08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/18791/21
адміністративне провадження № К/990/28594/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі № 640/18791/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» до Державної податкової служби України, Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення рішення від 08 червня 2021 року №12824/6/99-00-06-01-02-06 після закінчення строку прийняття та надсилання рішення за скаргою платника податків;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2021 року №000013340 за порушення підпункту «а» пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2020 року на 1 403 219,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі № 640/18791/21, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19 березня 2021 року №000013340. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі № 640/18791/21, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 01 липня 2022 року та від 03 жовтня 2022 року було повернуто.
20 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі № 640/18791/21.
У поданій втретє касаційній скарзі, як підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди не врахували висновки викладені у постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення раніше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Крім того, скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду пов'язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження.
Разом з тим, ним не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судами правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Формальне посилання на постанови Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Верховний Суд також зауважив, що скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.
Водночас звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі № 640/18791/21 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов