Ухвала
07 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 522/7408/20
провадження № 61-4871св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорі Плюс»,
третя особа - ОСОБА_4 ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кобилянський Михайло Юрійович, на постанову Одеського апеляційного суду від 17 березня 2022 року у складі колегії суддів:
Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорі Плюс» (далі - ТОВ «Глорі Плюс»), третя
особа - ОСОБА_4 , про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав на об'єкти нерухомості удаваними в частині покупця, переведення прав покупця, визнання недійсними додаткових угод до договорів, поділ спільного сумісного майна подружжя.
Приморський районний суд міста Одеси своїм рішенням від 25 червня
2021 року (у складі судді Донцова Д. Ю.) позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав удаваними в частині покупця з моменту укладення:
договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна
№ 2-15-4/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2
та ТОВ «Глорі Плюс», перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;
договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна
№ 2-15-5/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2
та ТОВ «Глорі Плюс», перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;
договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна
№ 2-15-6/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2
та ТОВ «Глорі Плюс», перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;
договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна
№ 2-15-7/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2
та ТОВ «Глорі Плюс», перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;
договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна
№ 2-15-8/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2
та ТОВ «Глорі Плюс», перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;
договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна
№ П-1-84/ГП-26, укладений 19 вересня 2017 року між ОСОБА_2
та ТОВ «Глорі Плюс», перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;
договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна
№ П-1-85/ГП-26, укладений 19 вересня 2017 року між ОСОБА_2
та ТОВ «Глорі Плюс», перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;
Визнав недійсними:
додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до договору
купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 15 січня 2016 року № 2-15-4/26, укладену між ТОВ «Глорі Плюс», ОСОБА_2
та ОСОБА_3 ;
додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до договору
купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 15 січня 2016 року № 2-15-5/26, укладену між ТОВ «Глорі Плюс», ОСОБА_2
та ОСОБА_3 ;
додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до договору
купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 15 січня 2016 року № 2-15-6/26, укладену між ТОВ «Глорі Плюс», ОСОБА_2
та ОСОБА_3 ;
додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до договору
купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 15 січня 2016 року № 2-15-7/26, укладену між ТОВ «Глорі Плюс», ОСОБА_2
та ОСОБА_3 ;
додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до договору
купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 15 січня 2016 року № 2-15-8/26, укладену між ТОВ «Глорі Плюс», ОСОБА_2
та ОСОБА_3 ;
додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до договору
купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 19 вересня 2017 року № П-1-84/ГП-26, укладену між ТОВ «Глорі Плюс», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до договору
купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна від 19 вересня 2017 року № П-1-85/ГП-26, укладену між ТОВ «Глорі Плюс», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнав за ОСОБА_1 право власності на:
Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ;
Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 ;
Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 ;
Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 ;
Ѕ частину квартири АДРЕСА_5 ;
Ѕ частину машиномісця № НОМЕР_1 за адресою:
АДРЕСА_6 ;
Ѕ частину машиномісця № НОМЕР_2 за адресою:
АДРЕСА_6 ;
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Одеський апеляційний суд своєю постановою від 17 березня 2022 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 червня 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 13 травня 2020 року, у вигляді накладення арешту на: квартири АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_5 ; машино-місця НОМЕР_3, НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_6 , скасував.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кобилянський М. Ю., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою
статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорі Плюс», третя особа - ОСОБА_4 , про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав на об'єкти нерухомості удаваними в частині покупця, переведення прав покупця, визнання недійсними додаткових угод до договорів, поділ спільного сумісного майна подружжя, призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська
С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк