Справа № 308/14872/19
Іменем України
03 листопада 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Кондора Р.Ю., Собослоя Г.Г.,
з участю секретаря судового засідання: Волощук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Бедьо В.І., в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди
встановив:
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 06.05.2015, належний йому транспортний засіб марки «Fiat Scudo» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Про ДТП учасниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («євро протокол») від 06.05.2019 без участі уповноважених працівників органів нацполіції, оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, в якому зафіксовано схему ДТП та пошкодження автомобілів. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 фактично визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП України за фактом вказаного ДТП.
Позивач вказував, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , тобто власника автомобіля марки «ЗАЗ Forza», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/7682308 від 04.09.2018, у зв'язку з чим він подав до вказаної страхової компанії заяву про здійснення страхового відшкодування.
На замовлення страхової компанії було проведено дослідження спеціаліста товарознавця № 447Е SOS-190508-178745 від 18.06.2019 за висновками якого вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Fiat Scudo» д.н.з. НОМЕР_1 у результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних, складає без ПДВ 10 228, 47 грн.
ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" позивачу було виплачено страхове відшкодування(за вирахуванням франшизи) у розмірі 8 228,47 грн.
Однак вказаним ДТП були завдані ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 30 000 грн, що підтверджується актом виконаних робіт №14 від 25.06.2019 та розрахунковою квитанцією № 003307 від 25.06.2019.
Позивач вважає, що завдана йому в результаті ДТП матеріальна шкода має бути відшкодована відповідачами в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" матеріальну шкоду в розмірі 19 771,53 грн та з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2000 грн, а також судові витрати пов'язані із сплатою судового збору та на правничою допомогою адвоката у розмірі 4000 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 19 771,53 грн, 2000 грн витрат на правничу допомогу, та 384,20 грн, судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2000 грн, 2000 грн витрат на правничу допомогу, та 384,20 грн, судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду в частині задоволених вимог до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 07.05.2019 позивач звернувся до страхової компанії з повідомленням про ДТП та надав пошкоджений автомобіль «Fiat Scudo», реєстраційний номер НОМЕР_1 для огляду, який зафіксований в Акті огляду ТЗ від 07.05.2019. Так як сторони не погодили розмір страхового відшкодування по даному випадку, страховиком було залучено оцінювача для визначення розміру збитків завданих власнику автомобіля «Fiat Scudo», д.н.з. НОМЕР_3 .
За результатами проведеної оцінки було складено Дослідження № 447Е SOS_-190508-178745 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, згідно якого вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу складає 10 228,47 грн. При розрахунку вартості відновлювального ремонту оцінювачем було застосовано коефіцієнт фізичного зносу, що дорівнює 70%, тому, як для КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення експлуатаційного зносу приймається рівним 0.7. Позивачу було виплачено з урахуванням зносу 8 228,47 грн (10 228,47 грн - 2 000,00 грн (франшиза) = 8 228,47 грн.
Судом першої інстанції для розрахунку страхового відшкодування було безпідставно взято платіжне доручення та не прийнято до уваги Дослідження спеціаліста товарознавця № 447Е SOS_-190508-178745 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу становить 70 %.
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Вказує, що суд правильно не взяв до уваги дослідження спеціаліста товарознавця №447ESOS_-190508-178745, яке було надано відповідачем, так як таке складено без огляду досліджуваного автомобіля, а в якості вихідних даних використовувались надані замовником матеріали, а саме: цифрові фотографії пошкодженого автомобіля, свідоцтво про реєстрацію КТЗ та протокол огляду, складений представником замовника, що в свою чергу суперечить п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092. Єдиним доказом, який свідчить про розмір реальних збитків є акт виконаних робіт, наданий позивачем. Позивачем було надано належним чином завірені копії акту виконаних робіт № 14 від 25.06.2019 та розрахункової квитанції № 003307 від 25.06.2019, зміст яких дозволяв встановити фактичний розмір витрат, які були понесені позивачем з метою відновлення транспортного засобу.
