Справа № 755/11048/22
Провадження №: 3/755/6000/22
"09" листопада 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 09.10.2022 року о 02:40 у м. Києві по пр-т Броварському, керував автомобілем «Toyota RAV 4 Hybrid», н/з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на боді-камеру 472249. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він є військовослужбовцем, 09.10.2022 року о 02:30 у нього закінчилась зміна та він розвозив колег по домівках, його зупинили працівники патрульної поліції та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він відмовився, оскільки був дуже виснажений та хворий.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні суду показав, що 09.10.2022 року о 2:30 він їхав разом з ОСОБА_1 на автомобілі зі зміни та вони були зупиненими працівниками поліції, які запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній відмовився, оскільки був втомлений та тверезий. Крім того, зазначив, що працівниками поліції було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні суду показав, що 09.10.2022 року о 02:00 року він, як командир військової частини НОМЕР_2 , усним наказом о 02:00 ночі 09.10.2022 року відпустив ОСОБА_1 додому, який був тверезим. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За невиконання вимог цього пункту Правил передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 365622, в якому зазначено про факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а також про факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку. Протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП. Протокол ОСОБА_1 підписав.
У протоколі зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП;
- направленням від 09.10.2022 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції;
- відеозаписом з нагрудної відео камери патрульного поліцейського 472249, з якого вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. Цей відеозапис є допустимим та належним доказом, що підтверджує факт вчинення водієм порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- поясненнями особи у судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_1 визнав факт відмови від проходження огляду у на стан алкогольного сп'яніння. Вказане підтвердив у судовому засіданні і свідок ОСОБА_2 . Суд враховує покази ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 о 02:00 09.10.2022 року був тверезим, однак не бере їх до уваги, оскільки свідок на місці події не був, тому він не може підтвердити чи спростувати порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння «запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови», виявлені поліцейським 09.10.2022 у водія ОСОБА_1 , є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки вбачає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими вищевказаними доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Положення КУпАП, Інструкцій №1452/735 та №1376 та Порядку №1103 поліцейськими дотримано. Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативного адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. на користь держави.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя І.М.Омельян