Справа № 594/1798/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/271/22 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч. 1 ст. 299, ч. 2 ст. 309 КК України
02 листопада 2022 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
за участю обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
потерпілої - ОСОБА_8
представника потерпілої - ОСОБА_9
при секретарі - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-кп/817/271/22 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та прокурора - начальника Борщівського відділу Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_11 на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2022 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 299, ч. 2 ст. 309 КК України,-
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 299, ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 299 КК України - у виді 6 місяців арешту, за ч.2 ст.309 КК України - 2 років позбавлення волі та остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строком на 1 рік з встановленням обов”язків, передбачених ст.76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 3089,16 грн.
Вирішено долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_8 про стягнення із ОСОБА_6 10000 грн моральної шкоди задоволено частково та стягнено 5000 грн. моральної шкоди.
Згідно з вироком суду, 14.10.2021 року близько 06:20 год. ОСОБА_6 зайшов на територію житлового господарства, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та належить потерпілій ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи на території зазначеного господарства, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи щодо поводження з тваринами, в порушення вимог п.6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», яким передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, реалізуючи свій умисел щодо жорстокого поводження з твариною, нехтуючи правилами суспільної моралі, із застосуванням жорстоких методів, з метою заподіяння травм собаці, використовуючи фізичну силу, наніс палицею три удари в область тіла собаки породи пекінес, яка відноситься до хребетних та належить потерпілій ОСОБА_8 , внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження із застосуванням жорстоких методів, які призвели до загибелі собаки, після чого кинув тіло собаки у колодязь. Відповідно до акту Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини №140 від 15.10.2021 патологоанатомічного розтину трупа собаки породи пекінес, що належить потерпілій ОСОБА_8 , смерть собаки наступила внаслідок паралічу та зупинки дихання після пошкодження цілісності черепної коробки та тканин головного мозку після ймовірного нанесення удару тупим предметом. Крім цього, ОСОБА_6 діючи умисно, у невстановлені слідством дату та час та при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав наркотичний засіб канабіс. 14.10.2021 близько 06:20 год. ОСОБА_6 зайшов на територію господарства ОСОБА_8 , в с.Михалків Чортківського району Тернопільської області, після чого проник на горище житлового приміщення, де залишив подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, зовні схожу на рослини коноплі. Під час проведення огляду місця події 14.10.2021 на горищі житлового приміщення, що знаходиться за зазначеною вище адресою було виявлено частково подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, зовні схожу на рослини коноплі, біля якої знаходився поліпропіленовий мішок білого кольору, у якому було виявлено та вилучено залишки подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору. Згідно висновків експертів Тернопільського НДЕКЦ МВС України надані на експертні дослідження подрібнена та частково подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору мають ботанічні ознаки верхівкових частин рослини коноплі, містять каннабіноїди, зокрема тетрагідроканабінол і є особливо небезпечними наркотичними засобами, обіг яких заборонено - канабісом. Маса канабісу (марихуани), наданого на експертне дослідження, в перерахунку на суху речовину становить 677,524 грама.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження щодо його підзахисного у зв”язку з недоведеністю поза розумним сумнівом вини ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень.
Мотивує скаргу тим, що всупереч вимогам ст. 223 КПК України понята ОСОБА_12 не була постійно присутньою при проведенні огляду місця події, а тому протокол огляду за її участю вважає неналежним та недопустимим доказом, а також згідно доктрини плодів отруйого дерева і всі інші докази, які є похідними.
Вважає, що судом безпідставно не взято до уваги показання ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_13 , яка підтвердила алібі сина.
Посилається на недоведність стороною обвинувачення того, що виявлена та вилучена під час обшуку господарства куртка чорного кольору є однієї і тією ж, що і куртка, в яку була одягнута особа, зображена на відеозаписі.
Звертає увагу колегії суддів на те, що місцевий суд, оглянувши в судовому засіданні відеозапис, не взяв його до уваги як на доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень у зв”язку з відсутністю підстав стверджувати про те, що на ньому зображено саме ОСОБА_6 , а не іншу особу.
Також вважає що про невинуватість ОСОБА_6 свідчить той факт, що він встановлював камери відеоспостереження у господарстві потерпілої та був обізнаний з їх місцезнаходженням, а особа, яка проникла в господарство потерпілої, навіть не прикрила свого обличчя перед камерами.
В зміненій апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати за м'якістю та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 299 КК України - у виді 3 місяців арешту, за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки та остаточно на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Мотивує скаргу тим, що при постановлені вироку та призначенні покарання обвинуваченому судом не враховано суспільну небезпеку вчинених ним кримінальних правопорушень, а також те, що під час їх вчинення він мав не погашену та не зняту судимість.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, потерпілу та її представника, які вважають вирок суду законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 299, ч. 2 ст. 309 КК України, є правильними і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв'язку, яким суд дав належну правову оцінку, визнавши їх належними, допустимими та достатніми для засудження ОСОБА_6 .
