26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 757/50138/21-ц
провадження № 61-10407ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), у якому просила стягнути з відповідача на її користь безпідставно списані з банківської картки грошові кошти в сумі 46 689,49 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнено з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму безпідставно списаних коштів у розмірі 46 689,49 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
20 жовтня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У пункті 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Зазначена справа є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 46 689,49 грнта не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» цього показника на рівні 2 481,00 грн складає 248 100,00 грн (100 х 2 481,00 грн).
АТ КБ «ПриватБанк» вказує, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (суд апеляційної інстанції не врахував висновків викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, від 21 червня 2019 року у справі № 501/2044/16-ц, від 24 червня 2019 року у справі № 757/37515/15-ц, від 25 червня 2020 року у справі № 464/483/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 520/17947/18, від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18, від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17) та має виняткове значення для банку, оскільки обмежує права і порушує майнові інтереси позивача.
Таке обґрунтування наявності виключних випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі не можна вважати належним, оскільки воно не містить пояснення, чому і якого саме питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, стосується касаційна скарга і які саме обставини визначають зазначену справу як таку, що має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк». Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа має виняткове значення для банку.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі і не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар