02 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 911/248/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Головіної О.І.;
ТОВ "Київська правова група" - Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.07.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група"
до боржника Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"
про банкрутство, -
1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 відкрито провадження у справі № 911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"; визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 2 007 100,00 грн; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Теличка Антона Олександровича.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі №911/248/211, зокрема:
- визнано повністю вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" (далі - боржник) у розмірі 774 783,21 грн, з яких: 4 540, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 770 243,21 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів;
- визнано частково вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Базтехсервіс" до боржника у розмірі 1 018 297,66 грн, з яких: 4 540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 985000,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 28 757,66 грн, шоста черга задоволення вимог кредиторів, вимоги у розмірі 63,71 грн відхилено;
- визнано частково вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський автозавод" до боржника у розмірі 475 324,22 грн, з яких: 4 540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 465478,59 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5305,63 грн шоста черга задоволення вимог кредиторів, вимоги у розмірі 266 348, 62 грн відхилено;
- визнано частково вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк Україна" до боржника у розмірі 210 866 734,07 грн, з яких: 4 540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 41 161 730,63 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 26 395 545,44 грн шоста черга задоволення вимог кредиторів та 143 304 918,00 грн - підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, вимоги у розмірі 141 367 630,69 грн відхилено;
- визнано частково додаткові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до боржника " у розмірі 121246809,24 грн, з яких: 4 540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 121242269,24 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, вимоги у розмірі 24209,74 грн - відхилено;
- відхилено повністю вимоги Головного управління ДПС у Київській області до боржника.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022:
- Ухвалу Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі № 911/248/21 в частині визнаних додаткових кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод", включених до 4 черги задоволення вимог кредиторів, на суму 42 278 833,82 грн скасовано та , прийнято в цій частині нове рішення про відмову у визнанні додаткових кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" на суму 42 278 833,82 грн.
- Ухвалу Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі №911/248/21 в частині визнання додаткових кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" на суму 4540 грн із включенням їх до першої черги задоволення вимог кредиторів та на суму 85 629 628 грн із включенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів - залишено без змін.
- Пункт 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі № 911/248/21 викладено в новій редакції - "Визнати частково додаткові кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у розмірі 85634168 грн, з яких: 4540 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 85629628 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, відхилити додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у розмірі 35636850,98 грн".
- Ухвалу Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі № 911/248/21 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Базтехсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський автозавод" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" залишено без змін.
- Пункт 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі № 911/248/21 змінити, виклавши його в наступній редакції: -"Визнати частково вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у розмірі 210866734,07 грн, з яких: 4540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 42225648, 63 грн - четверга черга задоволення вимог кредиторів, 26395545,44 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів та 142241000,00 грн - підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, вимоги у розмірі 141367630,69 грн - відхилити".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
4. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд:
- ухвалу Господарського суду Київської області від 19.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Базтехсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський автозавод" та додаткових кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" скасувати та ухвалити нове рішення про відхилення вказаних кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод";
- ухвалу Господарського суду Київської області від 19.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 в частині визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" змінити шляхом визнання вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 26 395 545,44 грн як такі що забезпечені заставою боржника і віднести їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
5. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
5.1. Оскаржувані судові рішення суперечать висновкам про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду: від 08.04.2021 у справі № 904/4262/17, від 14.01.2021 у справі № 905/1055/19, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 04.03.2021 у справі № 918/1383/16.
Відзиви
6. Від ТОВ "Київська правова група" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому заявлено прохання касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7. Від арбітражного керуючого Теличка А.О. надійшов відзив на касаційну скаргу у якому заявлено прохання касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Інші заяви та клопотання
8. Від АТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшли додаткові письмові пояснення.
Позиція Верховного Суду
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.
10. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Щодо кредиторських вимог ТОВ "Логістичний центр "Еталон" суди встановили наступні обставини справи:
11.1. Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги ТОВ "Логістичний центр "Еталон" ґрунтуються на договорі № 2805-15 купівлі-продажу від 28.05.2015, акті приймання-передачі технічної документації від 28.05.2015, банківських виписках про перерахування грошових коштів, а також підтверджені рішенням господарського суду Київської області від 19.11.2020 у справі № 911/2885/20, яке набрало законної сили.
11.2. Визнаючи грошові вимоги ТОВ "Логістичний центр "Еталон" суд першої інстанції визнав їх обґрунтованими з огляду на їх підтвердження відповідними первинними документами, а також рішенням господарського суду Київської області від 19.11.2020 у справі № 911/2885/20, яке набрало законної сили 29.12.2020.
11.3. 28.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Еталон" (продавець - кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Бориспільський автозавод" (покупець - боржник) укладено договір № 2805-15 купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю комплект технічної документації: А079.042-51 перелік; А079.42-50 перелік; А079.25-21 перелік; А079.24-7 перелік; А079.23-47 перелік; А079.21.Шк-36 переліків; А079.21-8 переліків; А079.20-25 переліків; А079.19-9 переліків; А079.17-17-21 переліків; А079.14-69 переліків; А079.13-5 переліків; А079.10-3 переліки; А079.09-11 переліків; А079.08-21 перелік; А079.06-8 переліків; А079.05-12 переліків; А079.04-56 переліків; А079.03-18 переліків; А412-84 переліки; А411-63 переліки; А1485-7 переліків; А1483-50 переліків; А1482-81 перелік; А1482-59 переліків "O"; А1481-16 переліків "O"; А1481-29 переліків; А148-65 переліків; А3202-45 переліків; А3215-14 переліків; А212-54 переліки; А2215-54 переліки; А2215 Шк-21 перелік; ТУ та ТЗ на А2215, А2215Шк, А079,21; Шк.А412, А079 та його модифікації, А3215, відповідно до умов даного договору, а покупець зобов'язався прийняти документацію та оплатити її вартість у строк та на умовах даного договору.
11.4. До заяви про визнання кредиторських вимог, ТОВ "Логістичний центр "Еталон" додав не лише судове рішення, а й первинні документи, які підтверджують передачу товару на користь боржника (акт приймання-передачі технічної документації від 28.05.2015) на загальну суму 1553860,00 грн, часткову оплату купленого товару (виписки з банківського рахунку).
11.5. Строк оплати товару був сторонами продовжений на підставі додаткової угоди № 1 від 27.05.2016 та додаткової угоди №2 від 26.05.2019, що спростовує доводи про пропущення строку позовної давності для заявлення грошових вимог на підставі договору купівлі-продажу № 2805-15 від 28.05.2015.
11.6. Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним правочину, з посиланням на який ТОВ "Логістичний центр "Еталон" обґрунтовує свої грошові вимоги до боржника, а тому він є обов'язковим до виконання сторонами. Саме лише посилання Банку на наявність у вищезгаданому договорі ознак фраудаторного правочину не свідчить про їх недійсність до моменту доведення зворотного.
12. Щодо кредиторських вимог ТОВ "Базтехсервіс", суди попередніх інстанцій встановили наступні обставини справи:
12.1. Грошові вимоги ТОВ "Базтехсервіс" ґрунтуються на договорі купівлі-продажу № 0809/2020-1 від 08.09.2020, накладних, рахунках на оплату, банківських виписках, податкових накладних та акті звірки розрахунків.
12.2. Загальна сума заявлених вимог ТОВ "Базтехсервіс" становить 1018361,37 грн, з яких:
- 985000,00 грн - основний борг за договором купівлі-продажу № 0809/2020-1 від 08.09.2020;
- 28821,37 грн - пеня, нарахована на основний борг за договором купівлі-продажу № 0809/2020-1 від 08.09.2020;
- 4540,00 грн - судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредиторських вимог у даній справі.
12.3. 08.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Базтехсервіс" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Бориспільський автозавод" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0809/2020-1, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності (майно), які були у користуванні, а покупець зобов'язується прийняти майно і оплатити його на умовах і у порядку, визначених цим договором.
12.4. Додатком № 1 до договору сторони узгодили специфікацію на загальну суму 1959840,00 грн.
12.5. На виконання умов договору продавець передав покупцю, а покупець прийняв майно на загальну суму 1 959 840,00 грн, що підтверджується накладною № 1242 від 03.11.2020 на суму 1 346 400,00 грн та накладною № 1240 від 04.11.2020 на суму 613 440,00 грн.
12.6. Також, на оплату майна кредитором було виставлено боржнику рахунки № 740 від 03.11.2020 на суму 1346400,00 грн та № 738 від 04.11.2020 на суму 613440,00 грн, які були частково оплачені на суму 974840,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, у зв'язку з чим за утворилася заборгованість у розмірі 985000,00 грн.
12.7. Крім того, на підставі п. 5.1 договору кредитор нарахував та заявив до визнання вимоги щодо пені, яка за його розрахунком за період з 11.11.2020 по 07.02.2021 (89 днів) становить 28821,37 грн.
12.8. Оскільки заборгованість боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Базтехсервіс" підтверджена первинними документами, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог у розмірі 1 018 297,66 грн, з яких: 4 540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 985000,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 28 757,66 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів.
13. Щодо кредиторських вимог ТОВ "Чернігівський автозавод" суди попередніх інстанцій встановили наступні обставини справи:
13.1. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський автозавод" до боржника заявлені в розмірі 741672,84 грн та ґрунтуються на договорі оренди від 01.02.2017, договорі оренди № 520 частини складських приміщень від 01.11.2017, актах надання послуг, банківських виписках, актах звірки та рахунках.
13.2. Загальна сума вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський автозавод" становить 741672,84 грн, з яких:
- 726499,17 грн - основний борг за договором оренди від 01.02.2017;
- 5473,63 грн - пеня, нарахована на основний борг за договором оренди від 01.02.2017;
- 5160,04 грн - основний борг за договором оренди № 520 частини складських приміщень від 01.11.2017;
- 4540,00 грн - судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредиторських вимог у даній справі.
13.3. Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівський автозавод" (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Бориспільський автозавод" (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендарю у тимчасове платне користування (оренду) об'єкт оренди, а орендар - прийняти об'єкт оренди та сплачувати орендну плату, визначену договором.
13.4. Відповідно до п. 2.2 договору об'єкт оренди розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, 4.
13.5. Згідно з п. 4.2 договору розмір орендної плати за цим договором складає 35300,00 грн за один календарний місяць, в тому числі ПДВ.
13.6. Пунктом 4.3 договору передбачено, що орендна плата нараховується не пізніше 3 числа місяця наступного за поточним.
13.7. Відповідно до п. 4.4 договору орендар зобов'язаний отримувати від орендодавця рахунки на сплату орендної плати за три банківські дні до дня сплати орендної плати, встановленої умовами договору.
13.8. Згідно з п. 4.6 договору орендна плата сплачується орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Оплата здійснюється не пізніше 20 числа поточного місяця.
13.9. Пунктом 4.7 договору передбачено, що орендна плата починає нараховуватися та підлягає сплаті з дня передачі об'єкту оренди орендарю та підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди.
13.10. Відповідно до п. 11.3 договору за порушення строків (термінів) здійснення платежів, передбачених договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати неустойки, за кожний день прострочення.
13.11. Згідно з п. 17.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками орендодавця та орендаря і фактичної передачі об'єкту оренди і діє з 01.02.2017 по 31.12.2018 включно, але якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу сторону про намір припинити його дію, договір продовжується на наступний рік.
13.12. На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, про що сторони склали акти приймання-передачі від 01.02.2017 та від 01.10.2020.
13.13. Додатковими угодами № 1 від 01.05.2018, № 2 від 04.01.2019, № 3 від 01.06.2020 та № 4 від 01.10.2020 сторони вносили зміни до договору оренди від 01.02.2017, зокрема, щодо розміру орендної плати.
13.14. Так, п. 3 додаткової угоди № 4 від 01.10.2020 сторони погодили викласти п. 4.2 договору у такій редакції: загальний розмір щомісячної орендної плати за цим договором включає плату за користування об'єктом оренди, яка становить 106758,00 грн за один календарний місяць, в тому числі ПДВ 17793,00 грн, та суму відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди і вказується в актах приймання-передачі наданих послуг.
13.15. Додатковою угодою № 5 від 31.01.2021 до договору оренди від 01.02.2017 сторони дійшли згоди розірвати вказаний договір за взаємною згодою сторін з 31.01.2021.
13.16. Частково визнаючи грошові вимоги ТОВ "Чернігівський автозавод", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх документальне підтвердження на суму заборгованості з орендної плати за період листопад 2020 року - січень 2021 року у розмірі 726 499,17 грн (за листопад 2020 року - 211655,31 грн, грудень 2020 року - 253823,28 грн, січень 2021 року - 261020,58 грн).
13.17. Також, суди зазначили, що частина грошових вимог в сумі 261 020,58 грн - орендна плата за січень 2021 року має поточний характер, оскільки строк виконання зобов'язання з оплати наступив 20.02.2021, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство.
13.18. Матеріали справи не містять доказів визнання недійсними правочинів, з посиланням на які ТОВ "Чернігівський автозавод" обґрунтовує свої грошові вимоги до боржника.
14. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУПБ) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
15. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУПБ.
16. Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 КУПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
17. Приписами частини 1 статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 47 КУПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
18. Суд касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
19. Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
20. Такі висновки про застосування норм права зазначені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від 20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від 09.06.2022 у справі № 910/14927/20.
21. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
22. У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15 наведено висновок про застосування норм права, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
23. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
24. Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.
25. Такий висновок про застосування норм права викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.
26. Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
Щодо кредиторських вимог ТОВ "Логістичний центр "Еталон" колегія суддів зазначає наступне
27. При дослідженні зави з кредиторськими вимогами ТОВ "Логістичний центр "Еталон" до боржника, суди в оскаржуваних рішеннях встановили, що до заяви про визнання кредиторських вимог було додано не лише судове рішення, а й первинні документи, які підтверджують передачу товару на користь боржника (акт приймання-передачі технічної документації від 28.05.2015) на загальну суму 1553860,00 грн, часткову оплату купленого товару (виписки з банківського рахунку).
28. Також суди розглядаючи вказані вимоги встановили, що матеріали справи не містять доказів визнання недійсним правочину, з посиланням на який ТОВ "Логістичний центр "Еталон" обґрунтовує свої грошові вимоги до боржника.
29. Наведені обставини свідчать про те, що при розгляді кредиторських вимог ТОВ "Логістичний центр "Еталон" суди попередніх інстанцій перевірили подані заявником докази та надали оцінку підставам для виникнення у боржника грошового зобов'язання.
30. Вказане підтверджує обґрунтованість висновку, який викладений в рішеннях суду першої та апеляційної інстанції про те, що слід визнати кредиторські вимоги ТОВ "Логістичний центр "Еталон" до боржника на суму 774 783,21 грн, з яких: 4 540, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 770 243,21 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.
31. Посилання Скаржника у касаційній скарзі на ту обставину, що укладення договору купівлі-продажу боржником із заінтересованою особою щодо боржника, який направлений на створення штучної кредиторської заборгованості задля отримання контролю за процедурою банкрутства ПрАТ "Бориспільський автозавод", тобто такий що має ознаки фраудоторного правочину, може слугувати підставою для реалізації Скаржником механізму передбаченого приписами ст. 42 КУПБ щодо визнання недійсними правочинів боржника.
Щодо кредиторських вимог ТОВ "Базтехсервіс" колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає наступне
32. При дослідженні заяви ТОВ "Базтехсервіс" з кредиторськими вимогами до боржника суди попередніх інстанцій встановили, що вказані кредиторські вимоги підтверджені первинними документами.
