Справа № 755/1150/22
Провадження № 2/755/1907/22
"09" листопада 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Стародарницький» заборгованість за несплачені внески в сумі 1 751,38 грн.; 3% річних у розмірі 19,77 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 52,43 грн.; судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн., судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2600 грн. та гонорар у сумі 7,22 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . У зв'язку з набранням чинності з 01.07.2015 року Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» були внесені зміни до статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та відповідно до зазначених змін, вимогами законодавства виключено обов'язок укладення договору власників житлових і нежитлових приміщень з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку щодо утримання неподільного та загального майна багатоквартирного будинку та комунальних послуг. У ОСББ відсутній обов'язок укладати Договори із співвласниками будинку. Співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький», дата державної реєстрації якого 17.12.2015 року. Функції з управління та обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ОСББ «Стародарницький» розпочало з 31.10.2016 року. Рішенням загальних зборів ОСББ «Стародарницький» від 25.11.2019 р. затверджено розмір внеску на купівлю та встановлення вузла обліку ХВП. Рішенням загальних зборів ОСББ «Стародарницький» від 10.01.2021 р. затверджено розмір внеску на встановлення огорожі прибудинкової території. Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , площа квартири АДРЕСА_3 - 52,8 кв. м. Однак, у зв'язку із порушенням виконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість, станом на 24.12.2021, перед позивачем внаслідок несплати внеску на купівлю та встановлення будинкових приладів обліку ХВП та внеску на встановлення огорожі перед ОСББ «Стародарницький» за період з лютого 2020 року по листопад 2021 року у розмірі 1 751,38 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних.
16.02.2022 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні строки подачі заяв по суті справи.
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем не було отримано, а конверт разом з даними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі направлено за допомогою електронної пошти, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідач не скористався правом подання відзиву.
Таким чином, суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовідносини між сторонами зі споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 вказаного Закону України, якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно положень ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Майно об'єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об'єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.
За нормою ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об'єднання.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
За нормою ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Положеннями ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно положень ст. ст. 14, 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Співвласник серед іншого зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.
Судом встановлено, що 17 грудня 2015 року проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький».
Відповідно до протоколу загальних зборів № 4=3, від 31 жовтня 2016 року, функції з управління та обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , ОСББ «Стародарницький» розпочало з 31 жовтня 2016 року.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» діє на підставі Статуту, який затверджено Загальними зборами ОСББ «Стародарницький» (протокол №7 від 20 січня 2018 року).
Згідно Статуту ОСББ «Стародарницький» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 .
Згідно пункту 2.1. Статуту ОСББ «Стародарницький», метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна Об'єднання, своєчасного надходження коштів від співвласників багатоквартирного будинку для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, цим Статутом та правочинами, що укладені Об'єднанням. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Пунктом 2.2. Статуту визначено, що завданням Об'єднання є забезпечення: належного утримання будинку та прибудинкової території; реалізація прав власників приміщень та квартир будинку на володіння, користування та розпорядження спільним майном; сприяння співвласникам Об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; виконання власниками приміщень та квартир будинку своїх зобов'язань та обов'язків, пов'язаних з діяльністю Об'єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.
Згідно пункту 5.18.14 Статуту вбачається, що об'єднання доручає правлінню в межах повноважень визначених Статутом: вимагати від співвласників (власників )приміщень своєчасної та повному обсязі сплати всіх установлених законом, Статутом та рішеннями Правління платежів, зборів, внесків, штрафів та пені, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (щодо багаквартирного будинку) № 293619788 від 04.01.2022 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .
За нормою ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник багатоквартирного будинку несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання (частина друга статті 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Рішенням загальних зборів ОСББ «Стародарницький» від 25.11.2019 затверджено розмір внеску на купівлю та встановлення вузла обліку ХВП.
Рішенням загальних зборів ОСББ «Стародарницький» від 10.01.2021 затверджено розмір внеску на встановлення огорожі прибудинкової території.
Таким чином, відповідач за період з лютого 2020 року по листопад 2021 року заборгував підприємству позивача по сплаті внеску на купівлю та встановлення будинкових приладів обліку ХВП та внеску на встановлення огорожі перед ОСББ «Стародарницький» у розмірі 1751,38 грн, заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_1 та підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання основного зобов'язань по сплаті внесків та платежів за період з лютого 2020 року по листопад 2021 року, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь інфляційну складову боргу у розмірі - 52,43 грн., а також 3% річних у розмірі - 19,77 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про задоволення позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Щодо стягнення судових витрат з відповідача на правничу допомогу на користь позивача, суд зазначає наступне
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 143 ЦПК України).
Факт надання адвокатом послуг позивачу підтверджується договором про надання правової допомоги №80 від 20 грудня 2021р., актом надання послуг № 146 від 20 січня 2022 р. за Договором про надання правової допомоги №80 від 20.12.2021 р.; рахунком-фактурою № РФ-000146 від 20 грудня 2021 р.; платіжним дорученням №422 від 30 грудня 2021 р..
Витрати на правову допомогу адвоката згідно з рахунком-фактурою № РФ-000146 від 20 грудня 2021 р. за Договором про надання правової допомоги №80 від 20.12.2021 р. складають 2600,00 гривень, що підлягає задоволенню судом.
Додатково, п.п.5.2., 5.5. п.5 Договору про надання правової допомоги № 80 від 20 грудня 2021р. передбачено, що гонорар успіху - додаткова винагорода - форма винагороди адвоката за позитивне вирішення справи та досягнення мети, визначеної довірителем. Сторони за взаємною згодою вирішили встановити гонорар успіху адвоката за позитивне вирішення даної справи згідно Договору в розмірі 10% від суми задоволених Дніпровським районним судом м. Києва позовних вимог. Гонорар успіху - додаткова винагорода підлягає сплаті Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10 календарних днів з моменту винесення судом рішення про задоволення (часткове задоволення) позовних вимог та набрання цим рішенням законної сили, що підлягає задоволенню, з огляду на задоволення позовних вимог позивача.
Стороною відповідача будь-яких заперечень щодо позовних вимог, зокрема у частині стягнення витрат на правничу допомогу та гонорар адвоката подано не було, з урахуванням наведеного, з огляду на долучений стороною обсяг доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, беручи до уваги розмір заборгованості, суд доходить висновку про обґрунтованість таких вимог позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн. та гонорар адвоката.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 481,00 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 612, 625, 638, 642, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» (код ЄДРПОУ: 40182399, м. Київ вул. Х.Шосе, 17-А) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» заборгованість за несплачені внески у розмірі 1 751,38 грн.; 3% річних у розмірі 19,77 грн.; інфляційні втрати у розмірі 52,43 грн.; витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн., а всього: 4 304 (чотири тисячі триста чотири) гривні 58 (п'ятдесят вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» витрати на правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн. та гонорар адвоката у сумі 7,22 грн., а всього: 2 607 (дві тисячі шістсот сім) гривень 22 (двадцять дві) копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: