Справа № 761/21034/22
Провадження № 2/761/10375/2022
09 листопада 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ЗАВОД УКРКАБЕЛЬ», треті особи: Київська міська рада в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство культури та інформаційної політики України, товариство з обмеженою відповідальністю «Київград Інвест» про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним,
встановив:
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597 - VIII, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, встановлено що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 7 Кодексу України з процедур Банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. (ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур Банкрутства)
Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Указані висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі № 9181/335/17 (провадження № 12-160гс19), від 14 травня 2020 року у справі №761/22513/15-ц (провадження № 14-77цс20).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 відкрито провадження у справі №910/7748/18 про банкрутство Публічного акціонерного товариства ПАТ «ЗАВОД УКРКАБЕЛЬ». Визначено дату проведення судового засідання на 23.11.2022.
09.07.2018 відбулося оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство № 52694.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що спір підвідомчий господарському суду, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відтак, проаналізувавши зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ЗАВОД УКРКАБЕЛЬ», треті особи: Київська міська рада в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство культури та інформаційної політики України, товариство з обмеженою відповідальністю «Київград Інвест» про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 186, 259, 261, 268, 353-355 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у відкриті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ЗАВОД УКРКАБЕЛЬ», треті особи: Київська міська рада в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство культури та інформаційної політики України, товариство з обмеженою відповідальністю «Київград Інвест» про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя