Справа № 455/1330/22
Провадження № 1-кп/455/267/2022
Іменем України
07 листопада 2022 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141320000387 від 29.07.2022 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Кульчиці Самбірського району Львівської області, жительки АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, адміністратора у ФОП « ОСОБА_4 », одруженої, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, судимості немає, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_5 ,
сторони захисту - обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 , 29.07.2022 року, приблизно о 14 годині 25 хвилин, керуючи автомобілем, марки «Skoda Octavia» з номерними знаками НОМЕР_1 на 86-му км + 400 м автодороги Н-13 «Львів - Самбір - Ужгород» на ділянці автодороги, розташованій поза населеним пунктом поблизу с.Спас Самбірського району Львівської області на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, виїжджаючи із другорядної дороги зі сторони с.Спас на головну автодорогу та рухаючись в напрямку м. Львів, будучи зобов'язаною у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України (надалі Правил), затверджених постановою Кабінету міністрів України» №1306 від 10.10.2001 року (з подальшими змінами та доповненнями) знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, враховувати під час вибору швидкості сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, грубо порушила вимоги Розділу 1 п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п. 1.10 в частині визначення термінів «дорожня обстановка» - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом; «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (в тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися; «дати дорогу» - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість; Розділу 10 п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; Розділу 16 п. 16.11 (на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їхнього подальшого руху Правил, які виразилися в тому, що вона будучи особою, яка керує транспортним засобом, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін і грубо порушуючи правила дорожнього руху, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг під час виїзду з другорядної дороги на головну автодорогу, всупереч вимогам встановленого дорожнього знаку № 2.2 Правил («проїзд без зупинки заборонено»), не зупинилася, не переконалася в безпечності виконання нею маневру виїзду на головну автодорогу з подальшим поворотом ліворуч та маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити небезпеку для руху у вигляді мотоцикла марки «Нarley-Davidson» з номерними знаками НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_8 рухався по головній автодорозі в напрямку м. Ужгород, наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг з лівої сторони, не надала перевагу в русі водію вказаного мотоцикла, внаслідок чого допустила зіткнення керованого нею автомобіля із мотоциклом під керуванням ОСОБА_8 .
Порушення водієм транспортного засобу - ОСОБА_3 вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України, знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням її наслідків.
Внаслідок грубого порушення водієм транспортного засобу - ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, водій вказаного мотоцикла - ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді «відкритого перелому правої великогомілкової кістки зі зміщенням кісткових відламків», які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, яке являється небезпечним для життя в момент його заподіяння, а також отримав тілесні ушкодження у вигляді «перелому шийки правої плечової кістки зі зміщенням кісткових відламків», які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до середнього ступеня важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_3 обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 вину визнала повністю в інкримінованому їй порушенні Правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, надала пояснення, аналогічні викладеним обставинам в обвинувальному акті, та додатково пояснила, що повністю погоджується із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, оголошеними прокурором, а також додала, що водійські права вона отримала в жовтні 2021 року. 29.07.2022 року, близько 14 години 30 хвилин, вона керувала транспортним засобом. Коли виїжджала з с.Спас в м.Старий Самбір, то виїхала на проїжджу частину дороги. Збоку сидів чоловік. Вона бачила знак «Стоп», але не зупинилася. В цей час мотоцикліст рухався у напрямку м.Старий Самбір. Зіткнення відбулося передньою лівою частиною її автомобіля марки «Skoda Octavia». Мотоцикліст перелетів через її авто. Вона побігла до нього і почала надавати йому допомогу. Шкоду, завдану потерпілому відшкодувала.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні щодо міри покарання погодився із запропонованою прокурором, однак просив не позбавляти обвинувачену права керування транспортними засобами.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 13.10.2022 року подав в канцелярію суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, претензій до обвинуваченої не має, ОСОБА_3 відшкодувала заподіяну йому кримінальним правопорушенням моральну та матеріальну шкоду, тому просить обвинувачену суворо не карати та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Окрім того, в заяві зазначила, що має намір звернутися в страхову компанію для відшкодування завданої йому шкоди.
З врахуванням наведених показань, наданих у судовому засіданні обвинуваченою, та відсутності заперечень учасників судового провадження, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин події кримінального правопорушення (часу, місця, способу), вчиненого обвинуваченою, винуватості в цьому обвинуваченої, форми вини, мотиву, мети вчинення кримінального правопорушення, обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченої, оглядом матеріалів справи, які характеризують обвинувачену як особу та стосуються речових доказів по справі, та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження немає. При цьому судом роз'яснено, що у такому разі учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд приходить висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і вважає, що її дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Обираючи покарання обвинуваченій у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, особу винної, яка по місцю проживання характеризується добре, одружена, в психіатричному чи наркологічному кабінетах на обліку не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд не знаходить.
Аналізуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання, суд враховує чи відповідатиме покарання за своїм розміром та ступеню тяжкості вчинених злочинів, а також особу винного.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, тобто при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання, визначенні «інших обставин справи», індивідуалізацію покарання - конкретизацію виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта, вказане повністю узгоджується з висновком викладеним у постанові ККС ВС від 13.10.2020 року по справі № 645/10158/14-к.
Суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягається до кримінальної відповідальності. Також суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_8 , який просив призначити обвинуваченій не суворе покарання, яке не пов'язане з реальним позбавленням волі.
З урахуванням вище наведеного, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання, в межах санкції частини статті, за якою вона засуджується у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами. При цьому, на підставі ст. 75 КК України, звільнити її від відбування призначеного основного покарання із випробуванням, встановивши іспитовий строк із покладенням на неї обов'язків, згідно ст. 76 КК України, що є тотожним позиції прокурора, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчиненню нею нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено.
Арешти накладені ухвалами слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.08.2022 року слід скасувати.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати слід покласти на обвинувачену згідно вимог ст. 124 КПК України.
Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, слід залишити попередній у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись ст.ст.100, 369, 370 ,373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.08.2022 року на автомобіль, марки "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_1 ;
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 01.08.2022 року на мотоцикл марки «Harley-Davidson», номерний знак НОМЕР_2 ;
Речові докази, а саме:
автомобіль, марки "Skoda Octavia", номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_9 , житель смт.Стара Сіль Самбірського району Львівської області, фактичним власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с.Спас Самбірського району Львівської області, та який знаходиться на території майданчика для тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м. Старий Самбір, вул. Л. Галицького, №41, Самбірського району Львівської області, - повернути фактичному володільцю ОСОБА_3 ;
мотоцикл, марки «Harley-Davidson», номерний знак НОМЕР_2 , власником якогоє ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , та який знаходиться на території майданчика для тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, №41, Самбірського району Львівської області, - повернути власнику ОСОБА_8 .
Судові витрати у справі за проведення, а саме:
судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/114-22/13490-ІТ від 23.08.2022 року в розмірі 2831,70 гривень;
судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/114-22/15191-ІТ від 19.09.2022 року в розмірі 1887,80 гривень;
судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/114-22/13488-ІТ від 17.08.2022 року в розмірі 1887,80 гривень;
а всього на суму 8495 (вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 10 копійок стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1