Справа № 761/18185/22
Провадження № 1-кс/761/10162/2022
16 вересня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, скаржника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 від 17.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим, поданого у кримінальному провадженні №62022100010000037, відомості про яке внесені до ЄРДР від 17.01.2022,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 від 17.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим, поданого у кримінальному провадженні №62022100010000037, відомості про яке внесені до ЄРДР від 17.01.2022.
Заявник у своєму клопотанні зазначає, що 17.08.2022 слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, капітаном Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 винесена постанова про відмову у задоволені клопотань, яка отримана ОСОБА_1 06.09.2022.
Вказану постанову ініціатор скарги вважає необґрунтованою та постановленою з порушенням вимог КПК України, у зв'язку з чим просить її скасувати та зобов'язати слідчого повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №62022100010000037.
ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі з підстав в ній наведених та просив задовольнити, крім того зазначив, що слідчим внесене відомості до ЄРДР відносно військових службових осіб Київського інституту Національної академії Національної гвардії України та зазначив не вірну назву, а вірною є Київській інститут Національної гвардії України, а також долучив додаткові документи.
Уповноважений слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Слідчий суддя дослідивши скаргу та додані матеріали, вислухавши слідчого, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100010000037 від 17.01.2022 за ознаками кримінальному правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України, у якому слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 винесено постанову від 17.08.2022 року про відмову в задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні №62022100010000037 від 17.01.2022.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У відповідності до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч.1 ст. 55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст. 55 КПК України).
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст. 55 КПК України).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч.5 ст. 55 КПК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Так, слідчий у своїй постанові посилається на те, що підтвердженого матеріального збитку внаслідок дій військових службових осіб Київського інституту Національної гвардії України у відношені ОСОБА_1 не настало, довідок щодо одержання ОСОБА_1 грошового забезпечення за час проходження військової служби не надано, заява ОСОБА_1 зводиться до незгоди останнього з прийнятими рішеннями військовими службовими особами та порушення останніми норм нормативно-правових актів при призначенні ОСОБА_1 на посаду, та до незгоди останнього із службовими умовами.
Крім того, як вбачається з матеріалів скарги слідчий вказує не вірну назву вищого навчального закладу Київського інституту Національної академії Національної гвардії України, а вірною є Київській інститут Національної гвардії України.
Всупереч положенням ст.110 КПК України, оскаржувана постанова слідчого не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, постанова взагалі не містить мотивів прийняття рішення, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Слід зазначити, що ч.5 ст.55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілої особи подана особою, якій не завдано шкоди.
В той же час, слідчим зроблено загальний висновок про відсутність даних про заподіяння шкоди, без посилання на матеріали досудового розслідування, слідчі дії, які були проведені та дають підстави вважати, що ОСОБА_2 не було завдано шкоди.
Цитування у постанові положень кримінального процесуального закону не можна ототожнити з відомостями про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотивами прийняття постанови, їх обґрунтуванням.
Незважаючи на це, та не спростовуючи в постанові про відмову у визнанні потерпілим доводів відносно заподіяння ОСОБА_1 шкоди, слідчий в порушення вимог ст.55 КПК України, відмовив у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, чим порушив його законні права та інтереси та усунув від участі у кримінальному провадженні.
З огляду на зазначене, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги та скасування постанови слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 від 17.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні 62022100010000037.
В той же час, у задоволенні іншої частини скарги слід відмовити, враховуючи, що порушені питання виходять за межі компетенції слідчого судді під час вирішення вказаної категорії скарг.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 від 17.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим, поданого у кримінальному провадженні №62022100010000037, відомості про яке внесені до ЄРДР від 17.01.2022.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_3