07 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 558/293/21
провадження № 51-3358ск22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Демидівського районного суду Рівненської області від 13 квітня 2022 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року щодо нього,
встановив:
Засуджений звернувся до суду з касаційною скаргою на вказані вище судові рішення, де порушує питання про їх скасування та закриття кримінального провадження щодо нього.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)
в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Отже незгода засудженого із оцінкою судами доказів на предмет їх достовірності та з встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, про що йдеться в касаційній скарзі, не є предметом перегляду судом касаційної інстанції.
В касаційній скарзі засуджений стверджує про недопустимість ряду доказів, покладених в основу обвинувачення, як то протоколи огляду місця події, показання свідка ОСОБА_2 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 травня 2021 року, однак не обґрунтовує в чому саме виявилося порушення судом першої інстанції правил оцінки цих доказів, в контексті приписів статей 86-89, 94 КПК.
Засуджений, зазначаючи про недопустимість протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 травня 2021 року, серед іншого, з тих підстав, що ця слідча дія проведена без його участі, посилається на постанову Верховного Суду від 03 серпня 2021 року (у справі №761/6970/14-к). Разом з тим, за усталеною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17 жовтня 2022 року
(у справі № 127/13109/19), від 10 серпня 2022 року у справі (№ 203/14/20), від 10 вересня 2021 року (у справі № 756/16332/15-к), від 16 червня 2021 року у справі (№ 607/10537/19), та інших, обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками не є його обов'язком. При цьому підстав для відступу від усталеної практики застосування норм права, передбачених ст. 228 КПК, в касаційній скарзі не наведено.
У касаційній скарзі міститься вимога, серед іншого, про скасування ухвали апеляційного суду, однак не зазначено, яких порушень приписів кримінального процесуального закону було допущено цим судом з огляду на межі та порядок апеляційного перегляду, передбачені статтями 404, 405 КПК, як відсутні й доводи про недотримання положень
ст. 419 цього Кодексу.
Наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги
і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8