Номер провадження: 22-ц/813/8324/22
Справа № 521/8872/22
Головуючий у першій інстанції Мирончук Н.В.
Доповідач Кострицький В. В.
08.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді - Назарова М.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Пінькової К.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача- ОСОБА_2
скаржник - ОСОБА_3
відповідач - Одеська міська рада,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 (особа яка раніше не брала участі при розгляді справи в суді першої інстанції)
на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2022 року, прийняте у складі судді Морончук Н.В., в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-.
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2022 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до Одеської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 та після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частка квартири у праві спільної сумісної власності за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач вказала, що вона є єдиним спадкоємцем померлого, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.
Як вказала позивач, після її звернення до нотаріуса їй було повідомлено, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
Позивач стверджує, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що їй не було відомо про наявність спадкового майна.
Також, позивач вказала, що про наявність спадкового майна, а саме частки квартири у праві спільної сумісної власності за адресою: АДРЕСА_1 , їй стало відомо лише в березні 2022 року, після смерті ОСОБА_5 , яка була дружиною її батька з 10.11.1994 року та по день його смерті.
Позивач вказує, що лише після смерті останньої, вона знайшла Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 25512, від 04.08.1999 року.
Після подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Пачевої І.І., позивачу було повідомлено про необхідність виділу 1/2 частки із спільної сумісної власності, оскільки квартира була придбана у шлюбі з ОСОБА_4 та надано письмові роз'яснення, щодо звернення до суду з заявою про надання додаткового строку прийняття спадщини після смерті батька.
Враховуючи викладене, позивач просить суд, визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задоволено. Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 1 (одного) місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.
Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталась, що підтверджується, також позивачкою. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 12). Згідно відповіді приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пачевої І.І. № 49/01-16, від 29.03.2022 року, ОСОБА_1 було роз'яснено про необхідність звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки остання не зверталась у встановлений законодавством шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 (а. с. 10). У зв'язку з чим суд першої інстанції вважав, що в силу положень ч. 1ст. 1223 ЦК України, позивач ОСОБА_1 стала спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 . Як вже встановлено судом, позивач протягом вказаного вище строку не подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька у нотаріальну контору, а інші спадкоємці відсутні, то суд першої інстанції прийшов до висновку, що обставини, якими ОСОБА_1 доводить свої вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, оскільки підтверджуються відповідними доказами, дослідженими в судовому засіданні, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вважав, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними (розумного балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини), оскільки позивач втратить право на успадкування майна, яке залишилось після смерті її батька, що узгоджується із чинними нормами європейського законодавства.
Явка сторін
Сторони були належжним чином повідомлені про час та місце слухання справи . Від представника ОСОБА_2 надійшла заява про слухання справи без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з клопотанням про закриття апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. В поданій апеляційній скарзі просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси 30 серпня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у позові-відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги, скаржниця зазначила, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, а саме під час розгляду даної справи судом першої інстанції не досліджувалась спадкова справа, відкрита після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .. На думку скаржника судове рішення не містить висновків суду про те чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги заявника, а саме: з яких поважних причин позивачка не зверталась до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини протягом 6-ти місяців; з яких поважних причин позивачка не зверталася до суду більше 20 років з дня смерті їі батька з приводу захисту своїх прав спадкоємця, якшо вважала їх порушеними; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи - а саме спадкоємці, які вчасно прийняли спадщину відповідно до вимог закону та правонаступники; достовірно встановивши, що ОСОБА_5 померла - суд першої інстанції не обґрунтував чому він не вважав за необхідне залучити спадкоємця майна померлої до участі у цій справі, адже рішення по цій справі буде стосуватися обсягу прав скаржниці на майно. Як свідчать документи та встановлено судом - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач звернулась до суду в 2022 році як спадкоємець першої черги посилаючись на положення ч.3 ст. 1272 ЦК України. Проте, такого