочинів ОСОБА_2 підлягає покаранню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, два з яких є особливо тяжкими злочинами, приймає до уваги, що обвинувачений має молодий вік, прийняв участь у незаконних військових формуваннях шляхом незаконної мобілізації, його статус солдата, що вказує на його другорядну роль у вказаних злочинах. Приймаються дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується у таборі для полонених, одружений, має дитину, є не судимим, розкаявся у вчиненому.
З урахуванням наведеного уважає за можливе призначити за кожне кримінальне правопорушення покарання у межах ближчих до мінімальних без конфіскації майна, з огляду на те, що відсутні дані про наявність в нього будь-якого майна.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбування покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання рахувати з моменту його узяття у полон з 21.09.2022 року. З метою забезпечення виконання вироку суду застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст.369-371КПК України,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України ( в ред. Закону України № 2341-111 від 05.01.2022 року), ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України та призначити покарання:
за ч.1 ст.111КК України ( в ред. Закону України № 2341-111 від 05.01.2022 року) у виді 12 років позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.1 ст.258-3 КК України у виді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна.
- за ч.2 ст.260 КК України у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно до відбування ОСОБА_1 покарання у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою та взяти його під варту в залі суду негайно після проголошення вироку.
Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 21.09. 2022 року.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: