Справа №336/4698/22
Провадження №3/33/2809/2022
іменем України
08.11.2022 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Карабак Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 160 ч. 2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 07.09.2022 року ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук у невстановленому для цього місці. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 160 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 160 ч. 2 КУпАП з таких підстав.
У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч. 1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 160 ч. 2+ КУпАП відповідальність настає за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КУпАП поліцейським надано лише такі докази: протокол про адміністративне правопорушення та фотознімок.
З огляду на те, що санкція статті обвинувачення передбачає обов'язкову конфіскацію предметів торгівлі, до протоколу мали б були надані процесуальні документи про опис та вилучення товарів. Відсутність інформації про предмети торгівлі, їх ознаки та кількість зводить нанівець можливість їх конфіскації.
З дослідженого у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення судом установлено, що інкримінується торгівля з рук у невстановленому для цього місці.
Однак поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що саме ця особа здійснювала торгівлю з рук продуктами харчування саме у невстановленому для цього місці. Не встановлено фактів продажу, не описано ознак товару, не зазначено чи є забороненим місце торгівлі згідно рішень суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 160 ч. 2 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року N 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, керуючись ст. ст. 160 ч. 1, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 160 ч. 2 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Л.Г.Карабак