ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.11.2022Справа № 910/11573/22
Суддя Н.Плотницька розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "МХП" про забезпечення позову у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "МХП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"
про стягнення 3 219 514 грн 86 коп.
Представники: не викликались
31.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "МХП" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення 3 219 514 грн 86 коп.
31.10.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "МХП" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" у 3 269 048 грн 08 коп. у банківських установах включаючи та не обмежуючись наступними:
Розрахунковий рахунокБанкМФО
НОМЕР_11КИЇВСЬКА ОФ АКБ «УСБ» М. КИЇВ
НОМЕР_1 ПАТ «БАНК ВОСТОК»
НОМЕР_2 ПАТ «БАНК ВОСТОК»
НОМЕР_3 АТ «АЛЬФА-БАНК» У М. КИЇВ
НОМЕР_4 Акціонерний банк «Південний»328209
НОМЕР_9Акціонерний банк «Південний»
НОМЕР_5 Акціонерний банк «Південний»
НОМЕР_6 АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві300346
НОМЕР_10АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК»
НОМЕР_7 АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК»320984
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" ухиляється від оплати боргу у сумі 3 078 376 грн 22 коп., що вказує на скрутне фінансове становище та на можливість утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, крім того має інших кредиторів, яким не оплачує кошти, що підтверджується судовими провадженнями з єдиного державного реєстру судових рішень, заявник вважає, що зазначені фактичні обставини та дії відповідача є свідченням свідомого ухилення від виконання своїх зобов'язань та намаганням уникнути їх виконання в майбутньому. З огляду на що заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО", які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах у межах розміру суми позовних вимог та можливих судових витрат.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
З огляду на те, що існує вірогідність унеможливлення виконання відповідачем зобов'язань за договорами факторингу, заява про забезпечення позову визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до частин 1 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "МХП" про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" у розмірі 3 269 048 грн 08 коп. у банківських установах включаючи та не обмежуючись наступними:
Розрахунковий рахунокБанкМФО
НОМЕР_11КИЇВСЬКА ОФ АКБ «УСБ» М. КИЇВ
НОМЕР_1 ПАТ «БАНК ВОСТОК»
НОМЕР_2 ПАТ «БАНК ВОСТОК»
НОМЕР_3 АТ «АЛЬФА-БАНК» У М. КИЇВ
НОМЕР_4 Акціонерний банк «Південний»
НОМЕР_8 Акціонерний банк «Південний»
НОМЕР_5 Акціонерний банк «Південний»
НОМЕР_6 АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві300346
НОМЕР_10АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК»
НОМЕР_7 АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК»320984
3. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (03039, м. Київ, пр.-т. Науки, 8, Код ЄДРПОУ: 321042554)
4. Стягувачем за даною ухвалою є Приватне акціонерне товариство "МХП" (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ: 25412361)
5. Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 08.11.2022, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 08.11.2025.
Суддя Наталя Плотницька