права не мала, оскільки правові відносини спадщини щодо майна померлого регулювались нормами Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , то строк для її прийняття сплив 09.07.2001 року, тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року. Матеріали справи свідчать, що дружина померлого - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , як спадкоємець першої черги фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, продовжуючи володіти та користуватися спірною квартирою ( на підставі ст.549 ЦК УРСР 1963 р.) Суд не звернув уваги на ст. 71 ЦК УРСР про 3-річний строк позовної давності для захисту своїх прав в судовому порядку, який позивач пропустила. На думку скаржниці суд першої інстанції, на зазначені обставини уваги не звернув. Також скаржниця вважає, що при ухвалені рішення судом першої інстнації допущено порушення норм матеріального права, а саме що позивачка є донькою померлого та їй не було відомо про наявність майна у батька. Тому суд вважав, що позов підлягає задоволенню, бо - цитую: «наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними (розумного балансу між вимогами загального інтересу суспльства та вимогами захисту основних прав людини) оскільки позивач втратить право на успадкування майна яке залишилось після смерті її батька, що узгоджується із чинними нормами європейського законодавства». З такими висновками суду в повному обсязі скаржниця не погоджується та вважає, що наведена позивачкою причина, яку суд першої інстанції поклав в основу судового рішення, не може бути визнана поважною з наступних міркувань. Так, поважність причин пропущеного строку для подачі заяви про прийняття спадщини пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності ОСОБА_1 про смерть свого батька ОСОБА_4 , а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про придбання квартири батька в шлюбі з ОСОБА_5 . Позивачка особисто неодноразово перебувала і періодично проживала в цій квартирі. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. За загальними правилами поважні причини пропуску строку законом не передбачені, ці обставини оцінюються судом в залежності від конкретної справи та з урахуванням основних положень цивільного судочинства. Проте, зазначені ОСОБА_1 причини пропуску не пов'язані з об'єктивними, непереборними обставинами, які унеможливили своєчасне звернення до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини. Наведена позивачкою причина не була перешкодою зовні, а пов'язана із суб'єктивною бездіяльною поведінкою самої ОСОБА_1 . Оскаржуване мною рішення - це намагання останньої незаконно заволодіти майном, хоча у ОСОБА_1 на праві власності є свої об'єкти житлової нерухомості: квартира АДРЕСА_2 ; 543/2000 частки квартири АДРЕСА_3 . На підставі викладеного, скаржниця вважала, що у суду були відсутні підстави для визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог і доводів відзиву на апеляційну скаргу
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , звернулась до апеляційного суду з відзивом на апеляційну скаргу ОСОБА_3 ..
В обґрунтування відзиву остання зазначає, що рішення яке оскаржується ОСОБА_3 стосується порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_1 - ОСОБА_4 ОСОБА_3 жодного відношення до спадщини ОСОБА_4 не має. Після подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Пачевої І.І., ОСОБА_1 , було повідомлено про необхідність виділу Ѕ частки із спільної сумісної власності, оскільки квартира була придбана у шлюбі, та нотаріусом надано письмові роз'яснення, щодо звернення до суду з заявою про надання додаткового строку прийняття спадщини після смерті батька. ОСОБА_1 вважала, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 входить лише частина спірної квартири, оскільки частина цієї квартири належала батькові Відповідача на праві спільної сумісної власності. Так саме рішення від 30.08.2022 року ухвалене Малиновським районним судом м. Одеси по справі N521/8872/22 жодним чином не порушує права, свободи, інтереси та обов'язки ОСОБА_3 , оскільки не порушувалось питання щодо визнання права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 ., а зазначення в апеляційній скарзі можливості в майбутньому вимагати у нотаріуса оформлення права власності на частку на вищезазначену квартиру, у зв'язку з чим зменшиться частка спадщини, не є підставою для подання апеляційної скарги ОСОБА_3 на оскаржуване рішення, оскільки зазначеним рішенням не зменшується частка ОСОБА_3 . Лише після набрання законної сили вищезазначеного рішення, ОСОБА_1 має право звернутись до нотаріуса з заявою про відкриття спадщини, та нотаріусом буде вирішено має ОСОБА_1 право на отримання свідоцтва на спадщину, або наддасть відмову у видачі такого свідоцтва. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Обставини справи, встановлені апеляційним судом
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_6 (повторне свідоцтво про народження, серії НОМЕР_2 , від 11.02.2022 року). Згідно до вказаного Свідоцтва про народження, Батько народженої ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , а мати - ОСОБА_7 (а. с. 6).
У відповідності до свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_3 , від 26.04.1977 року, 26.04.1977 року було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а. с. 7).
Згідно до Довідки, виданої Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м.Одеси, 14 лютого 1981 року у Другому відділі реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м.Одеси, зареєстровано шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , актовий запис №126, після реєстрації шлюбу присвоєно дружині прізвище ОСОБА_9 (а.с.9).
Відповідно до тієї ж Довідки, 26 жовтня 1983 року у Другому відділі реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м.Одеси, зареєстровано розірвання шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , актовий запис №595, після реєстрації залишено їй прізвище ОСОБА_9 (а.с.9).
У відповідності до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_4 , від 31.12.1988 року, між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб. Прізвище дружини, після укладення шлюбу - « ОСОБА_12 » (а. с. 8).
Таким чином, виходячи з наведеного, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Як вбачається з копії Свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_5 , від 10.11.1994 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб 10.11.1994 року (а. с. 11).
Згідно до договору купівлі-продажу № 25512, від 04.08.1999 року, укладеного на Одеській товарній біржі, ОСОБА_5 , придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 14 - 15).
Тобто, зазначена квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , була придбана ОСОБА_5 у шлюбі з ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_6 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції (а. с. 5).
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталась, що підтверджується, також позивачкою.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 12).
Згідно відповіді приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пачевої І.І. № 49/01-16, від 29.03.2022 року, ОСОБА_1 було роз'яснено про необхідність звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки остання не зверталась у встановлений законодавством шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 (а. с. 10).
04 листопада 2021 року ОСОБА_5 , зареєструвала у приватного нотаріуса В.О. Рогатіна заповіт, відповідно до якого все її майно, як рухоме так і не рухоме, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме останній на день своєї смерті і на що вона законом матиме право остання заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.55).
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
В порядку ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем в силу прямої вказівки закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.
Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов'язків спадкодавця.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Враховувавши встановлені судом першої інстанції фактичні обставини того, що у межах шестимісячного строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 була достовірно обізнана про відкриття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також те, що з наданих нею доказів убачається, що вона звернулась лише після смерті жінки її батька ОСОБА_5 , яка була дружиною батька позивачки з 10.11.1994 року по день смерті. Апеляційний суд, не надає оцінку зазначеним позивачкою причинам пропуску строку для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , через зазначені у позові обставини.
Судова колегія враховує ту обставину , що позивачка не вказала обставини, які є суттєвими для розгляду справи, які можуть бути перевірені за ініціативою суду, а саме чи мало місце фактичне прийняття спадщини іншими спадкоємцями, чи є спадкоємці які в силу закону автоматично приймають спадщину і таке прийняття не пов'язуються з подачею заяви до нотаріальної контори. У позові не вказано у якості сторін інших можливих спадкоємців про існування яких було відомо позивачці (а.с.1), тобто хто ще має право на спірне майно або ж частку такого майна, щоб у суда була можливість з'ясувати чиї права та інтереси стосується вирішення даного позову.
Доводи, наведені в обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вони ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм матеріального права та обставин справи, так позиція представника позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що оскаржуване рішення не впливає на права апелянта не відповідає змісту апеляції, а тому є припущенням.
Помилкове застосування судом першої інстанції до виниклих правовідносин положень ч.1 ст.1223 ЦК України (а.с.39) не відповідає матеріалам справи, так як заповіт не був підставою для спадкування позивачкою у цій справі.
Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, що відповідно до матеріалів справи та оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції не витребовував та не ознайомлювався зі спадковою справою.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2022 року підлягає задоволенню. У зв'язку з тим, що 1/2 частка оспорюваної квартири позивачкою ОСОБА_1 зачіпає права ОСОБА_3 на спірну квартиру в цілому яку ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_3 , що відповідно договору купівлі-продажу №25512 від 04 серпня 1999 року належала на момент смерті ОСОБА_5 останній, а спадщина ОСОБА_4 - 1/2 частка квартири право на яку заявлено ОСОБА_1 є такою, що не набуло свого спадкоємця протягом 6 місяців з дня смерті ОСОБА_4 та на підставі вищевказаного договору купівлі продажу станом на 13 грудня 2021 року (дата смерті ОСОБА_5 ) належало ОСОБА_5 повністю.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.2 ч.1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.1 та п.4 ч.1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Розгляд інших доводів апеляційної скарги та відзиву на неї є передчасним у звязку з можливим подальшим розглядом інших цивільних справ між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення постановлене судом першої інстанції з порушенням норм як матеріального права так і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати. У справі ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
На підставі прийнятого рішення, задовольнити вимогу апеляційної скарги та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_5 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі -1488 (тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн 60 коп..
Керуючись ст.ст. 368, 374, п.1 п.4 ч.1 ст.376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2022 року-задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2022 року -скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_5 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі -1488 (тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн 60 коп..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 08 листопада 2022 року
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко