про передачу справи за підсудністю
Справа №:755/9349/22
Провадження №: 2/755/5878/22
"08" листопада 2022 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,-
22.09.2022 року до Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
27.09.2022 на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру Територіальної громади м.Києва щодо місця реєстрації відповідача та 04.10.2022 року здійснено запит щодо місця реєстрації позивачки та її малолітнього сина ОСОБА_3 .
04.10.2022 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла відповідь з відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА про те, що відповідач ОСОБА_2 вибув з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , за заявою громадянина.
Відповідно до довідки з відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА позивачка ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_3 вибули з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 за заявою громадянина/представника.
04.10.2022 року ОСОБА_1 подала до суду через систему «Електронний суд» клопотання про прискорення розгляду справи. Позивачка просить суд призначити справу до судового розгляду та звернути увагу, на вимоги ч.2 ст.28 ЦПК України, а також на наявність на утриманні позивачки малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві (актовий запис № 3420). Враховуючи право позивача пред'явити позов про розірвання шлюбу за своїм місцем проживання, а також враховуючи той факт, що відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , про що зазначив у своїй згоді на виїзд дитини за кордон, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кеда О.В. від 28.03.2022 року № 512.
07.10.2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду відповідних документів і відомостей у письмовому вигляді.
11.10.2022 року на виконання вимог ухвали від 07.10.2022 року позивачка подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначає, що позов поданий саме за правилами ч.2 ст.28 ЦПК України, оскільки доказом перебування на утриманні позивача малолітньої дитини, є фактичний виїзд позивачки разом з дитиною за кордон в Канаду, згоду батька на виїзд дитини долучено до позовної заяви. Також позивачка зазначає, що у суду є підстави для відкриття провадження у справі за правилами ч.9 ст.28 ЦПК України, оскільки останнім відомим місцем перебування відповідача є: АДРЕСА_3 , що підтверджується отриманням відповідачем цінного листа, яким позивачка направила йому на вказану адресу копію позовної заяви з додатками через засоби поштового зв'язку «Укрпошта».
Вирішуючи питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною другою статті 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
18.10.2022 року на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області щодо місця реєстрації відповідача.
04.11.2022 року з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла відповідь про те, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , тому за правилами ч. 1 ст.27 ЦПК України розгляд даної позовної заяви відноситься до юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області.
Пзивач ОСОБА_1 у позові зазначає, що з початку війни, з 24.02.2022 року вона разом із дитиною виїхала за кордон в Канаду, па позивач лишився в Києві. Відсутність місця реєстрації позивачки та малолітньої дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 підтверджується також довідкою відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА.
Щодо помилкового тлумачення позивачкою таких понять, як «зареєстроване місце проживання» чи «місце перебування» позивача варто зазначити, що, відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»:
- місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги;
- місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Частиною 6 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» також визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Таким чином, враховуючи те, що позивачка є громадянкою України, а не особою, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, та не має підтверджуючих документів про реєстрацію її місця проживання чи місця перебування в реєстрі територіальної громади м. Києва, то суд приходить до висновку, що у позивачки відсутні підстави звернення до Дніпровського районного суду міста Києва в порядку ч. 2 ст.28 ЦПК України.
Помилковим також є обрання позивачем підсудності даного позову Дніпровському районному суду міста Києва за правилами ч. 9 ст.28 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України судом зроблено запит до органу реєстрації місця проживання відповідача.
Згідно відомостей з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , тобто у Вишгородському районі Київської області, що належить до територіальної юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області.
Таким чином, підстави для визначення підсудності даного позову за правилами частини 9 статті 28 ЦПК України Дніпровському районному суду міста Києва - відсутні.
Згідно із частиною дев'ятої статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Отже, в результаті отриманої судом інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, відсутності зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача у м. Києві, суддя приходить до висновку, що дана справа не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, та в порядку ч.1 ст. 27, 31 ЦПК України підлягає передачі за підсудністю до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи - відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_5 , що належить до територіальної юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області (вул.Кургузова, 7, м.Вишгород, 07300).
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області (вул.Кургузова, 7, м.Вишгород, 07300).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя І.В.Коваленко