33. Також суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали справи не містять доказів визнання недійсним правочину, з посиланням на який ТОВ "Базтехсервіс" обґрунтовує свої грошові вимоги до боржника.
34. Наведені обставини не спростовані у касаційній скарзі.
35. З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій встановили обставини виникнення та підтвердження кредиторських вимог ТОВ "Базтехсервіс" до ПрАТ "Бориспільський автозавод", а також встановили обставини відсутності доказів визнання недійсним правочину, який став підставою для виникнення зобов'язання боржника щодо оплати отриманого ним майна від кредитора, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 1 018 297,66 грн, з яких: 4 540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 985 000,00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 28 757,66 грн, шоста черга задоволення вимог кредиторів.
36. Посилання Скаржника у касаційній скарзі на ту обставину, що укладення договору купівлі-продажу боржником із заінтересованою особою щодо боржника, який направлений на створення штучної кредиторської заборгованості задля отримання контролю за процедурою банкрутства ПрАТ "Бориспільський автозавод", тобто такий що має ознаки фраудоторного правочину, може слугувати підставою для реалізації Скаржником механізму передбаченого приписами ст. 42 КУПБ щодо визнання недійсними правочинів боржника.
Щодо кредиторських вимог ТОВ "Чернігівський автозавод" колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає наступне
37. При дослідженні заяви ТОВ "Чернігівський автозавод" з кредиторськими вимогами суди попередніх інстанцій встановили, що боржник отримував від вказаного Товариства послуги з оренди та експлуатації нерухомості за які розрахувався частково.
38. Також суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали справи не містять доказів визнання недійсними правочинів, з посиланням на які ТОВ "Чернігівський автозавод" обґрунтовує свої грошові вимоги до боржника.
39. Наведені обставини справи у своїй сукупності свідчать про те, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли до висновку про визнання частково вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський автозавод" до боржника у сумі 475 324,22 грн, з яких: 4 540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 465478,59 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 5305,63 грн шоста черга задоволення вимог кредиторів.
40. Посилання Скаржника у касаційній скарзі на ту обставину, що укладення договорів оренди боржником із заінтересованою особою щодо боржника, які направлені на створення штучної кредиторської заборгованості задля отримання контролю за процедурою банкрутства ПрАТ "Бориспільський автозавод", тобто такий що має ознаки фраудоторного правочину, може слугувати підставою для реалізації Скаржником механізму передбаченого приписами ст. 42 КУПБ щодо визнання недійсними правочинів боржника.
Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає наступне
41. Суди попередніх інстанцій, зокрема суд апеляційної інстанції, встановив наступні фактичні обставини справи:
41.1. Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги:
в сумі 115 495 754,10 грн обґрунтовані зобов'язаннями боржника за простими векселями в кількості 25 шт.;
в сумі 5 770 724,88 грн - нараховані 6 % на підставі ст. 48 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі;
в сумі 4 540,00 грн - судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредиторських вимог у даній справі.
Прості векселі № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА №0840848, АА № 0844633, АА № 0844638, АА № 0844639, АА № 0844640, АА № 0844641, АА № 0844642, АА № 0844643, АА № 0844644, АА № 0844645, АА № 0844646, АА № 0844647, АА № 0844048, АА № 0844046, АА № 0840822, АА № 0844039, АА № 0844038, АА № 0843329 ТОВ "Київська правова група" набула на підставі наступних договорів купівлі-продажу цінних паперів:
Договір купівлі-продажу цінних паперів № Б344-08 від 07.11.2008 з гр. ОСОБА_1 ;
Договір купівлі-продажу цінних паперів № 129/4-10Б від 15.07.2010 з гр. ОСОБА_1 ;
Договір купівлі-продажу цінних паперів № 83-12/12БВ від 26.12.2012 з ТОВ "Маритен";
Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/3-3/14 від 03.04.2014 з ТОВ "Сіммбуд";
Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/2-3/14 від 03.04.2014 з ТОВ "Континентмаш".
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселем № 3229042978 - до 29.06.2018, про що вчинено відповідний напис на векселі.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселем № 3229042969 - до 24.03.2018, про що вчинено відповідний напис на векселі.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселем АА № 0440370 - до 15.12.2018, про що вчинено відповідний напис на векселі.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселем АА № 0440380 - до 31.07.2018, про що вчинено відповідний напис на векселі.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселем АА № 0840842 - до 28.12.2020, про що вчинено відповідний напис на векселі.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселем АА № 0840845 - до 10.07.2020, про що вчинено відповідний напис на векселі.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселями АА № 0840847, АА №0840848 - до 12.08.2020, про що вчинено відповідний напис на векселях.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселем АА № 0844633 - до 13.09.2020, про що вчинено відповідний напис на векселі.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселями АА № 0844638, АА № 0844639, АА № 0844640 - до 26.09.2020, про що вчинено відповідний напис на векселях.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселями АА № 0844641, АА № 0844642, АА № 0844643, АА № 0844644 - до 27.09.2020, про що вчинено відповідний напис на векселях.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселями АА № 0844645, АА № 0844646, АА № 0844647 - до 28.09.2020, про що вчинено відповідний напис на векселях.
Договором про зміну строків зобов'язання від 01.03.2016, укладеного між ТОВ "Київська правова група" та ПрАТ "Бориспільський автозавод", сторони змінили строк платежу за векселями АА № 0844048, АА № 0844046, АА № 0844039, АА № 0844038, АА № 0843329 - до 03.03.2020, про що вчинено відповідний напис на векселях.
В подальшому відповідні векселі були пред'явлені до платежу, про що сторонами складені долучені до матеріалів справи акти пред'явлення векселя до виконання, проте, боржник зобов'язання з оплати не виконав.
Оригінали векселів, якими обґрунтовані кредиторські вимоги ТОВ "Київська правова група" були оглянуті та залучені до матеріалів справи судом першої інстанції, судом апеляційної інстанції оригінали цих векселів були оглянуті, досліджені та повернуті заявнику, після зміни складу колегії суддів оригінали цих векселів витребувані судом, повторно оглянуті, досліджені колегією суддів в судовому засіданні 10.08.2022 та долучені до матеріалів справи, відповідні процесуальні дії відображені у протоколі судового засідання від 10.08.2022.
41.2. За наслідками дослідження доказів у справі у постанові суду апеляційної інстанції вказано, що векселі на суму 80461520,00 грн (№ 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА №0840848, АА № 0840822) містять всі необхідні реквізити, що передбачені чинним законодавством для простого векселя. При цьому, для векселів № 0840845 від 11.07.2012, № 0840847 від 13.08.2012, № 0840848 від 13.08.2012 не вимагається підпису головного бухгалтера, оскільки така посада була вакантна станом на час їх видачі, що підтверджено матеріалами справи.
41.3. З матеріалів справи вбачається, що за наказом ПрАТ "Бориспільській автозавод" № 25 вк від 19.03.2012 переведено ОСОБА_2 з посади заступника головного бухгалтера на посаду головного бухгалтера (том № 19 а.с. 118), за наказом № 80вк від 09.07.2012 звільнено ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера з 09.07.2012 (том № 19 а.с. 119), за наказом № 97 вк від 20.08.2012 прийнято ОСОБА_3 на посаду головного бухгалтера з 20.08.2012 з випробувальним терміном 1 міс. (том № 19 а.с. 120).
41.4. Отже, у період видачі векселів векселі № 0840845 від 11.07.2012, № 0840847 від 13.08.2012, № 0840848 від 13.08.2012 посада головного бухгалтера не була заповнена, а відтак, ці векселі не вимагали відповідного підпису.
41.5. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вакантної посади головного бухгалтера в період видачі відповідних векселів, які підписані лише головою правління ПрАТ "Бориспільській автозавод" у період часу після 20.08.2012.
41.6. Векселі на загальну суму 35034234,10 грн (АА № 0844633, АА № 0844638, АА № 0844639, АА № 0844640, АА № 0844641, АА № 0844642, АА № 0844643, АА № 0844644, АА № 0844645, АА № 0844646, АА № 0844647, АА № 0844048, АА № 0844046, АА № 0844039, АА № 0844038, АА № 0843329) не містять підпису головного бухгалтера.
41.7. У матеріалах справи містяться: рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Бориспільський автозавод", оформлене протоколом від 15.04.2011, де по питанню 25 порядку денного зборами було попередньо схвалено правочини, що можуть вчинятися товариством на загальну суму 348294000,00 грн, надано повноваження щодо підписання правочинів голові правління товариства за умови їх погодження з наглядовою радою; рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Бориспільський автозавод", оформлено протоколом від 27.04.2012, де по питанню 14 порядку денного зборами було попередньо схвалено правочини, що можуть вчинятись товариством на загальну суму 500 000 000,00 грн, надано повноваження щодо підписання правочинів голові правління товариства за умови їх погодження з наглядовою радою; рішення наглядової ради товариства від 01.02.2012, 20.02.2012, 15.03.2012, 25.05.2012, 08.06.2012, якими надано згоду на укладання договорів між ПрАТ "Бориспільський автозавод" та ПП "Наша марка" на загальну суму 72 463 891,14 грн і уповноважено голову правління на їх підписання.
41.8. Боржник додав до матеріалів справи накладні на підтвердження придбання векселів у ПАТ "Банк Перший", платіжне доручення № 110 від 11.09.2012 про сплату державного мита за вексельні бланки.
42. Приписами ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
43. Відповідно до Закону України від 06.07.1999 № 826-ХІV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції.
44. Згідно з ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).
45. Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить:
(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;
(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;
(3) зазначення строку платежу;
(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;
(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;
(6) зазначення дати і місця складання простого векселя;
(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
46. Статтею 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі установлено, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.
46.1. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.
46.2. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.
46.3. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.
47. За вимогами статті 5 Закону України Закону України "Про обіг векселів в Україні" вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.
48. З огляду на зазначені положення чинного законодавства, простий вексель має бути підписаний власноручно керівником та головним бухгалтером.
49. Суд апеляційної інстанції дослідивши оригінали векселів встановив, що частина векселів (№ 0840845 від 11.07.2012, № 0840847 від 13.08.2012, № 0840848 від 13.08.2012) не мають підпису бухгалтера, але оскільки посада головного бухгалтера боржника не була заповнена, по наведених векселях були визнані судом апеляційної інстанції кредиторські вимоги.
50. Також суд апеляційної інстанції встановив, що векселі на загальну суму 35 034 234,10 грн (АА № 0844633, АА № 0844638, АА № 0844639, АА № 0844640, АА № 0844641, АА № 0844642, АА № 0844643, АА № 0844644, АА № 0844645, АА № 0844646, АА № 0844647, АА № 0844048, АА № 0844046, АА № 0844039, АА № 0844038, АА № 0843329) не містять підпису головного бухгалтера, тобто мають дефект форми, з чого в оскаржуваній постанові зроблено висновок про відхилення кредиторських вимог за вказаними цінними паперами.
51. Також суд апеляційної інстанції відхилив заявлені до визнання грошові вимоги, що виникли на підставі цих векселів на суму 35 034 234,10 грн, та щодо нарахування 6% річних за вказаними векселями.
52. З урахуванням обставин дослідження судом апеляційної інстанції оригіналів векселів, що у своєму наслідку стало підставою для встановлення дефекту форми у частини вказаних цінних паперів, а також зважаючи на обставини того, що: у матеріалах справи містяться рішення загальних зборів акціонерів щодо уповноваження підписання правочинів головою правління товариства з попереднім схваленням таких правочинів; у матеріалах справи наявні накладні на підтвердження придбання векселів, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що слід частково визнати додаткові кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у сумі 85634168 грн, з яких: 4540 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 85629628 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів і відхилити додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у сумі 35 636 850,98 грн.
53. Посилання Скаржника на ту обставину, що існує фіктивність Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б344-08 від 07.11.2008, Договору купівлі-продажу цінних паперів № 129/4-10Б від 15.07.2010, Договору купівлі-продажу цінних паперів № 83-12/12БВ від 26.12.2012, Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/3-3/14 від 03.04.2014, Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/2-3/14 від 03.04.2014, оскільки вони приховують справжні наміри учасників, не мають очевидної економічної мети є нічим іншим, як позиція кредитора щодо укладення боржником фраудаторного правочину.
54. У касаційній скарзі не наводяться доводи щодо наявності судових рішень щодо визнання Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б344-08 від 07.11.2008, Договору купівлі-продажу цінних паперів № 129/4-10Б від 15.07.2010, Договору купівлі-продажу цінних паперів № 83-12/12БВ від 26.12.2012, Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/3-3/14 від 03.04.2014, Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/2-3/14 від 03.04.2014 фраудаторними правочинами, що є свідченням необґрунтованості наведеної позиції Скаржника.
Щодо кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк", колегія суддів зазначає наступне
55. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
55.1. У заяві Банк просив визнати грошові вимоги у розмірі 352 234 364,76 грн, в тому числі пеня в сумі 28800050,57 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості. Окремо просив внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом забезпечення вимог Банку відповідно до Іпотечного договору № 151107Z67 від 22.06.2007.
55.2. Частково задовольняючи заяву Банку, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість грошових вимог в сумі 210866734,07 грн, з яких: 4540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 41161730,63 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 26395545,44 грн шоста черга задоволення вимог кредиторів та 143304918,00 грн підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, вимоги у розмірі 141367630,69 грн відхилено.
55.3. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", яке у подальшому було перейменоване в Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (банк - кредитор), та Закритим акціонерним товариством "Бориспільський автозавод" (позичальник - боржник), яке у подальшому було перейменоване у Приватне акціонерне товариство "Бориспільський автозавод", було укладено генеральну угоду № 151107N1.
55.4. Генеральна угода № 151107N1 регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства позичальника, зазначені у бізнес-плані позичальника (п. 1.2 генеральної угоди).
55.5. Відповідно до п. 1.3 генеральної угоди метою цієї генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів.
55.6. Згідно з п. 1.5 генеральної угоди кожний кредитний договір укладається у вигляді окремого додатку та є невід'ємною частиною генеральної угоди. Обумовлено, що текст кредитного договору може бути скоригований відповідно до конкретних потреб позичальника у фінансуванні.
55.7. Пунктом 1.6 генеральної угоди передбачено, що у відповідному кредитному договорі сторони визначають валюту, суму кредиту, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування ними, рахунки для обслуговування кредиту та інші умови.
55.8. 22.06.2007 між кредитором та боржником як додаток І.1. до генеральної угоди було укладено кредитний договір № 151107К26, згідно з умовами якого банк відкриває позичальникові невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.
55.9. У період з 19.09.2007 по 26.05.2014 між кредитором та боржником було підписано додаткові угоди № 151107К26-1 - № 151107К26-49 до кредитного договору № 151107К26 від 22.06.2007.
55.10. Згідно з умовами п. 3.2.1 договору № 151107К26 ліміт кредитної лінії - 89 242 251, 49 грн. Ліміт кредитної лінії не може перевищувати ліміту генеральної угоди.
55.11. Відповідно до п. 3.2.2 договору № 151107К26 кінцевий строк погашення кредиту - 31.12.2014.
55.12. Підпунктом 3.2.5 договору № 151107К26 передбачено як встановлюється процента ставка за кредитом та з урахуванням змін визначено, що процентна ставка за кредитом є фіксованою та встановлюється таким чином: на період з 01.12.2011 по 31.08.2012 - 15% річних; на період з 01.09.2012 по 30.01.2014 - 18% річних; починаючи з 31.01.2014 - 19,3% річних.
55.13. Згідно з п. 3.2.6 договору № 151107К26 розмір плати за управління кредитом - 0,02% від ліміту заборгованості згідно з графіком надання та погашення кредиту, зі сплатою щомісячно.
55.14. Відповідно до п. 3.2.9 договору № 151107К26 розмір пені за прострочення позивальником платежів за цим договором - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
55.15. Згідно з п. 3.4.1 договору № 151107К26 позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 цього договору в строк, зазначений у п. 3.2. цього договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені графіком зниження ліміту заборгованості, є обов'язковими.
55.16. У п. 3.5 договору № 151107К26 сторони погодили порядок нарахування процентів.
55.17. Так, п. 3.5.1 договору № 151107К26 передбачено, що позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 07 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа), (з квітня 2009 по січень 2010 - 1 по 30 число) на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
55.18. За змістом п. 4.1.1 договору № 151107К26 позичальник зобов'язаний сплатити банку комісію за управління в розмірі, встановленому п. 3.2 договору. Комісія за управління нараховується з дати укладання договору до дати повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором. Комісія за управління за останній період нарахування комісії за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
55.19. Відповідно до п. 6.2 договору № 151107К26 якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк має право повідомити позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. Позичальник зобов'язаний сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом, процентами та іншими платежами, нарахованими згідно з цим договором, на користь банку з рахунків позичальника, зазначених у пункті 2.1.12., у гривнях або в іноземних валютах з метою погашення заборгованості позичальника, та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
55.20. Пунктом 8.1 договору № 151107К26 визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку, проте кредит надається в межах наданого забезпечення. Цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
55.21. Одночасно із укладенням договору № 151107К26 між сторонами було підписано додаток № 1 до договору "Графік зниження ліміту заборгованості". Остаточний Графік надання та погашення кредиту викладено у додатковій угоді № 151107К26-48 від 26.05.2014.
55.22. Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на виконання умов договору № 151107К26 у період його дії кредитором було надано боржнику кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 89 242 251, 49 грн.
55.23. Також, 22.06.2007 між кредитором та боржником як додаток І.2 до генеральної угоди було укладено кредитний договір № 151107К29, за умовами якого банк відкриває позичальникові невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.
55.24. У період з 19.09.2007 по 26.05.2014 між сторонами було підписано додаткові угоди № 151107К29-1 - № 151107К29-47 до кредитного договору № 151107К29 від 22.06.2007.
55.25. Згідно з умовами п. 3.2.1 договору № 151107К29 ліміт кредитної лінії - 29 135 009, 00 грн. Ліміт кредитної лінії не може перевищувати ліміту генеральної угоди.
55.26. Відповідно до п. 3.2.2 договору № 151107К29 кінцевий строк погашення кредиту - 31.12.2014.
55.27. Підпунктом 3.2.5 договору № 151107К29 передбачено як встановлюється процента ставка за кредитом та з урахуванням змін визначено, що процентна ставка за кредитом є фіксованою та встановлюється таким чином: на період з 01.12.2011 по 31.08.2012 - 15% річних; на період з 01.09.2012 по 30.01.2014 - 18% річних; починаючи з 31.01.2014 - 19,3% річних.
55.28. Згідно з п. 3.2.6 договору № 151107К29 розмір плати за управління кредитом - 0,02% від ліміту заборгованості згідно з графіком надання та погашення кредиту, зі сплатою щомісячно. Розмір плати за зобов'язання: 0,5% річних від невикористаної частини кредиту згідно з графіком надання та погашення кредиту, зі сплатою щомісячно.
55.29. Відповідно до п. 3.2.9 договору № 151107К29 розмір пені за прострочення позивальником платежів за цим договором - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
55.30. Додатковою угодою № 151107К29-34 від 17.12.2011 внесено зміни до п. 3.2.6 договору та визначено, що розмір плати за управління кредитом становить 0,024% та розраховується пропорційно кількості днів дії ліміту заборгованості, які діяли у відповідному періоді з урахуванням графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості.
55.31. Згідно з п. 3.4.1 договору № 151107К29 позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 цього договору в строк, зазначений у п. 3.2. цього договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені графіком зниження ліміту заборгованості, є обов'язковими.
55.32. У п. 3.5 договору № 151107К29 сторони погодили порядок нарахування процентів.
55.33. Так, п. 3.5.1 договору № 151107К29 передбачено, що позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 07 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа), (з квітня 2009 по січень 2010 - 1 по 30 число) на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
55.34. За змістом п. 4.1.1 договору № 151107К29 позичальник зобов'язаний сплатити банку комісію за управління в розмірі, встановленому п. 3.2 договору. Комісія за управління нараховується з дати укладання договору до дати повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором. Комісія за управління за останній період нарахування комісії за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
55.35. Відповідно до п. 6.2 договору № 151107К29 якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк має право повідомити позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню. Позичальник зобов'язаний сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом, процентами та іншими платежами, нарахованими згідно з цим договором, на користь банку з рахунків позичальника, зазначених у пункті 2.1.12., у гривнях або в іноземних валютах з метою погашення заборгованості позичальника, та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
55.36. Пунктом 8.1 договору № 151107К29 визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку, проте кредит надається в межах наданого забезпечення. Цей договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
55.37. Одночасно із укладенням договору № 151107К29 між сторонами було підписано додаток № 1 до договору "Графік надання та погашення кредиту". Остаточний "Графік збільшення та зменшення ліміту заборгованості" викладено у додатковій угоді № 151107К29-46 від 26.05.2014.
55.38. На виконання умов договору № 151107К29 у період його дії кредитором було надано боржнику кредит та перераховано грошові кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 29 135 009, 00 грн.
55.39. Проте, боржником за період дії договору № 151107К26 та договору № 151107К29 було лише частково виконано свої обов'язки по поверненню кредитів, сплаті відсотків за користування кредитами та комісії за користування кредитами.
55.40. У матеріалах справи міститься вимога кредитора до боржника № 195-04/5600 від 18.08.2015 про дострокове погашення заборгованості позичальником перед банком в повному обсязі, у якій кредитор вимагав протягом 10-ти банківських днів після одержання вимоги погасити заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 151 594 561, 62 грн.
55.41. Рішенням господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/3902/15 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором № 151107К26 від 22.06.2007: 78742251,49 грн - основної заборгованості по кредиту, 20657766,05 грн - основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2032295,44 грн - основної заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 19569287,89 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3457022,06 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 449790,78 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 27584303,52 грн - інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту, 5287720,84 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 680688,29 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 1572134,82 грн - 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 381063,64 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 43292,45 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, і за кредитним договором № 151107К29 від 22.06.2007: 17635000,00 грн - основної заборгованості по кредиту, 4540344,90 грн - основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 426929,05 грн - основної заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 4230530,68 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 769045,07 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 93154,30 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 6318983,13 грн - інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту, 470288,55 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 144889,41 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 366731,68 грн - 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 78881,30 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 9256,50 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, а також судові витрати: 73080,00 грн - судового збору.
55.42. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 рішення господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/3902/15 змінено; резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/3902/15 викладено у наступній редакції: "позовні вимоги задовольнити частково; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитним договором № 151107К26 від 22.06.2007, а саме: 78742251, 49 грн - основної заборгованості по кредиту, 19569287,89 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1572134,82 грн - 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 27584303,52 грн - інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту, 10526263,04 грн - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 1873938,03 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 298705,78 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 4451504,64 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1300369,83 грн - заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 253434,07 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 32885,07 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 562394,99 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, та заборгованість за кредитним договором № 151107К29 від 22.06.2007, а саме: 17635000,00 грн - основної заборгованості по кредиту, 4230530,68 грн - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 366731,68 грн - 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 6318983,13 грн - інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту, 2271308,24 грн - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 414667,96 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 64889,63 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 470288,55 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 279816,77 грн - заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 53686,81 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 7164,68 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, 126219,77 грн - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом, а також 66900,40 грн - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви".
55.43. Зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 911/3902/15 вбачається, що нею була стягнута заборгованість, визначена банком станом на 28.08.2015.
55.44. Відповідно до матеріалів справи вказана постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 911/3902/15 на даний час набрала законної сили та не виконана боржником.
56. Суд апеляційної інстанції з урахуванням того, що вимоги кредитора були забезпечені договором іпотеки дослідив висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон", відповідно до якого ринкова вартість заставного майна за іпотечним договором № 151107Z67 становить 142 241 000,00 грн станом на 19.03.2021 і дійшов висновку про те, що слід грошові вимоги Банку в сумі 4540,00 грн слід віднести до першої черги задоволення вимог кредиторів, 42 225 648, 63 грн - до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 26 395 545,44 грн - до шостої черги задоволення вимог кредиторів та 142 241 000,00 грн - підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
57. Скаржник у касаційній скарзі просить суд змінити рішення суду апеляційної істанції шляхом визнання вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 26 395 545,44 грн як такі що забезпечені заставою боржника і віднести їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
58. Відповідно до приписів абз. 8-10 ч. 2 ст. 47 КУПБ неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
59. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 45 КУПБ, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
60. З урахуванням тих обставин, що ринкова вартість заставного майна за іпотечним договором № 151107Z67 становить 142 241 000,00 грн станом на 19.03.2021, довід касаційної скарги Скаржника про необхідність додаткового визнання забезпеченими вимогами 26 395 545,44 грн, які за своєю суттю є неусткойкою прямо суперечить приписам абз. 3 ч. 2 ст. 45 , абз. абз. 8-10 ч. 2 ст. 47 КУПБ.
61.На підставі наведеного колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про правильне застосування судом апеляційної інстанції приписів абз. 3 ч. 2 ст. 45 , абз. абз. 8-10 ч. 2 ст. 47 КУПБ при віднесенні 26 395 545,44 грн до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
62. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
61. Беручи до уваги, що у постанові суду апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права при розгляді кредиторських вимог ТОВ "Логістичний центр "Еталон", ТОВ "Базтехсервіс", ТОВ "Чернігівський автозавод", ТОВ "Київська правова група" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України", колегія суддів суду касаційної інстанції на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Скаржника без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 по справі № 911/248/21 - без змін.
62. Оскільки за наслідками касаційного розгляду касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 по справі № 911/248/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
Н.Г. Ткаченко