Справа № 761/20080/22
Провадження № 1-кс/761/11212/2022
29 вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , представника власника майна - ОСОБА_5 розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019000000000107 від 12.02.2019,
До Шевченківського районного суду м. Києва поштовим зв'язком надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000107 від 12.02.2019, а саме мобільного телефону ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 марки «iPhone 13 ProMax» ІМЕІ НОМЕР_1 ІМЕІ2 НОМЕР_2 із вставленою сім-карткою з мобільним номером НОМЕР_3 , вилученого у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, на підставі постанови заступника Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019000000000107 від 12.02.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що за результатами проведення у кримінальному провадженні №12019000000000107 від 12.02.2019 судових-почеркознавчих експертиз №497/1 від 01.03.2021 та №499/1 від 15.12.2020, встановлено, що підписи в звітах оцінювачів ТОВ «ПЕС» про оцінку нежилих приміщень №№116, 118, 123, квартири АДРЕСА_2 ; групи приміщень №№25, 33, 40, 43 за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Шептицького (Луначарського), 4; групи приміщень №№144, 145, 151, 153 за адресою: АДРЕСА_3 ; майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська 22; квартири № 191 за адресою: м. Київ, вул. Звіринецька, 59 їм не належать та виконані іншими особами, тобто досудовим розслідуванням встановлено факт їхнього підроблення, які відповідно до рецензій Фонду державного майна класифікуються як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, а один із звітів не відповідає вимогам нормативно-правовим актам з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним, і не може бути використаний.
Незважаючи на це, директором ТОВ «ПЕС» ОСОБА_6 вказані звіти затверджено особистим підписом та направлено до державної виконавчої служби, на підставі яких державними виконавцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та приватним виконавцем ОСОБА_9 сформовано заявки до ДП «Сетам» з початковою ціною їхнього продажу, визначеною в підроблених звітах ТОВ «Приватна експерта служба».
Отже, вказані факти, на думку органу досудового розслідування можуть вказувати на злочинну змову між посадовими особами банку, ДВС МЮУ, суб'єкта оціночної діяльності, спрямованої на розтрату вказаного іпотечного майна Фірми «Т.М.М.» - ТОВ та ТОВ «ТММ-Будкомплект» під виглядом законної процедури з примусового стягнення майна з боржника, кожен з яких у взаємозв'язку з іншими виконував відведену йому функцію, відповідно до розподілених ролей.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів викладених у ньому. Вказувала, що під час обшуку ОСОБА_4 пропонувалось добровільно надати доступ до інформації, що міститься в телефоні для можливості скопіювати необхідні для кримінального провадження відомості, однак останній відмовився надати такий доступ.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказуючи на те, що клопотання подано до суду з порушенням строків. Окремо звертав увагу на те, що ухвалою про надання дозволу на обшук було відмовлено в частині надання дозволу на вилучення телефону. Також вказував, що даний телефон ОСОБА_4 придбав пізніше ніж відбулось стверджуване стороною обвинувачення правопорушення. Також наголошував на тому, що під час обшуку був присутній представник НААУ, а не Ради адвокатів м. Києва - тобто обшук було проведено з порушеннями.
ОСОБА_4 підтримав свого представника, та заявив, що під час обшуку не був присутній спеціаліст, який би, на думку ОСОБА_4 , мав би право оглядати телефон.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши учасників судового провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, на підставі постанови заступника Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019000000000107 від 12.02.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що за результатами проведення у кримінальному провадженні №12019000000000107 від 12.02.2019 судових-почеркознавчих експертиз №497/1 від 01.03.2021 та №499/1 від 15.12.2020, встановлено, що підписи в звітах оцінювачів ТОВ «ПЕС» про оцінку нежилих приміщень №№116, 118, 123, квартири АДРЕСА_2 ; групи приміщень №№25, 33, 40, 43 за адресою: АДРЕСА_4 ; групи приміщень №№144, 145, 151, 153 за адресою: АДРЕСА_3 ; майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська 22; квартири № 191 за адресою: м. Київ, вул. Звіринецька, 59 їм не належать та виконані іншими особами, тобто досудовим розслідуванням встановлено факт їхнього підроблення, які відповідно до рецензій Фонду державного майна класифікуються як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, а один із звітів не відповідає вимогам нормативно-правовим актам з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним, і не може бути використаний.
Незважаючи на це, директором ТОВ «ПЕС» ОСОБА_6 вказані звіти затверджено особистим підписом та направлено до державної виконавчої служби, на підставі яких державними виконавцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та приватним виконавцем ОСОБА_9 сформовано заявки до ДП «Сетам» з початковою ціною їхнього продажу, визначеною в підроблених звітах ТОВ «Приватна експерта служба».
При цьому, засновником та власником 10% корпоративних прав на ТОВ «ПЕС» є ОСОБА_4 .
Першочергово слідчий суддя вважає за необхідне перевірити доводи адвоката ОСОБА_5 про порушення строків на подання даного клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з ст. 116 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Згідно з ч. 6 Розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 р. № 814, конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів.
Копія конверту (пакету), в якому клопотання про арешт майна надійшло до суду, долучена до матеріалів провадження. Відповідно до копії накладної АТ «Укрпошта» №0100106062484, що міститься на упакуванні, у якому надійшло клопотання, останнє здане на пошту 23.09.2022 року. Враховуючи, що відповідно до відомостей що містяться в протоколі обшуку - обшук було проведено 22.09.2022 року, клопотання про арешт майна подане не пізніше наступного робочого дня від проведення обшуку.
Таким чином, враховуючи, що клопотання про арешт майна було здано на пошту наступного дня після проведення обшуку - тобто з дотриманням вимог КПК України щодо строків звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна - доводи адвоката ОСОБА_5 про порушення строків на подання даного клопотання слідчий суддя відхиляє як такі, що є голослівними, не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на вимогах закону.
Разом з цим, надаючи оцінку твердженням про порушення гарантій адвокатської діяльності ОСОБА_4 слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Стаття 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI встановлює широке коло додаткових гарантій адвокатської діяльності.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону, у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов'язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії. З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.
Разом з тим, системне тлумачення положень ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дозволяє прийти до висновку про те, що обов'язковим для проведення обшуку є не сама присутність представника Ради адвокатів регіону, але завчасне попередження Ради адвокатів цього регіону про заплановане проведення обшуку зокрема у приміщенні що належить адвокатові.
Про вказане свідчить і положення абз. 4 ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якого неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.
Разом з цим, жодних зауважень з приводу того, що Раду адвокатів м. Києва не було повідомлено про заплановане проведення обшуку за місцем проживання адвоката ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , або з приводу того, що таке повідомлення не було зроблено завчасно, не міститься ні в зауваження до протоколу обшуку, ні в запереченнях, наданих слідчому судді в ході розгляду даного клопотання. Більше того, слід зауважити, що при проведенні такого обшуку брав участь адвокат ОСОБА_10 , який є членом комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ.
За таких умов, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокатом ОСОБА_4 та його представником - адвокатом ОСОБА_5 на наведено слідчому судді відомостей про такі порушення вимог Закону щодо дотримання адвокатської таємниці та гарантій адвокатської діяльності в ході проведення обшуку, які б унеможливлювали розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п.1 ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, а саме мобільного телефону ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 марки «iPhone 13 ProMax» ІМЕІ НОМЕР_1 ІМЕІ2 НОМЕР_2 із вставленою сім-карткою з мобільним номером НОМЕР_3 , вилученого у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому слідчий суддя враховує, що зі змісту протоколу обшуку вбачається, що в ході проведення обшуку слідчим ОСОБА_4 пропонувалось добровільно надати доступ до інформації, що міститься в телефоні для можливості скопіювати необхідні для кримінального провадження відомості, однак останній відмовився надати такий доступ.
При цьому ч. 3 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
З огляду на наведене, з метою забезпечення проведення судових експертиз, збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно необхідно накласти арешт на мобільний телефон ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 марки «iPhone 13 ProMax» ІМЕІ НОМЕР_1 ІМЕІ2 НОМЕР_2 із вставленою сім-карткою з мобільним номером НОМЕР_3 , вилученого у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019000000000107 від 12.02.2019- задовольнити.
Накласти арешт на:
- мобільний телефон ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 марки «iPhone 13 ProMax» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 із вставленою сім-карткою з мобільним номером НОМЕР_3
який було вилучено у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголосити 04 жовтня 2022 року об 14 годині 20 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1