Справа № 462/8745/21
07 листопада 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором про надання послуг, -
встановив:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 44 545, 43 грн та судові витрати. В обгрунтування заявлених позовних вимог вказує, що 09 серпня 2021 року між ним та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг б/н, відповідно до умов якого замовником (відповідачем) передано йому як виконавцю ексклюзивні права щодо продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що включало в себе право на проведення переговорів з третіми особами в інтересах замовників, які виникають з питань укладення Основного договору щодо згаданого нерухомого майна, надані замовниками виключно виконавцеві та протягом дії договору не могли бути надані іншим особам на території України. Сторонами договору було досягнуто згоди щодо початкової вартості об'єкта, яка буде оголошуватись виконавцем при проведенні переговорів з третіми особами, у тому числі в засобах масової інформації - 83 000 доларів США. При цьому, замовники у відповідності до умов договору зобов'язувались утримуватись від будь-яких переговорів із третіми особами без участі виконавця, а у випадку виникнення подібних намірів третіх осіб - повідомити про це виконавця; не здійснювати без виконавця будь-які договори щодо обєкта з будь-якою третьою особою, інформувати виконавця про всі обставини, які мають суттєве значення для виконання договору не пізніше наступного дня після того, як ці обставини стали йому відомі; забезпечити вільний доступ виконавцю та третім особам до обєкта з метою його огляду; з метою виконання виконавцем взятих на себе договірних зобовязань надати виконавцю можливість розмістити на обєкті рекламний засіб. Позивач вказує, що на виконання договору ним було знайдено потенційного покупця, з яким 05.10.2021 року замовниками було укладено попередній договір купіівлі-продажу нерухомого майна за ціною 79 000 доларів США. Однак, основний договір купівлі-продажу нерухомого майна із даним покупце так і не ув укладений, оскільки 12.10.2021 року замовниками розірвано попередній договір купівлі-продажу. Для виконання взятих на себе договірних зобов'язань по договору надання послуг ним було оганізовано з наміром проводити огляд об'єкта домовленості з потенційними покупцями, однак 16.08.2021 року, 26.08.2021 року, 04.09.2021 рооку, 13.09.2021 року доступ до квартири відповідачем не забезпечено, у зв'язку із чим був позбавлений можливості також встановити рекламний засіб. Крім того, із мережі Інтернет, а саме ресурсів https://www.real-estate.lviv.ua/ та https://www.olx.ua/ йому стало відомо про наявність оголошень, які пов'язані із відчуженням квартири АДРЕСА_2 , яка є предметом раніше укладеного замовникми договору з ним. Оскільки як встановлено, порушення договірних зобов'язань допущено внаслідок дій саме ОСОБА_2 просить позов задоволити та стягнути із відповідача передбачену п. 5.3. Договору компенсацію у розмірі 2% від вартості обєкта нерухомості, що становить 44 545,43 грн.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 22.12.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї рекомендованою поштовою кореспонденцією.
21.02.2022 поштовим зв'язком на адресу суду отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги заперечила у повному обсязі, пояснила, що 09.08.2021 року між нею та ОСОБА_3 з однієї та ФОП ОСОБА_1 з іншої сторони було укладено договір про надання послуг, згідно якого передали останньому ексклюзивні права на продаж кваритири АДРЕСА_2 . Згідно п.1.1.1, 2.1., 2.5. та 3.1. Договору ексклюзивні права виконавця передбачали, що позивач повинен забезпечити продаж квартири на найбільш вигідних для них як замовників умовах за ціною не нижче 83 000 доларів США у строк до 09 листопада 2021 року. Водночас виконавцю вдалось переконати їх, що за обумовленою договором ціною у розмірі 83 000 доларів США неможливо та запропоновано потенційного покупця, який був готовий придбати квартиру за 79 000 доларів США. Довірившись експертній думці виконавця 05.10.2021 року ними було підписано попередній додговір купівлі-продажу квартири за 79 000 доларів США. Поруч з цим, надалі з мережі інтернет, зокрема за допомогою сайтів продажу нерухомості ними було виявлено, що ринкова ціна їхньої квартири суттєво вища та станом на 05.10.2021 року становила більше 90 000 доларів США, а позивачем було умисно занижено ціну продажу квартири з метою її швидкого продажу та отримання винагороди. Ціна квартири у розмірі 79 000 доларів США не була ними погоджена належним чином всупереч умовам договору, зокрема п. 2.5., оскільки здійснена позивачем зміна ціни квартири не була зафіксована шляхом укладення додаткової угоди до Договору. 06 жовтня 2021 року потенційного покупця було повідомлено про розірвання договору та повернуто сплачений ним завдаток. Оскільки квартира не була продана, основний договір купівлі-продажу не було підписано, одностороння відмова від такого Договору не передбачена, додаткової угоди про його розірвання теж укладалось, тому Договір про надання послуг, укладений із ФОП ОСОБА_1 на переконання відповідача продовжував діяти до 09.11.2021 року і позивач повинен був знайти покупця квартири, з приводу чого звертались до позивача 14 жовтня 2021 року, однак із умовою продажу квартири за її ринковою ціною. Проте, станом на день закінчення договору виконавцем не виконано умов договору, оскільки покупця квартири не було знайдено. Щодо тверджень позивача про вчинення перешкод у доступі до квартири з метою забезпечення її огляду потенційними покупцями вказує, що такі не відповідають дійсності, оскільки їй достеменно відомо, що сином іншої співвласниці квартири - ОСОБА_4 саме з цією метою було надано позивачу ключ від квартири, крім того жодних доказів не підтвердження вчинення будь-яких перешкод відповідачем не представлено. Звертає увагу на те, що види відповідальності за порушення зобов'язань є вичерпними та чинним законодавством не передбачено такого виду відповідальності як компенсація на користь кредитора. Крім того, вважає, що станом на час розгляду справи у суді згаданий договір є припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено і не був розірваним, тому підстави для стягнення позивачем будь-яких виплат відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Позивачем відповіді на відзив на позовну заяву не подано, з метою належного повідомлення відповідачем двічі скеровувався відзив на позовну заяву на адресу позивача, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено докази скерування відзиву на позовну заяву, як вбачається із копії конверта поштове відправлення повернуто неврученим адресату згідно довідки «Укрпошта» у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника належного виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України, унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно положень статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За приписами частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Судом встановлено, що 09 серпня 2022 року між ОСОБА_3 (Сторона -1) та ОСОБА_2 (Сторона - 2) з однієї сторони (замовники) та ОСОБА_1 з другої сторони укладено договір про надання послуг (виконавець).
Предметом вказаного договору було на час дії договору передання замовниками виконавцю ексклюзивних прав щодо продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1.1.1. Договору ексклюзивні права - права на проведення переговорів з третіми особами в інтересах замовників, які виникають з питань укладення Основного договору щодо вказаного в п. 2.1. даного Договору нерухомого майна та надані замовниками виключно виконавцеві та протягом дії договору не можуть бути надані іншим особам на території України.
У відповідності до п. 2.5. Договору сторони досягли взаємної згоди щодо початкової вартості об'єкта, яка буде оголошуватись виконавцем при проведенні переговорів з третіми особами, у тому числі в засобах масової інформації - 83 000 доларів США. Сторони вправі ініціювати перегляд ціни Об'єкта. У такому випадку - укладається додаткова угода.
Пунктами 5.2., 5.3. Договору визначено, що у випадку порушень Стороною-1, Стороною-2 своїх зобов'язань за Договором та/або дострокового розірвання Договору з ініціативи Сторони -2, вона виплачує виконавцю компенсацію у розмірі 2 (двох) відсотків від вартості об'єкта, згідно п. 2.5. Договору.
Позивач звертаючись до суду із позовом до відповідача про стягнення компенсації у розмірі 2 відсотків від ціни об'єкта - 83 000 доларів США, яка становить 44 545,43 грн вказує на порушення замовником ОСОБА_2 умов укладеного ними договору про надання послуг, оскільки ним як виконавцем було підшукано потенційного покупця квартири, яка належить замовникам, було укладено попередній договір купівлі-продажу із покупцем, однак з вини відповідача Основний договір не було укладено, а сплачений покупцем завдаток повернуто, вказує, що як виконавець договору він був позбавлений вільного доступу до квартири для проведення огляду об'єкта потенційними покупцями та розміщення рекламного засобу, крім того ним виявлено в мережі Інтернет наявність оголошень щодо відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 та укладення із ОСОБА_5 договору, пов'язаного із відчуженням згаданого об'єкта.
Як встановлено судом, між сторонами було укладено договір про надання послуг з метою продажу належної на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторонами договору пунктом 2.5. досягнуто взаємної згоди щодо початкової вартості об'єкта продажу, яка буде оголошуватись виконавцем при проведенні переговорів з третіми особами, у тому числі в засобах масової інформації у розмірі 83 000 доларів США.
Судом беруться до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 в частині щодо відсутності в їх діях як замовників послуги з продажу квартири порушень договору у зв'язку із розірванням ними укладеного на невигідних для них умовах при визначенні ціни квартири у розмірі 79 000 доларів США попереднього договору купівлі-продажу квартири.
Так, із змісту згаданого вище пункту 2.5. Договору вбачається, що погоджена сума вартості квартири не є остаточною та передбачено можливість ініціювання перегляду ціни об'єкта, поруч з цим здійснюється такий перегляд ціни у визначеному порядку, а саме шляхом укладення додаткової угоди.
Крім того, п. 3.3.7., 3.3.8 Договору визначено, що замовники зобов'язуються протягом 48 годин з моменту надання інформації щодо умов укладення Основного договору інформувати виконавця про прийняте рішення та протягом семи днів з моменту прийняття позитивного рішення у відповідності з п. 3.3.7. Договору укласти попередній договір або Основний договір.
Згідно попереднього договору такий був укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (продавці) з однієї сторони та ОСОБА_6 (покупцем) та складений ріелтором ОСОБА_1 05 жовтня 2021 року та як стверджує відповідач ОСОБА_2 і не спростовано позивачем, наступного дня, 06 жовтня 2021 року розірвано у зв'язку із заниженням ціни продажу квартири та за двостороннім погодженням покупцю повернуто завдаток.
В матеріалах справи будь-які відомості щодо укладення сторонами додаткової угоди про погодження нової ціни об'єкта - квартири АДРЕСА_2 , а саме у розмірі 79 000 доларів США відсутні.
Щодо покликань позивача на порушення відповідачем ОСОБА_2 умов Договору в частині щодо ненадання вільного доступу до квартири такі не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, позивач вказує, що на виконання умов договору, попри розірвання замовниками попереднього договору купівлі-продажу, організовував та мав намір проводити огляд об'єкта продажу - квартири потенційним покупцям, однак 16.08.2021 року, 26.08.2021 року, 04.09.2021 року та 13.09.2021 року був відсутній вільний доступ його як виконавця та потенційних покупців до квартири та позбавлений можливості встановити рекламний засіб.
Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів, які б засвідчували факт вчинення відповідачем перешкод у вільному доступі до квартири позивачем не представлено, до того ж зазначені дати відсутності доступу до об'єкта огляду, на які покликається позивач, у часовому проміжку передують укладенню попереднього договору купівлі-продажу, який був складений ріелтором 05 жовтня 2021 року, а відтак факт залучення потенційного покупця суперечить та спростовує твердження позивача щодо неможливості як проведення огляду квартири, так і розміщення рекламного банера у зв'язку із відсутністю вільного доступу до приміщення.
До того ж, згідно представленої відповідачем переписки із позивачем, останній пропонуючи добровільне врегулювання спору, зазначає про необхідність сплати йому неустойки у зв'язку із витраченими ресурсами, часом, вказуючи зокрема на проведення десятків показів квартири, чим спростовує вкладені у позовній заяві твердження щодо грубого порушення замовником в цій частині умов укладеного ними договору.
Крім того, слід також зауважити, що як на останню дату наміру проведення огляду об'єкта та неможливості його здійснення у зв'язку із відсутністю доступу до такого, позивач покликається на 13.09.2021 року, однак водночас як вбачається із переписки сторін у соціальній мережі станом на 14.10.2021 року позивача було повідомлено про продовження дії договору та необхідності пошуку інших покупців квартири, при цьому позивач взагалі не вказує про наявність будь-яких перешкод у здійсненні його діяльності щодо організації та проведення огляду об'єкта договору про надання послуг після розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири.
Щодо покликань позивача на факт укладення відповідачем договору із ОСОБА_5 у зв'язку із виявленими в мережі Інтернет оголошеннями щодо продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка є об'єктом договору про надання послуг укладеного з ним та відповідно порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо утримання не здійснення будь-яких договорів з будь-якими третіми особами щодо об'єкта договору, такі оцінюються критично судом, виходячи із факту відсутності будь-яких доказів щодо як існування такого договору із ОСОБА_5 , так доказів, які б беззаперечно свідчили про його укладення саме відповідачем ОСОБА_2 , до якої заявлені позивачем позовні вимоги, а наявна в матеріалах справи роздруківка оголошення про продаж майна не містить жодної інформації щодо замовників реклами, окрім посилання на дані ріелтора.
Частина 6 ст. 81 ЦПК України вказує, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, у даному випадку суд позбавлений можливості встановити та перевірити викладені позивачем обставини, оскільки такі в своє обґрунтування не підтверджуються жодних доказів.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи зібрані в ході судового розгляду справи докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд дійшов висновкупро відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268ЦПК України, ст. 525,526, 549, 610-612, 625, 901 ЦК України, суд -
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором про надання послуг відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Фізична особа-підпримець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_4 .
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал рішення знаходиться у справі № 462/8745/21.
Суддя: Б.М.Гедз