Номер провадження: 22-ц/813/8034/22
Справа № 495/1401/19
Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.
Доповідач Семиженко Г. В.
08.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Семиженка Г.В.,
суддів: Приходько Л.А.,
Склярської І.В.,
секретар Куріньова Л.С.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Садовського В.Є., представника Одеської обласної прокуратури прокурора Дичко В.О.,
розглянувши у місті Одесі у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ухваленого 22 листопада 2021 року під головуванням судді Прийомової О.Ю., у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Муравйова М. до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення селищної ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності,
Вимоги позову
У позові від 18 лютого 2019 року позивач просив:
-визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради № 2727 від 29 грудня 2014 року «Про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0300 Га кадастровий номер 5110300000:02:005:0046 для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 ”;
-визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 32675782 від 26 січня 2015 року щодо земельної ділянки площею 0,0300 Га кадастровий номер 5110300000:02:005:0046 для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 ”;
-вирішити питання відшкодування судових витрат.
Підстави та обґрунтування позову
Посилання на те, що прокуратурою в межах наданих повноважень було виявлено схему незаконного виведення земель комунальної власності територіальної громади Затоківської селищної ради на користь приватних осіб, встановлено, що 12 листопада 2004 року між Затоківською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кимстрой” укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3 Га у селищі Затока Лиманського курортного району міста Білгород-Дністровського Одеської області для будівництва оздоровчо-розважального комплексу, який зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 04.04.506.00006 від 23 листопада 2004 року, рішенням Господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року у справі № 916/439/13-г договір оренди розірвано та зобов'язано повернути до земель комунальної власності селища Затока вказану вище земельну ділянку, в подальшому на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок із наданих раніше у користування Товариству з обмеженою відповідальністю “Кимстрой” земель було проведено державну реєстрацію земельних ділянок по АДРЕСА_2 з відповідними кадастровими номерами, після чого 29 грудня 2014 року Затоківською селищною радою прийнято рішення про відведення їх у власність на користь приватних осіб, рішенням № 2727 вказаного органу від 29 грудня 2014 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,03 Га кадастровий номер 5110300000:02:005:0046 для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 , державним реєстратором Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно щодо вище вказаної земельної ділянки індексний номер 32675782, зареєстроване 26 січня 2015 року за № 18850717.
Вважає, що вказане право власності набуте відповідачем з порушенням вимог ст. ст. 79-1, 118 ЗК України, так як для отримання земельної ділянки у власність громадянами має бути виготовлено та надано на погодження відповідний проект землеустрою, однак згідно листа Затоківської селищної ради № 55/01-27 від 05 лютого 2018 року підставою для державної реєстрації земельної ділянки стала технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка раніше перебувала у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Кимстрой” згідно договору оренди, цільове призначення земельної ділянки, яка перебувала у користуванні цього товариства, значилось як будівництво та обслуговування об'єктів реакційного призначення, після поділу цієї земельної ділянки Затоківська селищна рада мала розпорядитися нею відповідно до цього ж цільового призначення, а не передавати земельну ділянку у власність для індивідуального дачного будівництва, у даному випадку має місце формування нової земельної ділянки з іншими межами, конфігурацією, площею та цільовим призначенням, що у свою чергу вимагає виготовлення проекту землеустрою відведення земельної ділянки. Відведення земельних ділянок у власність громадян з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва суперечить містобудівній документації, згідно Генерального плану селища Затока спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, про наявність порушення інтересів держави у вигляді незаконного відчуження землі комунальної власності територіальної громади селища Затока прокуратурі стало відомо після опрацювання листа Затоківської селищної ради № 55/01-27 від 05 лютого 2018 року.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 листопада 2021 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 25 липня 2022 року, позовні вимоги задоволено, ухвалено:
-визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради № 2727 від 29 грудня 2014 року «Про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0300 Га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0046 для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 ”;
-визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 32675782, від 26 січня 2015 року щодо земельної ділянки площею 0,0300 Га кадастровий номер 5110300000:02:005:0046 для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 ”;
-стягнути з Затоківської селищної ради на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 1708,60 гривні;
-стягнути із ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 1708,60 гривні.
Мотиви суду першої інстанції
Суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки вважав, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, проте передана ОСОБА_1 у власність для ведення індивідуального дачного будівництва, тобто відбулася зміна цільового виду використання землі з порушенням встановленого порядку, рішення щодо зміни виду використання спірної земельної ділянки уповноваженим органом не ухвалювалося та відповідна землевпорядна документація не розроблялася, звернення прокурора в інтересах держави з даним позовом відповідає критерію законності.
Вимоги апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтування апеляційної скарги
Посилався на те, що спірна земельна ділянка була сформована з присвоєнням кадастрового номеру до її передачі у власність ОСОБА_1 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок з проведенням їх державної реєстрації, отже формування земельної ділянки (визначення її розміру, площа, конфігурації, категорії використання) відбулося на законних підставах, чинним законодавством встановлено, що за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється лише зміна цільового призначення земельних ділянок, відповідно до ч. 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, цільове призначення сформованої земельної ділянки, що була об'єктом об'єднання та поділу на підставі технічної документації із землеустрою - Е07- “Землі рекреаційного призначення” (вид використання - для будівництва оздоровчо-розважального комплексу), цільове призначення спірної земельної ділянки, переданої та зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_1 - Е07- “Землі рекреаційного призначення”, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється її власником або користувачем самостійно, що відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 24 березня 2020 року у справі № 640/13670/19, від 10 жовтня 2018 року у справі № 357/4277/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 344/10412/16-а.
Посилання позивача про відведення спірної земельної ділянки з порушенням Генерального плану селища Затока не підтвердженні належними доказами та не ґрунтуються на нормах чинного земельного законодавства, оскільки відповідно до ст. ст. 5, 78, 91, 154 ЗК України, ч. 4 ст. 373, ч. 1 ст. 375 ЦК України обов'язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, втручання у таке користування забороняється, згідно ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, ч. 5 ст. 20, ст. ст. 50, 51, ч. ч. 1, 3 ст. 52 ЗК України право визначати, які об'єкти рекреації буде розміщено на земельних ділянках і для яких цілей будуть використовуватися земельні ділянки, належить виключно власнику земельних ділянок, будівництво індивідуального дачного будинку відповідачем не суперечить Генеральному плану селища Затока та вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, не призводить та не призведе до порушення прав та інтересів третіх осіб, на момент прийняття оскаржуваного рішення Затоківської селищної ради земельна ділянка була зареєстрована посадовою особою державного органу виконавчої влади (Держгеокадастр) із внесенням відомостей про неї, у тому числі з визначенням виду використання земельної ділянки - для індивідуального дачного будівництва, відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру, державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у віднесенні або наданні відомостей, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється, відповідно до ст. 20 Закону України “Про державний земельний кадастр” відомості Державного земельного кадастру є офіційними, тому визначення виду використання спірної земельної ділянки - для індивідуального дачного будівництва та внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру є офіційними та обов'язковими для використання у відносинах, пов'язаних із відчуженням, передачею земельної ділянки. Затоківська селищна рада, прийнявши рішення про передачу спірної земельної ділянки із визначеним кадастровим номером, цільовим призначенням земельної ділянки та видом її використання, не допустила порушень вимог чинного законодавства.
Відзив на апеляційну скаргу
Не надходив.
Ухвалою апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року до участі у справі залучено Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області як правонаступника відповідача Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.
Процесуальні позиції учасників при апеляційному розгляді справи
Прокурор Дичко В.О. щодо вимог скарги заперечував, додатково послався на обставини, які не можуть бути предметом перевірки для суду апеляційної інстанції, оскільки вони не зазначалися у позові та не були предметом розгляду суду першої інстанції.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Садовський В.Є. вимоги скарги підтримав.
Позиція апеляційного суду
Апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви суду апеляційної інстанції
З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2004 року між Затоківською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кимстрой» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,3 Га на 25 років для будівництва оздоровчо-розважального комплексу у селищі Затока Лиманського курортного району міста Білгород-Дністровського Одеської області (а.с. 31-35 т. 1), рішенням Господарського суду Одеської області від 02 квітня 2013 року у справі № 916/439/13-г вказаний договір розірвано (а.с. 39-41 т. 1).
Згідно листа № 55/01-27 Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 05 лютого 2018 року, 19 грудня 2014 року на сесії ради громадянам передано у власність для індивідуального дачного будівництва земельні ділянки по АДРЕСА_2 , у тому числі спірну земельну ділянку відповідача з кадастровим номером 5110300000:02:005:0046, сформовану на підставі технічної документації щодо поділу земельної ділянки, яка раніше перебувала у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Кимстрой» (а.с. 42 т. 1), цю земельну ділянку рішенням № 2727 Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року передано у власність ОСОБА_1 (а.с. 110 т. 1), її цільове призначення “Е.07.03 Для індивідуального дачного будівництва”, категорія - “Землі рекреаційного призначення”, вид використання - для індивідуального дачного будівництва (а.с. 115-116 т. 1), 26 січня 2015 року проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 (а.с. 130, 131 т. 1).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції погодився з доводом позову про те, що Затоківською селищною радою було порушено встановлений порядок розпорядження спірною земельною ділянкою, внаслідок поділу земельної ділянки, належної раніше ТОВ «Кимстрой», Затоківська селищна рада мала б розпорядитись спірною земельною ділянкою відповідно до цього ж цільового призначення, а не передавати земельну ділянку у власність для індивідуального дачного будівництва, також було порушено положення Генерального плану селища Затока, тим самим було допущено порушення державних інтересів, отже у відповідності до ст. 21 ЗК України розпорядження має бути скасовано, суд також послався на правові позиції, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та від 30 травня 2018 року у справі N 308/7923/16-ц, постановах Верховного Суду від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 362/3134/14-ц.
З рішенням суду колегія суддів погодитися не може з таких підстав.
Спірна земельна ділянка належить до передбаченої ст. 19 ЗК України категорії земель рекреаційного призначення, за положеннями ст. 20 цього Кодексу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки має розроблятися та погоджуватися лише у разі зміни цільового призначення земельної ділянки, види ж використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою, у даному випадку у спірних правовідносинах було змінено вид використання земельної ділянки без зміни її цільового призначення, тому потреби у виготовленні нової землевпорядної документації не було, такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, де вона відступила від висновку, приведеного у постановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17 про те, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
Також матеріали справи не містять доказів порушення генерального плану селища Затока зміною виду використання спірної земельної ділянки її власником в межах її цільового призначення.
Крім того, у відповідності до положень ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, ст. 16 цього Кодексу закріплено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначено певні способи такого захисту, які не є вичерпними, оскільки допускається застосування іншого встановленого договором або законом способу.
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника, до такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у п. 5.5 постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, зокрема витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України), які можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, та має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду, такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (п. 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (п. 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (п. 98).
Із задоволенням заявлених вимог позову за умови їх обґрунтованості спірна земельна ділянка залишилася б у володінні відповідача, отже заявлений до застосування спосіб захисту не є ефективними, оскільки не може відновити право, на яке претендує позивач, обрання ним неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, такий висновок відповідає правовому висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі не відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 листопада 2021 року скасувати.
У задоволенні позову першого заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Муравйова М. відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складено 09 листопада 2022 року і з цього дня протягом тридцяти днів на постанову може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.А. Приходько
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська