Справа №760/15184/22
2-о/760/374/22
09.11.2022 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) /далі - Відділ держреєстрації актів цивільного стану/ (код ЄДРПОУ: 26087820; адреса: 03067, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 1/28), про встановлення факту смерті,
Рух справи
25.10.2022 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана заява, датована 25.10.2022, за підписом заявника, в якій ставиться питання про встановлення факту смерті дідуся заявника - ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 /, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Макіївка Гірницького району Донецької області.
Заява обґрунтована необхідністю подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документа - свідоцтва про смерть згідно законодавства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2022 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Заяву фактично передано судді по реєстру 04.11.2022.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 07.11.2022 вказану заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/) призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.11.2022.
Щодо явки учасників провадження у судове засідання та процесуальних заяв у справі
Заявник у судове засідання не з'явився.
Представник заінтересованої особи - Відділу держреєстрації актів цивільного стану в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи відповідний орган повідомлений належним чином (в порядку, визначеному ч. 9 ст. 128 ЦПК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 317 ЦПК України, згідно якої справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду, суд дійшов за можливе проводити розгляд справи за наявними матеріалами у відсутності осіб, які беруть в ній участь.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Як вбачається, з матеріалів справи, ОСОБА_1 (заявник) є онуком ОСОБА_2 по матері, що витікає з наявних у справі копій:
-свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де батьками зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
-свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де її батьками вказані: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;
-довідки про шлюб, виданої 23.11.2018 Макіївським міським відділом запису актів цивільного стану, за змістом якої 19.12.1987 в Макіївському міському відділу запису актів цивільного стану було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яка після укладення шлюбу взяла прізвище ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер в м. Макіївка Донецької області, що підтверджується, зокрема:
- копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5, виданого «Гірницьким відділом РАГС Макіївського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки» за змістом якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Петрівка, Любашевського району, Одеської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років в місті Макіївка, Гірницький район;
- копією лікарського свідоцтва про смерть № 688 від ІНФОРМАЦІЯ_5 за змістом якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка, причина смерті: «атеросклеротичний кардіосклероз».
Ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду
Наразі ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про смерть у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки факт смерті ОСОБА_2 відбувся на тимчасово окупованій території України.
Встановлення факту смерті потрібно заявникові з метою отримання документа про смерть встановленої форми, оскільки документи, пред'явлені для реєстрації, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
За правилами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України визначено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України (в редакції Закону України № 2345-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 07.08.2022) заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Постановою Верховної Ради № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до ЗУ «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Згідно з ст. 18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Разом з тим, суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17 викладено правову позицію згідно з якою документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
За змістом ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
В рішенні ЄСПЛ від 10.05.2001 у справі «Cyprus v. Turkey» (заява № 25781/94) ЄСПЛ вказав, що «зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів далеке від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним від влади de facto, включаючи й їхні суди; і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які стосуються сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, зокрема і цим. Думати інакше означало б зовсім позбавити людей, які проживають на цій території, всіх їхніх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, це також означало б позбавити їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (§ 96).»
Висновки
Звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення необхідне заявникові ( ОСОБА_1 ) для державної реєстрації смерті дідуся ( ОСОБА_2 )
Враховуючи, що заявник позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 у позасудовому порядку, а судом не виявлено, що встановлення даного факту порушує права та інтереси третіх осіб, суд приходить висновку про можливість встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Петрівка, Любашевського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років в місті Макіївка, Гірницького району, Донецької області, причина смерті: «атеросклеротичний кардіосклероз».
Надані суду документи, які видані незаконно створеними органами, дозволяють встановити фактичні обставини, необхідні для вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що надані заявником докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території, у зв'язку із чим вимоги заяви про встановлення факту смерті особи в певний час підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до п. 15 р. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940, якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 273, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті, - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Петрівка, Любашевського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років в місті Макіївка, Гірницького району, Донецької області, причина смерті: «атеросклеротичний кардіосклероз».
Допустити негайне виконання рішення (ч. 4 ст. 317 ЦПК України).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).
Оскарження рішення не зупиняє його виконання (абз. 2 ч. 4 ст. 317 ЦПК України).
Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи (ч. 5 ст. 317 ЦПК України).
Суддя Л. Л. Зуєвич