07 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 161/12984/20
провадження № 61-15725ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права попереднього користування на знак для товарів та послуг і визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг,
ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати за ним право попереднього користувача на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 10 січня 2019 року № НОМЕР_1 та визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг від 10 січня 2019 року № НОМЕР_1, яке видане відповідачу.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2021 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн.
Постановою Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2021 року - без змін.
21 вересня 2021 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року.
У касаційній скарзі позивач просив суд касаційної інстанції скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, зокрема, для надання належним чином оформленої касаційної скарги.
На виконання вимог вказаної вище ухвали у встановлений суддею строк ОСОБА_1 надіслав матеріали на усунення недоліків.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
За частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Підставою касаційного оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року, додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2021 року та постанови Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року заявник вказує відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається імовірність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що неможливо встановити без дослідження матеріалів справи, а тому з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної касаційної скарги та належної перевірки її доводів, наявна необхідність відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів даної справи.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про зупинення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року та додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2021 року. Незупинення виконання цих оскаржуваних рішень призведе до порушення майнових права та інтересів позивача, спричинить фінансові труднощі для нього.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Як видно з матеріалів касаційного провадження, належних доказів необхідності зупинення виконання оскаржуваних рішень суду першої інстанції вони не містять та відповідно доказів наявності відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 або вчинення відповідачем інших дій щодо виконання або відповідного використання цих судових рішень позивачем не надано, а тому відсутні підстави для зупинення їх виконання.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2021 року та додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2021 року.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук