Справа № 462/2662/22
08 листопада 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», за участю третіх осіб: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білого Андрія Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. 15.07.2021 та зареєстрований у реєстрі за № 107945 та стягнути судові витрати. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області вчинено виконавчий напис за № 10795 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 027554 від 21.05.2019 року, укладеним з ТОВ «Файна готівка», правонаступником усіх прав та обов'язків якого за вказаним кредитним договором на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 12 березня 2021 рок є ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», правонаступником якої є на підставі договору відступлення прав вимоги є ТОВ «Файна готівка». Позивач вказує, що приватним нотаріусом при вчиненні такого виконавчого напису порушено вимоги безспірності та без належної перевірки документів поданих стягувачем на обґрунтування заявлених вимог, оскільки оскаржуваний виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та, із врахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 30.06.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач та треті особи належним чином повідомлялись судом про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками поштовою кореспонденцією, крім того, з метою вжиття всіх заходів для належного повідомлення учасників справи, судом повторно скеровано матеріали до відома шляхом направлення на наявні в матеріалах справи електронні пошти сторін.
У визначений судом п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, відповідач такого не подано, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомлено, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, доводи сторін та докази на їх підтвердження, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 21 травня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» укладено кредитний договір № 027554, відповідно до Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 2 від 12 березня 2021 року правонаступником всіх та обов'язків ТОВ «Файна готівка» стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», надалі згідно Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 16/21ФГ від 16 червня 2021 року правонаступником прав та обов'язків ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс», в тому числі пред'явлення права вимоги за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 стало Товариством з обмеженою відповідальністю «Файна готівка».
15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районого нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за № 107945, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», заборгованість, яка виникла за кредитним договором № 027554 від 21 травня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Файна готівка».
Сума заборгованості складається із суми заборгованості за кредитом за період з 16 червня 2021 по 02 липня 2021 року та становить 29 988,00 грн, з яких: 8 400 ,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 21 588,00 грн прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Позивач звертаючись до суду із позовом визнання вищезгаданого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню вказує, що дізналась про існування такого виконавчого напису із відомостей Єдиного реєстру боржників, внесених приватним виконавцем Білим А. М. у межах відкритого ним виконавчого провадження щодо неї, покликається на грубе порушення приватним нотаріусом Грисюк О. В. при вчиненні виконавчого напису про стягнення з неї заборгованості за заявою ТзОВ «Файна готівка» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, яким із врахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, передбачено вимоги щодо переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, зокрема необхідність представлення стягувачем оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору.
За приписами ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Із врахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15ц визначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а лише підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову КМУ від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями». Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92. Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Перевіряючи доводи позивача, судом із наявних матеріалів справи встановлено, оспорюваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом 15 липня 2021 року, тобто після набрання законної сили згаданою вище постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, відомостей щодо нотаріального посвідчення кредитного договору на якому приватним нотаріусом вчинено вказаний виконавчий напис суду не представлено, відповідачем наведених позивачем тверджень щодо даної обставини не спростовано, відтак, виходячи із матеріалів справи суд приходить до переконання, що приватний нотаріус на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису керувався пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним.
Згідно із правовою позицією, викладено Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/2008414 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, у Постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису вже є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За наведеного, у зв'язку із відсутністю станом на час винесення рішення суду належних доказів наявності у приватного нотаріуса при вчиненні ним виконавчого напису відомостей щодо дотримання усіх необхідних умов безспірності, оскільки учасниками справи викладених доводів не спростовано, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підставний, а оспорюваний нею виконавчий напис нотаріусом було вчинено із порушенням вимог чинного законодавства, відтак є таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, в матеріалах справи міститься ордер виданий Адвокатським об'єднанням «Форсеті» на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Лопушанським І. Б.
Відповідно до акта наданих послуг № 1 від 16 липня 2022 року підтверджено факт надання позивачу послуг по Договору про надання правової допомоги № 08/05 від 08.05.2022 року, на підставі якого було видано ордер на надання правничої (правової) допомоги, на загальну суму 7 000 грн.
До матеріалів справи також надано рахунок № 01 від 16.07.2022 року ОСОБА_1 на суму 7 000 грн., та копію квитанції від 18.07.2022 року № 0.0.2611778436.1 згідно якої
ОСОБА_1 здійснила оплату надання послуг правничої допомоги на загальну суму 7 000 грн за договором № 08/05 від 08.05.2022 року, рахунком на оплату № 01 від 16.07.2022 року.
Стороною відповідача заперечень щодо розрахунку розміру судових витрат на правову допомогу станом на час винесення судового рішення до суду не подано.
При цьому, частиною 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 794,00 грн та понесені витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 7 000 грн.
Керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 19, 23, 26, 34, 209, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», за участю третіх осіб: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білого Андрія Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 року року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 107945 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» 29 988, 00 гривень заборгованості за кредитним договором № 027544 від 21 травня 2019 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 794,00 (сімсот девяносто чотири) гривні та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», код ЄДРПОУ 42269456, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 18-Б, оф. 204.
Треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Європейська, 11 кв. 2.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий Андрій Миколайович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя: (підпис) Б. М. Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал рішення знаходиться у справі №462/2662/22.
Суддя: Б.М.Гедз