1-кп760\698\22
09 листопада 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження,що зареєстроване в ЄРДР 06.04.2020 за №12020100090002422 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженки м. Києва, громадянки України, не працює,
освіта середня, має неповнолітню дитину, 2011 р.н.
проживає та зареєстрована в
АДРЕСА_1 , не судиму ,-
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5 . Котової
потерпілого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України ,-
06.04.2020 приблизно о 01г.00 хв. у обвинуваченої ОСОБА_8 ,яка знаходилась в приміщенні квартири АДРЕСА_2 виник злочинний умисел спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень своєму цивільному чоловіку ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння,обвинувачена ОСОБА_8 ,після словесного конфлікту,який переріс у бійку, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяла кухонний ніж в свою праву руку та нанесла ним один вертикальний удар в область грудної клітини ОСОБА_6 , в результаті чого спричинила потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення грудної клітини зліва,лівобічний пневмоторакс, гемоторакс, поранення міжреберної артерії зліва,коло-різана рана грудної стінки,поранення п'ятого сегменту легені.
В результаті протиправних дій ОСОБА_8 , згідно висновку експерта № 042-747-2020 потерпілому ОСОБА_6 спричинені тяжкі тілесні ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Утворення вказаного ушкодження при падінні ОСОБА_6 із положення «стоячи» виключається.
Допитана обвинувачена ОСОБА_8 в судовому засіданні визнала свою вину частково та пояснила, що 06 квітня 2022 року прийшла з роботи біля 18.00. у квартиру АДРЕСА_2 , де на той час проживала разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_6 , який вже був у нетверезому стані.
Вони повечеряли, а потім між ними почалась сварка, після якої потерпілий пішов з квартири. Потім потерпілий ближче до 24.00. повернувся до квартири, конфлікт між ними продовжився. В ході якого потерпілий схопив її за волосся, вона намагалась від нього піти, дала йому ляпаса по обличчю, але він її не відпускав. Оскільки вона стояла біля столу, то знайшла на ньому кухонний ніж та взяла його в руки, щоб просто налякати потерпілого. ОСОБА_6 став нецензурно на її адресу лаятись, а потім побачивши в її руках ніж, став кричати їй «ріж». Вона злякалась,була в шоковому стані та нанесла один удар потерпілому в груди. Ніж був маленький і вона не думала,що зможе спричинити потерпілому тяжке ушкодження,тим більше не мала наміру його вбивати.
Вона вважає, що не мала умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, лише захищалась від потерпілого. У вчинених нею діях вона розкаюється .
Суд приходить до висновку про те,що винність обвинуваченої ОСОБА_8 знайшла своє повне підтвердження зібраними по провадженню доказами, не дивлячись на таке відношення обвинуваченої до вчиненого.
Потерпілий ОСОБА_6 в суді пояснив, що проживав на момент квітня 2020 року разом з обвинуваченою ОСОБА_8 в цивільному шлюбі.
06 квітня 2020 року між ним та ОСОБА_8 виникла сварка, він на той час перебував в стані алкогольного сп'яніння. Він намагався вдарити обвинувачену, взяв її за волосся,однак вважає,що при цьому не спричиняв їй великого фізичного болю.
Обвинувачена раптово для нього ножем нанесла йому удар в груди. Спочатку він не відчув болі, але потім обвинувачена викликала «швидку медичну допомогу». Біля 10 днів внаслідок отримання поранення, перебував на лікуванні. Він навіть спочатку не хотів повідомляти про те,що тілесні ушкодження спричинила обвинувачена ,бо вважав,що також винен у конфлікті між ними.
На даний час до обвинуваченої не має претензій, щодо покарання останній покладався на розсуд суду.
Відповідно до повідомлення служби «102»: 06.04.2020 біля 01.00. прийшло повідомлення про виклик «швидкої медичної допомоги» на АДРЕСА_3 , де у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді ножового поранення грудної клітини.
Потерпілий пояснив,що отримав тілесне ушкодження на вулиці від незнайомих чоловіків.(а.п. 63).
Із рапортів працівників поліції, які прибули на виклик від оператора «102» 06.04.2020 року біля 01.29. на АДРЕСА_3 встановлено, що потерпілого ОСОБА_6 бригада швидкої медичної допомоги госпіталізувала до лікарні, а при опитуванні ОСОБА_8 , яка там знаходилась, остання визнала,що саме вона спричинила ножове поранення своєму чоловікові.(а.п. 65-66).
На підставі заяви ОСОБА_8 , яка надала згоду на огляд свого помешкання - квартири АДРЕСА_2 , було проведено огляд місця події, в ході якого було вилучено ніж кухонний, на якому візуально було видно плями бурого кольору, футболка сірого кольору та бинт еластичний, на яких також наявні плями бурого кольору. (а.п.67 -72)
Потерпілий ОСОБА_6 06.04.2020 року подав заяву про те, що ножове поранення йому спричинила ОСОБА_8 (а.п. 73-74).
Із протоколу проведення слідчого експерименту від 24.04.2020 р. за участю потерпілого ОСОБА_6 , вбачається, що останній відтворив обставини нанесення йому обвинуваченою ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, що зафіксовано також на відеодиск.(а.п.76-80)
При проведенні із обвинуваченою ОСОБА_8 слідчого експерименту 06.04.2020 року, яке фіксувалось також за допомогою відеокамери, остання дала пояснення, що в ході конфлікту з потерпілим, який тримав її за волосся, не відпускав, вона намагаючись залякати останнього, дійсно нанесла один удар ножем зверху вниз йому в грудну клітину.( а.п. 95-98).
Із протоколу затримання від 06.04.2020 року вбачається, що у затриманої ОСОБА_8 вилучені джинсові штани синього кольору, сумку,мобільний телефон марки «Microsoft», мобільний телефон марки «Samsung», зрізи нігтьових пластин пальців рук.(а.п. 81-84).
Відповідно до висновку експерта № 081-138-2020 від 07.05.2020 при дослідженні вилучених з місця огляду чоловічих речей - футболки, бинта та штанів,належних обвинуваченій ОСОБА_8 , встановлено, що на них наявна кров людини. При визначенні групової належності цієї крові виявлений антиген Н., крім того в об.№ 2,46,12,16 і ізогемаглютиніни анти-А та анти-В,що не виключає можливості її походження від потерпілого ОСОБА_6 .
Кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В,тобто його організму властивий антиген Н. (а.п. 104- 110)
Висновком експерта № 091-135-2020 від 14.05.2020 встановлено,що при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту правої (об.1) і лівої (об.2) рук ОСОБА_8 виявлено: кров (об.1,2) особи чоловічої генетичної статі; клітини багатошарового плаского незроговілого епітелію слизової оболонки порожнини рота (об.1,2) осіб чоловічої та жіночої генетичної статі.
При серологічному дослідженні (об.1,2) в крові виявлений антиген Н, а на клітинах -антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.
Отже, кров в об.1,2 могла виникнути за рахунок чоловіка, в крові якого міститься антиген Н по системі АВО, в тому числі ОСОБА_6 , а клітини в об.1,2 могли виникнути від чоловіка та жінки, в крові яких міститься антигени А і Н ізосерологчної системи АВО, в тому числі потерпілого ОСОБА_6 ( антиген Н) та жінки, в крові якої міститься антиген А по системі АВО.( а.п. 111-116).
При дослідженні кухонного ножа висновком експерта № 091-127-2020 від 14.05.2020 встановлено, що при судово-цитологічному дослідженні клинка (об.1) та рукоятки (об.2) кухонного ножа виявлено: кров (об.1,2) людини, статева належність якої не визначена через непридатність (об.1) та відсутність (об.2) ядер лейкоцитів; ядра і мікрофрагменти м'язової тканини (об.1) особи чоловічої генетичної статі. На рукоятці ножа клітини з ядрами не знайдені.
При серологічному дослідженні крові об.1,2 та клітинах об.1 виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості походження слідів на ножі за рахунок ОСОБА_6 .
Кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А анти-В,тобто його організму властивий антиген Н . (а.п.122-126).
Висновком судово-медичної експертизи за № 042-747-2020 від 04.05.2020р. встановлено, що на момент надходження до стаціонару ОСОБА_6 06.04.2020 о 01.50 хв. у нього мало місце тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудей зліва з ушкодженням лівої легені, лівої внутрішньої грудної артерії та міжреберної артерії з явищами лівобічного пнемо-гемотораксу.
Вказане ушкодження спричинене гострим предметом, могло утворитись 06.04.2020, внаслідок одноразової травматичної дії,за обставин, викладених підозрюваною ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень ( за критерієм небезпеки для життя) .
Утворення вказаного ушкодження при падінні ОСОБА_6 із положення «стоячи»,виключається. ( а.п. 127- 130).
Аналіз наведених вище доказів, приводить суд до висновку про те,що обвинувачена ОСОБА_8 вчинила умисні дії, що виразились в спричиненні потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тяжке ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.
Дії ОСОБА_8 суд вважає необхідним кваліфікувати за ст.121 ч.1 КК України.
Невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_8 у вчиненні умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 суд розцінює як намагання полегшити свою відповідальність за вчинене.
В суді не було встановлено жодних обставин, які б свідчили про наявність такої загрози для життя обвинуваченої ОСОБА_8 в ході конфлікту з потерпілим ОСОБА_6 , що мав місце 06.04.2020 року, які би були виправданими і єдиним можливим способом захисту нею своїх здоров'я та життя , саме нанесення ножового поранення потерпілому.
Тому суд не вважає об'єктивними показання обвинуваченої про те, що вона нанесла ножове поранення потерпілому при самозахисті, оскільки суд вважає, що вона мала можливість уникнути прямого конфлікту, залишити квартиру, викликати поліцію .
Не встановлено в суді та не надано захистом будь-яких доказів щодо наявності у обвинуваченої ОСОБА_8 в момент заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, будь-якого стану, що позбавляв її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними .
Суд вважає,що всі досліджені в суді докази є належними та допустимими.
При призначенні покарання обвинуваченій суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину - відповідно до ст.12 КК України який віднесений до тяжкого, особу обвинуваченої і вважає,що вона заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.
Однак, суд враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої - перше притягнення до кримінальної відповідальності, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також враховуючи також позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства і тому на підставі ст.75 КК України звільняє останню від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на певний термін.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_8 винувату за ст.121 ч.1 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на 2 роки.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - футболку сірого кольору - повернути потерпілому ОСОБА_6 ; ніж, нігтьові зрізи зразок крові - знищити; штани джинсові, мобільні телефони марки «Microsoft»,
«Samsung» - повернути ОСОБА_8 (а.п. 99,140 ).
Стягнути із ОСОБА_8 на користь Київського міського клінічного бюро суд-мед експертизи 1892,90 грн. за проведення експертизи. (а.п. 130)
Вирок може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.