Справа № 752/11950/22
Провадження № 1-кс/752/4000/22
Іменем України
12 вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Прилуки, Чернігівської області, громадянина України, українця, не працюючого, неодруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (зі слів),
запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022100010002161 від 10.09.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло означене клопотання, з урахуванням обставин кримінального провадження №12022100010002161 від 10.09.2022, мотивів, викладених у клопотанні, та долучених до останнього доказів, слідчий за погодженням у прокурором просив слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування винесеного на розгляд слідчому судді клопотання орган досудового розслідування зазначає, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100010002161, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна в умовах воєнного стану двох пляшок горілки «Хортиця Platinum» ємністю 1 літр, вартість яких згідно довідки про вартість становить 319, 84 грн. без ПДВ, які належать ТОВ «АШАН Україна Гіпермаркет», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова. 13-Б.
11.09.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Прилуки, Чернігівської області, громадянину України, українцю, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Орган досудового розслідування дотримується позиції того, що обставини оголошеної ОСОБА_5 підозри доведені в повній мірі належними та допустимими доказами, також, на думку органу досудового розслідування, доведеними є ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених в останньому.
Сторона захисту в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечувала в повному обсязі, запропонувала застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, вказуючи про те, що підозрюваний має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше судимим не був, крім того, проживає з людиною, якій за станом здоров'я потрібна його допомога.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Статтею 181 КПК України передбаченого, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст. 177 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Щодо ризику впливати на свідка, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.
Ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, також на думку слідчого судді доведений прокурором, зважаючи на ті обставини, що підозрюваний не є офіційно працевлаштованим, відтак у подальшому може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду не є доведеним належними та допустимими доказами. Дійсно, вид покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, визначений як позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду, а відтак і суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Однак такий ризик є недоведеним прокурором. При цьому слідчий суддя враховує наявність у ОСОБА_5 місця реєстрації та проживання, а також те, що він раніше не судимий.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є особисте зобов'язання. При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і вважає, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Крім того, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати до слідчого по кримінальному провадженню №12022100010002161, прокурора та суду/слідчого судді за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора та слідчого суддю про зміну свого місця проживання та роботи; не спілкуватись із свідками, експертами і учасниками в кримінальному провадженні № 12022100010002161; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 179, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -
1. Клопотання залишити без задоволення.
2.2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, однак в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 листопада 2022 року включно, поклавши на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого по кримінальному провадженню №12022100010002161, прокурора та суду/слідчого судді за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора та слідчого суддю про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, експертами і учасниками в кримінальному провадженні № 12022100010002161;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3. Звільнити піддозрюваного ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
4. Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього можуть бути застосовані більш жорсткі запобіжні заходи і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
6. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
7. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
8. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1