Також зазначає, що у спірних правовідносинах по даній справі, відсутні обставини, які б покладали на особу, яка застрахувала свою відповідальність (Відповідача 2) обов'язок відшкодувати шкоду позивачу (крім суми франшизи), оскільки, у страховика виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (випадки, передбачені ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відсутні, крім того ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» частково виплатила страхове відшкодування). У даному випадку розмір заподіяної шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика і така правильно стягнута з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом, 06.05.2019 о 13 год 30 хв. в м. Мукачево, по вул. Д. Галицького мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Fiat Scudo» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 та перебував під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «ЗАЗ Forza», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_2 та який перебував під керуванням водія ОСОБА_4 , про що учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («євро протокол») від 06.05.2019, в якому зафіксовано схему ДТП та пошкодження автомобілів.
Учасники дорожньо-транспортної пригоди дійшли згоди, що порушення правил дорожнього руху мало місце з боку ОСОБА_4 , водія автомобіля марки «ЗАЗ Forza», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність водія «ЗАЗ Forza», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 була застрахована ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/7682308.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 9.1. статті 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно положень ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 28 вищезазначеного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана із пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Разом з тим, стаття 29 цього Закону також визначає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За змістом підпункту 36.1. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Згідно абзацу 2 підпункту 36.2 статті 36 вищезгаданого закону, якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МГСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МГСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхам перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
На замовлення страхової компанії було проведено дослідження спеціаліста товарознавця № 447Е SOS-190508-178745 від 18.06.2019, за висновками якого вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Fiat Scudo» д.н.з. НОМЕР_1 - 70%, в результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних, складає без ПДВ 10 228,47 грн.
На підставі вказаного дослідження, ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" позивачу було виплачено страхове відшкодування (за вирахуванням франшизи) у розмірі 8 228, 47 грн.
Відповідно до пункту 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначаються, зокрема, відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів.
Як слідує з вказаного дослідження, оцінка виконувалася без огляду досліджуваного автомобіля, а в якості вихідних даних використовувались надані замовником матеріали, а саме: цифрові фотографії пошкодженого автомобіля, свідоцтво про реєстрацію КТЗ та протокол огляду, складений представником замовника.
Тобто, Дослідження спеціаліста товарознавця 447Е SOS-190508-178745 від 18.06.2019 було проведено з порушенням Методики та є попереднім оціночним документом в якому була зазначена можлива сума для відновлення транспортного засобу.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або робото-здатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту слід виходити з того, що у разі виникнення спору щодо визначення його розміру треба враховувати фактичну суму, встановлену висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Як наслідок, вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Відповідно, у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.
Відповідно до акту виконаних робіт № 14 від 25.06.2019 та розрахункової квитанції № 003307 від 25.06.2019 вартість відновлювальних робіт автомобіля марки «Fiat Scudo» д.н.з. НОМЕР_1 склала 30 000 грн.
У п.56 та п.72 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 755/18006/15-ц зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Оскільки у страховика виник обов'язок з виплати страхового відшкодування і у даному випадку розмір заподіяної шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, а тому, відшкодування різниці завданих збитків підлягає стягненню саме з ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" .
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що у зв'язку з настанням страхового випадку виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було врахованого того, що виплата страхового відшкодування здійснена відповідачем з врахуванням фізичного зносу транспортного засобу, що становить 70 %, є безпідставним.
Як слідує з наданого позивачем акту виконаних робіт №14 від 25.06.2019, запчастини, які були замінені взамін пошкоджених деталей були не новими, а такими, що вже були у вжитку, тобто мали фізичний знос, а тому їх вартість і становила тільки суму 13 200 грн. як вживаних. При цьому сума 16 800 грн складається зокрема з витрат по здійсненню робіт із заміни таких деталей і витратні матеріали на які знос не розповсюджується.
Таким чином, перевіривши дану апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд вважає, що вона, відповідно до ст. 375 ЦПК України, підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Зважуючи на викладене та керуючись приписами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», залишити без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2020 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 08 листопада 2022 року.
Суддя-доповідач:
Судді: