Справа № 752/8668/22
Провадження № 1-кс/752/2950/22
Іменем України
28 липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , громадянина України, у кримінальному провадженні № 12022100010001599 від 22.07.2022р., -
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010001599 від 22.07.2022р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, відносно ОСОБА_5 .
В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що, 21.07.2022 року, близько о 15 годині 00 хвилин у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на березі річки «Либідь», за адресою: місто Київ, Голосіївський район, поблизу будинку № 3, вул. Ямська, разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник раптовий злочинний умисел, направлений на вчинення нападу, групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, яке належить потерпілому ОСОБА_8 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи (розбій), вчинений в умовах воєнного стану .
22.07.2022 об 21 год. 12 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
23.07.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У клопотанні зазначається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник просив розглянути можливість обрати більш м'який запобіжний захід замість тримання під вартою.
Підозрюваний підтримав думку захисника та просив обрати будь-який інший м'якший вид запобіжного заходу, не пов'язаний з обмеженням волі.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010001599 від 22.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
22.07.2022 об 21 год. 12 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
23.07.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується доказами, а саме: заявою про вчинення злочину; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом пред'явлення особи до впізнання за фотознімком; протоколом проведення слідчого експеримент; протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання в порядку статті 208 КПК України; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Слідчий суддя дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо ризику впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого і свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків та потерпілого є досить ймовірною.
Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, є доведеним стороною обвиувачення. При цьому слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується, є злочином проти власності, направлений на вчинення нападу групою осбі, з метою заволодіння чужим майном, а тому, слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_5 , не маючи офіційного постійного джерела доходу, і в подальшому може вчиняти інші правопорушення.
Посилання на існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, носить не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування на теперішній час не надано. З цих підстав цей ризик не враховується слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу.
Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.
Задовольняючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи викладене вище, наявність обгрунтованої підозри, ризиків передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів та враховуючи наслідки, які настали в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 309 КПК України, -
1. Клопотання задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах досудового розслідування, тобто до 19.09.2022 року, до 21:12 год, включно.
3. Початком відліку строку дії запобіжного заходу вважати з моменту фактичного затримання, тобто з 22.07.2022р.
4. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
5.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1