Справа № 761/19795/22
Провадження № 2/761/10191/2022
03 листопада 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.
за участю секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо прийняття зустрічного позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Відділ приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківсьої районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа №761/32982/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.
Позивач та відповідачі за зустрічним позовом в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представник ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного 03.11.2022 р. по цивільній справі №761/32982/21, у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні.
Суд бере до уваги те, що представник ОСОБА_1 вже вдруге подає клопотання про відкладення судових засідань у зв'язку з неможливістю прибути до суду, а тому з метою дотримання розумних строків розгляду цивільної справи за первісним позовом, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, суд не вбачає обгрунтованих підстав для відкладення судового засідання, призначеного на 03.11.2022 р.
Крім того, з клопотання не вбачається причин нез'явлення в судове засідання відповідача.
29.09.2022 року до суду надійшла зустрічна позовна заява, в якій позивач просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Відділу приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківсьої районної в місті Києві від 21.04.2021 №3887 про приватизацію ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на житло, видане вказаним вище відділом 21.04.2021.
При цьому, позивач долучила до зустрічного позову клопотання про поновлення пропущеного строку для подання позову. Обґрунтовуючи вказане клопотання посилається на те, що у серпні ОСОБА_5 скористалася правом на отримання безоплатної правової допомоги, звернувшись до відповідного центру надання безоплатної правової допомоги, яким 24 серпня 2022 було видано доручення адвокату Ніколенку Є.А. на здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 по цивільній справі №761/32982/21. В подальшому, 12 вересня 2022 року, адвокат ознайомився з матеріалами справи, а також підготував відзив на позов, який подається до суду перед судовим засіданням, яке було призначено 22.09.2022 року. З огляду на те, що зустрічний позов подається до суду, разом з відзивом на первісну позовну заяву, то позивач вважає, що процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви має бути поновлений.
Суд, дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, цивільної справи за первісним позовом, приходить до переконання про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 , встановленого процесуального строку для подання зустрічного позову.
Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України (Melnyk v. Ukraine заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ЦПК України.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою суду від 02.12.2021 справа №761/32982/21 було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання зустрічної позовної заяви в термін для подання відзиву, а саме протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження по справі.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Судом встановлено, що вказану ухвалу суду ОСОБА_1 , отримала 15.02.2022 особисто, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за №0314212712544, яке міститься в матеріалах справи за первісним позовом.
Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Досліджуючи питання про поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви, суд враховує те, що позивач була обізнана про відкриття провадження по справі за первісним позовом, а також про право на подання зустрічної позовної заяви, ще з лютого 2022 року, а факт того, що з серпня 2022 року інтереси позивача розпочав представляти адвокат, беззаперечно не свідчить про поважність причини пропуску процесуального строку для подання даної зустрічної позовної заяви. Між тим, позивач не наводить жодного аргументування неможливості звернутися до відповідного органу безоплатної правової допомоги, раніше серпня 2022 року, та отримати відповідні консультації та допомогу у складанні та поданні до суду зустрічної позовної заяви, та інших процесуальних документів за первісним позовом.
Враховуючи зазначене вище, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного процесуального строку для прийняття зустрічного позову.
За приписами частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Суд, роз'яснює, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості у разі наявності спору звернутись до суду в загальному порядку з даним позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 126 ,194, 260, 353, 354 ЦПК України,
Відмовити в клопотанні про поновлення строку на подання зустрічного позову.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Відділ приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківсьої районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень - повернути позивачу.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 08.11.2022 року.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА