Провадження № 4-с/742/7/22
Єдиний унікальний № 741/317/20
07 листопада 2022 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Бездідька В.М., за участю секретаря судового засідання Голушко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Прилуки скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця в частині вирішення вимог про скасування заборгованості за аліментами,
установив:
У серпні 2022 року до Прилуцького міськрайонного суду на виконання постанови Верховного суду від 10.08.2022 надійшли на новий розгляд в частині вирішення вимог про скасування заборгованості за аліментами матеріали скарги ОСОБА_1 .
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - Носівський РВ ДВС Північно-Східного МУМЮ (м. Суми). Заявлені вимоги мотивовані тим, що заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнено аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 11 лютого 2015 року. У подальшому рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 травня 2018 року збільшено розмір аліментів, визначених рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року, а саме: стягнено 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи стягнення з дня вступу рішення в законну силу. До Васильківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Васильківський ВДВС ГТУЮ у Київській області) надіслано виконавчий лист, на підставі якого державний виконавець 29 квітня 2015 року відкрив виконавче провадження № 47407566 про примусове виконання заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року. 11 вересня 2018 року державний виконавець Васильківського ВДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2/742/422/18, виданого 14 червня 2018 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області на виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 травня 2018 року. Він систематично в добровільному порядку з травня 2015 року переказував на картковий рахунок ОСОБА_3 відповідні суми на утримання дочки, постанов про відкриття виконавчого провадження не отримував. Неправомірні дії державного виконавця призвели до створення штучного боргу зі сплати аліментів. З урахуванням наведеного та заяви від 06 серпня 2020 року просив зокрема скасувати борг в сумі 45 323,08 грн.
Суд своєю ухвалою від 26.08.2022 відкрив провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 та призначив цивільну справу за скаргою до розгляду.
Суд своєю ухвалою від 05.09.2022 зобов'язав Носівський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надати до суду розрахунок заборгованості по аліментах, виконавче провадження №57194500.
Заявник в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Державний виконавець Носівського РВ ДВС Північно-Східного МУМЮ (м. Суми) в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, а також не подав розрахунок заборгованості по аліментах, які витребував суд.
Сягувач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з'явилися.
У відповідності до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що в задоволенні заявлених вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.
Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції та здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України (стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зокрема, ст.198 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Частинами першою, третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
У відповідності до ч.1 ст.195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (ч.2 ст.195 СК України).
Згідно ч.3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Носівському РВ ДВС Північно-Східного МУМЮ (м. Суми) знаходиться виконавче провадження за №57195400 з примусового виконання виконавчого листа від 14.06.2018 №2/742/422/18.
Згідно з розрахунком заборгованості за аліментами, складеним головним державним виконавцем Носівського РВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області, станом на 01 березня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів за виконавчим листом від 14 червня 2018 року № 2/742/422/18 становить 45 323,08 грн.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 183-1 КУпАП скасовано. Провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП.
10 березня 2020 року головний державний виконавець Носівського РВ ДВС Північно-Східного МУМЮ (м. Суми) в межах примусового виконання виконавчого листа від 14 червня 2018 року № 2/742/422/18 склав протокол № 33 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП.
Як вбачається з матеріалі справи ОСОБА_1 перераховував грошові кошти на картку по номеру ОСОБА_3 протягом 2015-2019 рр., на підтвердження чого скаржником подано копії банківських чеків (том №1 а.с.18-25).
З розрахунку заборгованості по аліментах судом встановлено, що державний виконавець провів розрахунок аліментів згідно розміру середньомісячної заробітної плати штатних працівників по Носівському району, а також врахував надані боржником квитанції про сплату аліментів, проте сплачених в добровільному порядку ОСОБА_1 аліментів не вистачило для погашення заборгованості по аліментах. В результаті чого станом на 01.03.2020 заборгованість по аліментах становить 45323,08 грн (том №1 а.с.28-30,127-129).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що скаржник не надав належних та допустимих доказів щодо сплати аліментів у повному розмірі встановленому рішенням суду та розрахованому згідно чинного законодавства, не спростував розрахунок заборгованості по аліментах та не надав доказів про сплату заборгованості по аліментах, за таких обставин скарга в частині вимог про скасування заборгованості за аліментами є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.353,451 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця в частині вирішення вимог про скасування заборгованості за аліментами - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення.
Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО