07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №420/17717/21
провадження № К/990/28131/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, старшого інспектора сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції №1 ГУНП Одеській області капітана поліції Стефанець Валерії Станіславівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, зобов'язання виключити відомості Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі,
24 вересня 2021 року ОСОБА_1 (надалі, також - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області (надалі, також - скаржник), Старшого інспектора сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції №1 ГУНП Одеській області капітана поліції Стефанець Валерії Станіславівни (надалі, також - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати: терміновий заборонний припис відносно кривдника ОСОБА_1 серії АА №142158, винесений 16 червня 2021 року старшим інспектором сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції №1 ГУНП Одеській області капітаном поліції Стефанець Валерією Станіславівною.
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виключити відомості щодо ОСОБА_1 як кривдника з Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 21 грудня 2021 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року позов задовольнив частково.
Визнано протиправним та скасував терміновий заборонний припис відносно кривдника ОСОБА_1 серії АА №142158, винесений 16 червня 2021 року старшим інспектором сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції №1 ГУНП Одеській області капітаном поліції Стефанець Валерією Станіславівною. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, представник відповідача оскаржив його в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, що повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте, аналіз доводів касаційної скарги свідчить про те, що скаржником не наведено обґрунтованих посилання на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Натомість, представник відповідача на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на судове рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтованих підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 420/17717/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, старшого інспектора сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції №1 ГУНП Одеській області капітана поліції Стефанець Валерії Станіславівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, зобов'язання виключити відомості Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова