08.11.2022
Справа № 721/707/22
Провадження № 3/721/499/2022
Іменем України
Путильський районний суд Чернівецької області в складі судді Стефанко У.Д., за участю секретаря судових засідань Свідунович Ю.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Маковійчука С.С., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 28.08.2022 року о 20 год. 28 хв. в смт. Путила по вул. Українській, 45, Вижницького району, Чернівецької області, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21083 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення вимови, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що 28.08.2022 року близько 20 год. 28 хв. керував транспортним засобом ВАЗ 21083 д.н.з. НОМЕР_1 в смт. Путила по вул. Українській, спиртні напої того дня не вживав. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився, оскільки злякався. В медичному закладі теж відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння через боязнь заразитися вірусом. Зазначав, що після складання протоколу за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння мав намір пройти такий огляд, шляхом відібрання у нього крові для проведення дослідження, однак його прохання було проігноровано працівники медичного закладу та поліцейськими.
В судовому засіданні захисник Маковійчук С.С. підтримав заперечення надане ним 21.10.2022 року суду, просив справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, вказуючи на численні порушення, вчинені працівниками поліції під час оформлення протоколу. Посилався на невідповідність часу при складанні протоколу, направленні на огляд водія, довідці лікаря відповідно до відеозаписів із нагрудної камери поліцейського. Зазначав, що довідка №72 від 28.08.2022 року видана лікарем-наркологом ОСОБА_2 щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не є належним доказом, оскільки ОСОБА_2 не являється лікарем-наркологом і не проходив тематичне удосконалення за відповідною програмою, щоб мати право на проведення медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Також вказує, що ОСОБА_1 в лікарні наполягав на відібранні у нього зразків біологічного середовища у вигляді крові шляхом проведення її забору, однак дане клопотання було проігноровано.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до наступного.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
При цьому, відповідно статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №454139 від 28.08.2022, ОСОБА_1 28.08.2022 року о 20 год. 28 хв. в смт. Путила по вул. Українській, 45, Вижницького району, Чернівецької області, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21083 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення вимови, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до висновку лікаря-нарколога КНП «Путильська БЛ» ОСОБА_2 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 72 від 28.08.2022 року, складеного о 21 год 55 хв., ОСОБА_1 від проходження огляду категорично відмовився.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_2 являється лікарем хірургом і не проходив тематичне удосконалення за відповідною програмою, щоб мати право на проведення медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим вважає довідку КНП Путильської БЛ №72 від 28.08.2022 року не належним доказом, судом не вважається спроможним, оскільки вказаний лікар не проводив огляд на стан алкогольного сп'яніння, а лише зафіксував факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, а тому наявність чи відсутність зазначених професійних навичок за відповідною програмою не впливає на результат такого Висновку лікаря.
З огляду на досліджений в судовому засіданні наказ №78/6 від 02.11.2021 року КНП «Путильської БЛ», відповідно до якого затверджено список лікарів, яким надано право проводити медичні огляди водіїв транспортних засобів, пунктом 2.2. Наказу передбачено, що в неробочий час медичні огляди здійснюють чергові лікарі, згідно затвердженого списку. Відповідно до вказаного Списку лікарів КНП "Путильська БЛ", лікарю хірургу ОСОБА_2 надано право проводити медичні огляди водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння. Як вбачається із часу складання Довідки КНП "Путильська БЛ" про відмову від проходження ОСОБА_1 медичного огляду для встановлення стану сп'яніння, така складена лікарем ОСОБА_2 28.08.2022 року о 21 год 55 хв, тобто в неробочий час. З викладеного вбачається, що вказаний лікар був наділений повноваженнями проводити медичний огляд водіїв з метою виявлення у них ознак алкогольного сп'яніння, а відтак суд визнає вказану довідку належним доказом на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений у судовому засіданні.
Так, з наведеного відеозапису вбачається, що поліцейськими на місці зупинки автомобіля було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку або проїхати до медичного закладу для проходження такого огляду, проте останній від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки так і в лікарні відмовився. Саме таку відмову суд і оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження медичного огляду, і які не пов'язані з іншими обставинами.
Також в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Маковійчук С.С. не заперечували факту керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, натомість посилались на те, що працівниками поліції порушено встановлену нормативно-правовими актами процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, що не спростовує наявності вини особи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо твердження захисника про невідповідність часу зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія та довідці лікаря із часом, зазначеним у відеофайлі наданому поліцейськими із застосованого відеореєстратора судом встановлено, що така невідповідність дійсно мала місце, однак розбіжність у вказівках на час не впливає на наявність обставин відображених у вказаних документах, відповідає змісту таких документів та не спростовує наявності у діях ОСОБА_1 вини. Вказане стосується і відсутності безперервності відеозапису, оскільки ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував факту перебування у вказаний в протоколі час саме у зафіксованих на відеофайлі місцях (місці зупинки транспортного засобу, медичному закладі).
Тверження захисника про наполягання ОСОБА_1 в лікарні на відібрання у нього зразків біологічного середовища у вигляді крові шляхом проведення її забору спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема, відеофайлами із застосованого поліцейськими відеореєстратора, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, не заявляв лікарю про бажання пройти огляд на стан сп'яніння у інший, ніж йому було запропоновано спосіб - за допомогою засобу Алкофор. Після складання протоколу поліцейським, роз'яснення ОСОБА_1 його прав, вилучення посвідчення водія та відсторонення від права керування транспортним засобом, останній на вулиці біля лікарні попрощався із поліцейськими, не заявляючи при цьому жодних клопотань про повторний огляд на стан сп'яніння, в тому числі і шляхом відібрання у нього крові.
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зібраними доказами, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні. А тому покази ОСОБА_1 надані в судовому засіданні про причини відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та наявність клопотань про проведення огляду шляхом відібрання зразків крові, судом сприймаються критично і розцінюються як обрана лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, характер та ступень суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, суд уважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Уляна СТЕФАНКО