Справа № 573/1055/22
Номер провадження 2/573/293/22
(заочно)
09 листопада 2022 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Свиргуненко Ю.М.,
з участю секретаря Федорченко Г.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
I. Стислий виклад позовної заяви
16 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем зареєстрували шлюб у 2019 році. Від подружнього життя мають сина ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однією сім'єю проживали до липня 2022 року. З цього часу сім'я фактично розпалася внаслідок фізичного та морального насилля з боку відповідача. Посилаючись на те, що подальше спільне проживання з відповідачем не можливе, суперечить її інтересам та інтересам дитини, ОСОБА_1 просить розірвати шлюб з ОСОБА_2
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 21 вересня 2022 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 . Справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 19 жовтня 2022 року. Відповідачу запропоновано в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву (а. с. 12-13).
Протокольною ухвалою від 19 жовтня 2022 року розгляд справи відкладено на 09 листопада 2022 року у зв'язку з неявкою відповідача (а. с. 18).
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та задовольнити позов, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 17).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання двічі не з'явився. Судові повістки, направлені за зареєстрованим місцем проживання останнього, повернулися без вручення у зв'язку з відмовою адресата від їх отримання. Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином. (а. с. 15-16, 21-22).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про її розгляд.
За правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач двічі в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, у суду наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів, про що відповідно до вимог статей 280 - 281 ЦПК України постановлено протокольну ухвалу.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом
Суд встановив, що 15 березня 2019 року у Сумському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області зареєстрували шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис за №47. Після укладення шлюбу подружжю присвоєно спільне прізвище ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 5).
Від подружнього життя сторони в справі мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6).
За змістом позовної заяви, сторони в справі разом не проживають з липня 2022 року, подружні стосунки між ними припинені внаслідок фізичного та морального насилля з боку відповідача. З цих підстав позивач не бажає продовжувати сімейні відносини з відповідачем.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Згідно з ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Стаття 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року також забезпечує рівноправність членів подружжя як під час перебування у шлюбі, так і у разі його розірвання.
Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього кодексу.
Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей (ст. 109 СК України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За приписами ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
VІ. Висновки суду
Враховуючи обставини, викладені позивачем в заяві до суду, та встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що намір ОСОБА_1 розірвати шлюб з відповідачем є виваженим та свідомим. Причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими та подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї не можливе. Сторони в справі не мають наміру поновлювати сімейно-шлюбні відносини, оскільки спільне життя у них не склалося, подружні стосунки припинені і поновлювати їх сторони не мають наміру. Заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін. Після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Враховуючи положення ст. 113 СК України, згідно з якими особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, на підставі заяви позивача суд вважає за необхідне залишити їй шлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп, сплачений останньою при зверненні до суду з даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 24, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 5, 12, 81, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Сумському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис №47 розірвати.
Залишити позивачу шлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя :