28 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 2-317/1995
провадження № 61-7467ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Лубнифарм» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2022 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Лубнижитлобуд» до ОСОБА_1 про виселення у зв'язку зі знесенням будівлі,
Рішенням Лубенського міського суду Полтавської області від 16 серпня 1995 року позов акціонерного товариства «Лубнижитлобуд» (далі - АТ «Лубнижитлобуд») до ОСОБА_1 про виселення у зв'язку зі знесенням будівлі задоволено.
Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , де він проживав і вселено його у квартиру АДРЕСА_2 , яка належить відкритому акціонерному товариству «Лубнифарм» (далі - ВАТ «Лубнифарм»), яка перебуває в розпорядженні АТ «Лубнижитлобуд».
Рішення суду оскаржило АТ «Лубнифарм», подавши 12 січня 2022 року апеляційну скаргу.
24 січня 2022 року на запит Полтавського апеляційного суду надійшли копія рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 16 серпня 1995 року, ухвала Полтавського обласного суду від 14 вересня 1995 року та повідомлення про знищення справи № 2-317/1995 у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 січня 2022 року матеріали справи за позовом ВАТ «Лубнижитлобуд» до ОСОБА_1 про виселення у зв'язку зі знесенням будівлі повернуто до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області для належного оформлення, шляхом відновлення провадження у даній справі.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2022 року у відновленні втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-317/1995 відмовлено.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Лубнифарм» залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2022 року відмовлено АТ «Лубнифарм» у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Лубенського міського суду від 16 серпня 1995 року, у зв'язку з тим, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
02 серпня 2022 року АТ «Лубнифарм» надіслало засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права і неправильно застосовані норми матеріального права. Вважає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, оскільки АТ «Лубнифарм» не було відомо про розгляд справи № 2-317/1995, не залучено його до розгляду цієї справи як власника майна, не з'ясовано чи надавалася ним згода на вселення особи до приміщення, яке належить до приватного житлового фонду, а також йому не було вручено копію рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 16 серпня 1995 року. Крім того, зазначає, що апеляційний суд застосував в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 2-9436/2007, від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012, від 10 лютого 2022 року у справі № 2-о-6/11.
Дослідивши касаційну скаргу АТ «Лубнифарм», Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду визнані судом неповажними. Вказано, що в апеляційній скарзі не наведено належного обґрунтування та не надано жодних доказів існування поважних причин неможливості реалізації товариством своїх прав щодо належної власності протягом більш ніж 25 років. Тому, посилаючись на частину четверту статті 358 ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Для застосування частини четвертої статті 358 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суду необхідно надати належну оцінку причинам пропуску строку на апеляційне оскарження, з'ясувати, чи є ці причини такими, що об'єктивно перешкоджали подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, коли особа отримала відповідне оскаржуване рішення суду, тобто ознайомилася з його змістом.
У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Встановлено, що АТ «Лубнифарм» за договором купівлі-продажу від 05 липня 1995 року набуло права власника на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Лубенського міського суду Полтавської області від 16 серпня 1995 року до вказаної квартири вселено ОСОБА_1
АТ «Лубнифарм» звернулося з апеляційною скаргою на рішення Лубенського міського суду Полтавської області від 16 серпня 1995 року лише 12 січня 2022 року, тобто з пропуском строку (більш ніж на 25 років) на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2022 року визнані судом неповажними підстави зазначені заявником в його клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення першої інстанції, а саме, що протягом всього часу з моменту винесення рішення, заявник не був обізнаний про факт проживання у спірному житлі іншої особи, а оскаржуване рішення АТ «Лубнифарм» отримало лише 13 грудня 2021 року, оскільки ОСОБА_1 більш ніж 25 років мешкав у квартирі належній АТ «Лубнифарм», а заявником не надано жодних доказів існування поважних причин неможливості здійснення АТ «Лубнифарм» своїх прав щодо належного об'єкта власності протягом більш ніж 25 років.
Оскільки, АТ «Лубнифарм» звернулося з апеляційною скаргою на рішення Лубенського міського суду від 16 серпня 1995 року лише 12 січня 2022 року, тобто з пропуском строку (більш ніж на 25 років) на апеляційне оскарження рішення першої інстанції і не навело поважних причин для поновлення цього строку, то апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення заявнику строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, застосувавши частину четвертустатті 358 ЦПК України.
При цьому висновки апеляційного суду в цій справі узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц щодо необхідності здійснення належної перевірки поважності підстав, з яких строк на апеляційне оскарження був пропущений, від 10 лютого 2022 року у справі № 2-о-6/11, згідно з якою: сам лише факт подання апеляційної скарги після спливу 11 років особою, не залученою до участі у справі, за відсутності належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зважаючи на дату ухвалення оскарженої ухвали (2007 рік), не може вважатися беззаперечною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Отже, посилання заявника на постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц, від 10 лютого 2022 року у справі № 2-о-6/11 є безпідставним, оскільки висновки апеляційного суду не суперечать правовим висновкам, викладеним у вказаних постановах касаційного суду.
Крім того, посилання на постанову Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012 є нерелевантним, оскільки викладені в ній правові висновки стосувалися обставин недотримання заявником - учасником справи строків апеляційного оскарження, зумовлених діями (бездіяльністю) суду першої інстанції. Однак в справі № 2-317/1995 таких обставин не було встановлено.
Висновки апеляційного суду щодо відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та щодо відмови у відкритті апеляційного провадження у справіє обґрунтованими, оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини.
Із змісту касаційної скарги випливає, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2022 року.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись частинами четвертою - шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Лубнифарм» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2022 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Лубнижитлобуд» до ОСОБА_1 про виселення у зв'язку зі знесенням будівлі.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук