07 листопада 2022 року
м. Київ
справа №640/20583/20
адміністративне провадження № К/990/29936/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (яке є відокремленим підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті) від 23 червня 2020 року №205099 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 23 червня 2020 року №205099 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
28 жовтня 2022 року Державна служба України з безпеки на транспорті надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати судові рішення та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.
Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року розгляд справи призначено та справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
Верховний Суд відхиляє аргументи заявника щодо суспільного інтересу та винятковості справи, так як, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку, в залежності від обставин, установлених у кожній конкретній справі, а заявник жодним чином не обґрунтував чим ця справа є особливою, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права. Лише загальні посилання на зарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, габарити яких перевищують нормативи до державного фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України, за відсутності вмотивованих підстав, не свідчить про винятковість цієї справи. Крім того, вирішуючи цей спір, суди виходили з того, що відповідачем порушено обов'язкову процедуру, що передує винесенню постанови, яка була предметом оскарження у цій справі.
Верховний Суд також не бере до уваги доводи відповідача про те, що ця справа становить суспільний інтерес справи, оскільки наявність «суспільного інтересу», як обставини, що може слугувати підставою для відкриття касаційного провадження, оцінюється за кількісними та якісними критеріями як-от: суспільна значущість, тобто вплив на права не окремої людини, а спільноти індивідуумів, які можуть стверджувати, що мають охоронюваний законом інтерес щодо предмета спору (кількісний критерій); інтенсивність втручання в сферу реалізації законного інтересу, тобто встановлення певних обтяжень для групи осіб майнового чи немайнового характеру, пов'язаних із предметом позову, та, переважно, але не винятково, триваючий характер дії таких обтяжень або обмежень у реалізації прав щодо певного суспільного блага (якісний критерій). Водночас аналіз мотивів касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не свідчить про наявність підстав для відкриття провадження у справі за підпунктом «в» частини п'ятої статті 328КАС України, так як заявником не наведено вмотивованих аргументів, що дозволили стверджувати, що формування Верховним Судом висновку щодо застосування певних норм у цій справі, буде мати вплив на права та інтереси спільноти з метою реалізації їхніх прав щодо певного суспільного блага.
Інші аргументи скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.Е. Мацедонська