Справа № 444/2433/22
Провадження № 1-кп/444/297/2022
09 листопада 2022 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
номер кримінального провадження 12022140000000421, внесеного 25.08.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одружений, раніше не судимого, освіта середня, не інвалід, непрацюючого, ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
законного представника
неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,
ОСОБА_3 , 24.08.2022 р. близько 18:40 год. керуючи технічно справним автомобілем марки «MERCEDES-BENZ 410», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та рухаючись ним заднім ходом автодорогою «с. Камяна Гора - с. Замок» в сторону с. Замок Львівського району Львівської області порушив чинні вимоги Розділу 2 п 2.3 б); Розділу 10 п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, перед початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки руху, внаслідок чого відбувся наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_6 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітня пішохід Пилипець отримала тупу поєднану травму тіла, котра утворилась від контакту з тупими предметами, внаслідок ударів до виступаючих частин кузова автомобіля з подальшим падінням тіла на дорожнє покриття, та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент її спричинення.
Таким чином, ОСОБА_3 порушив правил безпеки дорожнього руху будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час судового засідання прокурор звернувся до суду з угодою про визнання винуватості від 08.11.2022 року укладеної між ним та обвинуваченим у кримінальному провадженні за участі адвоката ОСОБА_5 , на підставі вимог ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України.
Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор та обвинувачений у кримінальному провадженні за участі захисника, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався надалі надавати максимальне сприяння у проведенні кримінального провадження.
Згідно даної угоди, сторони погодилися на призначення покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого (не працює, раніше не судимий), наявності обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття, сприяння розкриттю злочину), відсутності обставин, що обтяжують покарання. При цьому сторони досягли порозуміння щодо призначення ОСОБА_3 узгодженого покарання, а саме за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання та застосувати обмеження передбачені ст. 76 КК України.
Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Також вказаною угодою передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор в судовому засіданні, підтримав угоду про визнання винуватості від 08.11.2022 року, укладену між ним та обвинуваченим за участі захисника, просить таку задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 08.11.2022 року укладену між ним та прокурором за участі захисника.
Захисник просить суд угоду затвердити, оскільки така відповідає інтересам його підзахисного.
Потерпіла ОСОБА_6 та її законний представник ОСОБА_6 не заперечили, щодо затвердження угоди укладеної між прокурором та обвинуваченим за участі захисника про що подали письмову заяви на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 469 КПК України, про згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, які просять затвердити угоди про визнання винуватості від 08.11.2022 року по даному кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, законний представник потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_6 надав письмову згоду прокурору на укладення угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також в судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
В судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, характер скоєного злочину та особу винного, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого покарання в межах санкції статті за якою він судиться та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покласти обов"язки передбаченні ст. 76 КК України.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України.
Крім цього з обвинуваченого ОСОБА_3 належить стягнути в користь держави судові витрати за проведення у справі експертиз, оскільки такі проводилися з його вини.
Керуючись ст. ст. 174, 314, 368, 373, 374, 376, 474- 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 08 листопада 2022 року, укладену між прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні від 25.08.2022 р. № 12022140000000421.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування, призначеного йому основного покарання у вигляді - 3 (три) роки позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку - 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
- автомобіль марки Мерседес-Бенц 410 р.н.з. НОМЕР_3 , який знаходяться на зберіганні в закритій території майданчика тимчасового утримання т/з ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області (м. Жовква, вул.Ст. Бандери, 13) - повернути законному володільцю.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.08.2022 р. (провадження 1-кс/461/3677/22).
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь держави:
- 1887,80 грн. за проведення експертизи № СЕ-19/114-22/15560-ІТ;
- 1887,80 грн. за проведення експертизи № СЕ-19/114-22/15249-ІТ;
- 1887,80 грн. за проведення експертизи № СЕ-19/114-22/15248-ІТ, а всього - 5663,40 грн.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1