Так, не дивлячись на невизнання обвинуваченим вини у скоєнні інкримінованих йому правопорушень, який заперечив сам факт перебування на території домогосподарства потерпілої 14.10.2021 року, судом вірно на її підтвердження взято до уваги показання потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_14 , який є її чоловіком , про те, що на відеозаписі, який встановлено у них в домогосподарстві вони впізнали обвинуваченого, який заліз до них, щось поніс у білому мішку, убив собаку, носив ящики і щось робив у сараї.
З показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 суд встановив, що 14 жовтня 2021 року вони були запрошені в якості понятих при здійсненні огляду працівниками поліції господарства потерпілої ОСОБА_8 та бачили на подвір'ї кров, вбиту собаку, яку дістали з криниці та рослини конопель , які були вилучені в ході огляду.
Крім показань потерпілої та свідків, суд вірно на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.299, ч.2 ст.309 КК України взяв до уваги дані, які містяться у письмових, речових доказах та висновках експертів, зокрема:
заяві ОСОБА_8 від 14.10.2021 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за вбивство собаки;
рапорті слідчого СВ ВП №1 №1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 на ім'я начальника відділення поліції про те, що 14.10.2021 під час проведення огляду місця події на території господарства, що розташоване в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_8 , на горищі житлового будинку виявлено частини рослин, зовні схожі на рослини конопель;
протоколі огляду місця події від 14.10.2021, під час провдення якого слідчим оглянуто домоволодіння ОСОБА_8 в с.Михалків Чортківського району та виявлено, що в господарстві встановлено відеоспостереження, на горищі літньої кухні виявлено частини гілок та суцвіть рослин зеленого кольору, схожих на рослини коноплі, а також поліпропіленовий мішок з залишками подрібненої речовини рослинного походження, в криниці було виявлено труп собаки, біля криниці - сліди бурого кольору, зовні схожі на кров, в криниці на внутрішній стороні бетону - нашарування речовини бурого кольору, зовні схожої на кров, на правій стороні корпусу камери відеоспостереження, розташованій на приміщенні літньої кухні; внутрішній стороні вхідних дверей у приміщення сараю; на зовнішній поверхні алюмінієвого покриття криниці - сліди пальців рук;
протоколі огляду речового доказу від 14.10.2021 - виявленнявідеореєстратора, який належить ОСОБА_8 у житловій кімнаті літньої кухні в АДРЕСА_1 ;
протоколі огляду речового доказу від 01.11.2021, під час проведення якого якого було огляднуто оптичний DVD-R диск, на якому зафіксовано, що невідома особа з мішком у лівій руці та палицею у правій руці проникла в господарство в АДРЕСА_1 14.10.2021 о 06:20, дана особа повернула одну з відеокамер, носила по господарству невідомі предмети, схожі на ящики, кинула невідомий предмет в приміщення прибудови, нанесла три удари собаці по різних частинах тіла, в результаті чого вона перестала рухатися.
акті №140 від 15.10.2021 Борщівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, згідно якого проведено патологоанатомічний розтин трупа собаки породи пекінес, кличка Лукас, який належить ОСОБА_8 та зроблено висновок, що смерть собаки наступила внаслідок паралічу та зупинки дихання після пошкодження цілісності коробки та тканин головного мозку після ймовірного нанесення удару тупим предметом;
висновку експерта в галузі судової дактилоскопії від 03.11.2021 № СЕ-19/120-21/11006-Д, з якого слідує, що слід пальця руки розміром 25х20, відкопійований на відрізок липкої стрічки 3, виявлений на зовнішній поверхні алюмінієвого накриття криниці, вилучений під час огляду домогосподарства в АДРЕСА_1 , проведеного 14.10.2021, залишено великим пальцем правої руки ОСОБА_6 ;
висновках експерта в галізі судової медицини №480 від 21.10.2021, №474 від 21.10.2021, №481 від 21.10.2021, №313 від 29.10.2021, згідно яких проведено експертизи крові ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 та визначено їх приналежність до певних груп крові;
висновку експерта в галузі судової медицини №313 від 29.10.2021, згідно якого при судово-медичній експертизі речовини бурого кольору, вилученої під час огляду місця події, знайдено кров собаки;
висновку експерта в галузі судової медицини №500 від 12.11.2021, згідно якого на марлевому тампоні, яким проведено змив з горловини поліпропіленового мішка знайдено піт, в якому виявлено антиген А, який властивий самому громадянину ОСОБА_6 , він може походити за рахунок його поту;
висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів від 19.11.2021 №СЕ 19/120-21/10191-НЗПРАП, згідно якого надана на експертне дослідження частково подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору має ботанічні ознаки верхівкових частин рослини коноплі, містить каннабіноїди, зокрема тетрагідроканабінол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом. Маса канабісу (марихуани), в сухому (висушеному) вигляді в перерахунку на суху речовину становить 676,68 грама; -висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів від 24.11.2021 №СЕ 19/120-21/10748-НЗПРАП, згідно якого надана на експертне дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору має ботанічні ознаки верхівкових частин рослини коноплі, містить каннабіноїди - тетрагідроканабінол, канабінол, канабідіол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом. Маса канабісу в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) становить 0,844 грама;
протоколі обшуку від 09.11.2021, проведеного в господарстві по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_13 , матері ОСОБА_6 , під час якого виявлено та вилучено куртку чорного кольору;
висновку судово-медичного експерта №513 від 24.11.2021, згідно якого при судово-медичній експертизі на чоловічій куртці (об. № 2-4) знайдено піт, походження якого від ОСОБА_6 не виключається, оскільки для його крові властивий антиген А.
Колегія суддів погоджується з тим, що вказані докази підтверджують винуватість ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень оскільки є належними, допустимими, достовірними та достатніми та узгоджуються між собою в сукупності та взаємозв”язку .
При цьому суд вірно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.1 ст.299 КК України як жортоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, яке призвело до загибелі людини та за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичного засобу канабісу(марихуани) у великих розмірах.
Перевіряючи твердження захисника ОСОБА_6 про порушення слідчим вимог ст. 223 КПК України при проведенні огляду місця події, колегія суддів виходить з того, що згідно протоколу огляду він проведений в присутності понятих, що підтверджується їх підписами у протоколі. Не повідомлення однією з понятих детально всіх обставини огляду не є підставою для визнання вказаного процесуального документу недопустимим доказом оскільки під час його підписання вона будь-яких зауважень не висловлювала. Крім того, наявність мішка з наркотичним засобом під час проведення огляду домогосподарства потерпілої підтверджується долученими до вказаного протоколу фотокартками, які є його додатками та невід”ємною частиною тому жодних сумнівів щодо допустимості доказів вилучених під час вказаного огляду чи порушення будь-яких конститційних прав та свобод обвинуваченого не виникає.
Відхилення судом показань свідка ОСОБА_13 , яка є матір”ю обвинуваченого та у якої з донькою - потерпілою ОСОБА_8 склались неприязні стосунки, колегія суддів вважає обгрунтованим оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.
Посилання захисника про встановлення особисто обвинуваченим камери відеоспостереження у господарстві потерпілої спростовуються показаннями свідка ОСОБА_14 який повідомив, що ОСОБА_6 знав лише про одну камеру, яку й розвернув у іншу сторону .
Висновок суду першої інстанції щодо перебування ОСОБА_6 у виявленій та вилученій під час обшуку господарства його матері куртці чорного кольору під час скоєння злочинів колегія суддів вважає обгрунтованим оскільки він підтверджується висновком експерта № 513 від 24.11.2021 року про те, що виявлені на ній сліди поту, можуть належати обвинуваченому та відеозаписом з домогосподарства потерпілої на якому особа яка скоювала злочини та яку потерпіла та її чоловік опізнали як обвинуваченого за характером тілобудови, ходою з підкульгуванням на одну ногу та іншими ознаками, перебувала у чорній куртці.
Також виявлені під час огляду місця події сліди поту на горловині мішку з наркотичним засобом, які згідно висновку експерта № 500 від 12.11.2021 можуть належати обвинуваченому та зафіксовані на відеозаписі факти перебування особи, яка перелізла через паркан домогосподарства потерпілої з вказаним мішком, яка носила його по подвір”ю під час того коли забивала собаку та яку впізнала ОСОБА_8 та її чоловік як ОСОБА_6 , наявність дактилоскопічного сліда пальця руки обвинуваченого, вилученого під час огляду місця події, на колодязі, у який вказана особа викинула собаку, підтверджують належність йому вказаного мішка та факт забиття тварини.
При цьому посилання апелянта про те, що піт на мішку може належати і потерпілій колегія суддів до уваги не бере оскільки суд встановив винуватість ОСОБА_6 не лише на підставі цього окремого доказу а в сукупності з іншими, які наведені вище.
Перевіряючи доводи прокурора про невідповідність призначеного судом ОСОБА_18 покарання тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого через м”якість колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з статтями 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до вимог ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п”яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Доводи прокурора про безпідставне застосування судом ст.75 КК України є непереконливими, оскільки звільняючи ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання суд врахував обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, їх тяжкість ( кримінальний проступок та злочин невеликої тяжкості), особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, і обґрунтовано прийшов до висновку, що про те що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, належним чином мотивувавши своє рішення.
Дане покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним та достатнім, сприятиме досягненню основної мети покарання - виправленню та перевихованню обвинуваченого , запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду в частині призначеного покарання, при цьому враховує що потерпіла погодилась з ним та не оскаржувала вирок суду в апеляційному порядку, також вважає що попередня судимість ОСОБА_6 за вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 04.10.2021 року за ч.2 ст.125 КК України з призначенням йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., який ОСОБА_6 сплатив 11.10.2021 року - до вчинення вказаних злочинів, не є підставою для скасування вироку та призначення йому більш суворого покарання.
Отже, апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченого слід залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2022 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 299, ч. 2 ст. 309 КК України - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченого залишити без задоволення.
Вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2022 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 299, ч. 2 ст. 309 КК України залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Головуючий
Судді